Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

шептаться

  • 1 шептаться

    шепта́тися, шепоті́тися, шепота́тися, шепта́ти, шепоті́ти, шепота́ти

    Русско-украинский словарь > шептаться

  • 2 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 3 шептать

    несов.; сов. - шепн`уть
    1) шепта́ти и шепоті́ти и шепота́ти, шепну́ти

    Русско-украинский словарь > шептать

  • 4 шушукаться

    шушу́катися, шушу́кати; ( шептаться) шепта́тися, шепоті́тися, шепота́тися

    Русско-украинский словарь > шушукаться

См. также в других словарях:

  • шептаться — См. разговаривать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. шептаться беседовать, разговаривать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Шептаться — (иноск.) сговариваться, строить козни. Ср. Съ монахомъ шепчется она Моя коварная жена. Гр. Е. Ростопчина. Насильный бракъ. См. Козни строить …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ШЕПТАТЬСЯ — ШЕПТАТЬСЯ, шепчусь, шепчешься, несовер. Говорить между собой тихо, шопотом. «Шептался с каким то особенным таинственным видом.» Достоевский. «Шепчутся мама с отцом.» Некрасов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ШЕПТАТЬСЯ — ШЕПТАТЬСЯ, шепчусь, шепчешься; несовер. Говорить между собой шёпотом. Ш. с соседкой. Шепчутся травы (перен.). | сущ. шептание, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • шептаться — (иноск.) сговариваться, строить козни Ср. С монахом шепчется она Моя коварная жена. Гр. Е. Ростопчина. Насильный брак. См. козни строить …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Шептаться — I несов. неперех. 1. Говорить между собою тихо, шёпотом. 2. перен. Едва слышно шелестеть, журчать (о листве, ручье и т.п.). II несов. неперех. разг. Передавать слухи, разговоры; сплетничать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • шептаться — шептаться, шепчусь, шепчемся, шепчешься, шепчетесь, шепчется, шепчутся, шепчась, шептался, шепталась, шепталось, шептались, шепчись, шепчитесь, шепчущийся, шепчущаяся, шепчущееся, шепчущиеся, шепчущегося, шепчущейся, шепчущегося, шепчущихся,… …   Формы слов

  • шептаться — шепт аться, шепч усь, ш епчется …   Русский орфографический словарь

  • шептаться — (I), шепчу/(сь), ше/пчешь(ся), чут(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • шептаться — шепчусь, шепчешься; нсв. 1. Говорить друг другу тихо, шёпотом. Ш. с соседкой. Хватит вам ш. Девочки шептались и хихикали. // Разг. Разговаривать между собой тайком от других. Запрутся и шепчутся. Они шептались всё утро. / только 3 л. О слабом… …   Энциклопедический словарь

  • шептаться — шепчу/сь, ше/пчешься; нсв. 1) а) Говорить друг другу тихо, шёпотом. Шепта/ться с соседкой. Хватит вам шепта/ться. Девочки шептались и хихикали. б) отт.; разг. Разговаривать между собой тайком от других. Запрутся и шепчутся …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»