чёрным

накрасить

I. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -

1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;

2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];

3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;

4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.

II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -

1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;

2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.

* * *

несов.; сов. - накрасить

техн., физ.

техн., физ.

техн.; физ. черне́ть ( становиться более чёрным)

обделать

1) обробляти, обробити, пообробляти. Срв. Обрабатывать. -ать камень - обробляти, обточувати камінь. Пашня обделана - рілля упорана. -ать дело - оборудувати справу;

2) оправляти, оправити в що и чим, вробляти, вробити в що. Кубок обделан чёрным серебром - кубок оправлено в чорне срібло;

3) (обмошенничать) обмахорити, обмахлярувати. Обделанный - оброблений, упораний, оправлений.

* * *

несов.; сов. - обд`елать

1) ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти

2) (обкладывать чем-л. для укрепления или украшения) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти и пообклада́ти; ( оправлять) оправля́ти, опра́вити, обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити

3) (ловко устраивать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; обла́годжувати, обла́годити, несов. упо́рати, зору́дувати, обору́дувати

4) (ловко обманывать, надувать) обду́рювати, обдури́ти; ошу́кувати, ошука́ти, обмахо́рювати, обмахо́рити

1) ( чернота) чорнота́, чо́рність, -ності; диал. чо́рнява

2) ( сплав) чернь, -ні

3) см. чернь 2)

4) орн. чернь, черню́к, -а

1) ( становиться чёрным) чорні́ти, чорні́шати

2) страд. чорни́тися; чорни́тися; гу́дитися; обмовля́тися; воронува́тися

1) чо́рний

2) миф. чо́рний; ( нечистый) нечи́стий

3) в знач. сущ. чо́рний, -ого, чорношкі́рий, -ого

4) в знач. сущ. миф. диал. нечи́стий, -ого, лихи́й, -о́го

замарать

1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];

2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);

3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований.

1) (действие) накрашування, нафарбовування, оконч. накрашення, нафарбування; (красным, чёрным и т. п. ещё) червонення, чорніння, оконч. начервонення, вичервоненя, начорнення, вичорнення и т. п.; (лица) нафарбовування, малювання, намазування, оконч. нафарбування, на[по]малювання, намазання. [В неї лиця і без малювання рум'яні (Звин.)];

2) (накрашенное) накраска, нафарбування, нафарбовання, малювання, мальовання, накрашене, нафарбоване (-ного).