шем+шӱргӧ

ішемія, ісхемія, безкрів'я.

* * *

пазушний, нагрудний, плястроновий; шемізет(к)овий. -ные запонки - пазушні, нагрудні шпоньки.

* * *

(в рубашке) пазуха, груди (-дей), нагруддя (-ддя); (твёрдо накрахмаленная) плястрон (-ну), (надеваемая отдельно) шемізет(к)а, нагруддя. [Чорний фрак, як сніг біла накрохмалена сорочка з широким нагруддям (Крим.). Пазуха так лубом і стоїть та аж блищить (М. Грінч.). Позакладай шпоньки в пазуху і в чохли (М. Грінч.)].

* * *

истечь

1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];

2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;

3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];

4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.

* * *

несов.; сов. - ист`ечь

1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути

2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути

3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

1) см. Ломание;

2) (обломки) лім (р. лому), ламань (-ни); (только металла) брухт (-ту); (стекла, глин. изделий) бій (р. бою). [Розвалювали будинок і наробили багато лому (Правн. Сл.). Назбирала лому всякого та продала за три карбованці (Київщ.). Кинь те залізо в брухт (Липовеч.) Кампанія збирання брухту (Пролет. Пр.). Погано довезли посуд: бою багато наробили (Київщ.)]. Железный лом - залізний брухт, ламане залізо. Лом металла - металевий брухт. Продавать серебро в лом - продавати срібло на лім. Шоколад(ный) лом - шоколадний лім;

3) (бурелом) лі[о]м (р. лому), вітролом (-лому). [Ой, піду я в ліс по дрова та наберу лому (Пісня)];

4) (орудие) лом (р. лома); (с расширением на конце) копаниця; (для ломки льда) пробій (-бою), плі[е]шня, плешень (-шня), шемінь (-меня) (Вас.). [Розбив ломом двері (Київщ.)]. Лом лапчатый - лом лапа(с)тий, лапа;

5) см. Ломота;

6) (суматоха) розгардіяш (-шу), гармидер (-ру), метушня, шарварок (-рку);

7) (крюк, петля) клюка, ключка.

* * *

1) ( инструмент) лом, -а

2) собир. лом, -у, ла́мань, -ні; ( металла) брухт, -у

прлг. минулий, (прежний) колишній; см. Прошлый. [Минулий час (Грінч.). Й моїх колишніх ясних літ зоставсь вінок (Філян.)]. В -шем году - минулого року, в минулому році, торік, уторік, того року, (зап.) тогід. Давно -ший - давно минулий, давнєколишній. -шее, сщ. - минуле (-лого), колишнє (-нього), минулість (-лости), минувшина, бувальщина. [Виучувати сучасне і минуле України (Стат. Акад.). Топче в багно нашу минулість (Грінч.). Минувшини мари (Франко)].

* * *

1) прич. яки́й (що) мину́в

2) в знач. прил. мину́лий

познайо[ко]митися, зазнайомитися, признайо[ко]митися, спізнатися, пізнатися, за[і]знатися, запізнатися, обізнатися з ким, з чим, (с)пізнати кого, що, (о мног., со мног.) (редко) позазнайомлюватися, позазнаватися з ким. -ться друг с другом - познайомитися один з одним. [Шевченко познайомився з Кулішем р. 1848 (Грінч.). Там я уперше з дяком признакомився (М. Вовч.). Тоді-ж і з Сучком зазнався дужче (Грінч.). З людьми спізнався (Глібов). Там пізнав сестру його, Ганю (Франко). Хотіла спізнати село (Кониськ.)].

* * *

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1) (воспитанник) годованець, годованик, (о девочке) годованка, годованиця; приймак, приймит, приймачка, ум. приймаченько, приймача (-чати);

2) (зять принятый в дом) приймак, приймит. [То не син його, а приймак (Звиног.)]. Быть -шем - у приймах бути.

* * *

минулий, колишній. [Усе минуле лихо якось без моєї волі оживало, ставало перед моїми очима (Кониськ.). Щастя колишнього хвилі злотисті (Л. Укр.)]. В -шем году - минулого року, торік. На -шей неделе - на минулому тижні, минулого тижня. Прошедшее время, грам. - минулий час.

* * *

1) прич. яки́й (що) пройшо́в; яки́й (що) промину́в; яки́й (що) перейшо́в; яки́й (що) мину́в (мину́вся, промину́в, пройшо́в, сплив, збіг)

2) в знач. прил. мину́лий

1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

2) ( документ) раху́нок, -нка

3)

4)

5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок