шажок

уменьш.; тж. шаж`очек

шаг, шажок (р. шажка), шеляг; гріш (р. гроша). [Він ламаного шага (шеляга) не варт. Хто старому, а дівчата - шажок міхоноші (Шевч.). Багато, як за гріш маку].

* * *

1) уменьш. шажо́к, -жка, гро́шик

2) ( монетка) гроши́на; моне́та

зайвий, залишній, злишній, надмірний, збитний. [Це ти зайве говориш (Харківщ.). Що в них було залишнє, те в городах перепродували (Куліш). На себе боялася витратити якийсь там шажок злишній (Крим.)]. Его слово в данном случае не будет -не - його слово в даному випадкові не буде зайве (недоречне). Это не будет -не - це не буде зайве, це не зашкодить, не завадить. [Не зашкодить часом і ширший маштаб (Грінч.)].

* * *

истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -

1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;

2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).

* * *

несов.; сов. - истр`атить

копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.

* * *

1) см. Надрез;

2) см. Нарезка 1 и 2;

3) наріз (-зу), нарізка; (метка, знак) карб (-ба), (на вальке для катанья белья и т. п.) рубі[е]ж (-бежа). [Знав кожен шажок (каждую полушку): де на йому пляма, де карб (Свидн.). Рубежі в рублі (Сл. Гр.)]. Поля -зов (в огнестр. оружии) - поля нарізів. Делать -зы - см. Нарезывать 3.

* * *

1) нарі́з, -у

2) ( надел) ист. наді́л, -у, ґрунт, -у

грошик шаг, шажок (р. -жка).

міхоноша. [Хто старому, а дівчата шажок міхоноші (Шевч.)].