Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чья

  • 1 заячий

    заячий, зайчачий, зайців (-цевого). -чье мясо - заячина, заятина. -чий жир - заячий лій (р. лою), (пров.) шкрум (-му). Передние -чьи ноги - скоки (-ків). -чий мех - заяче хутро, зайці (-ців). -чий глаз - заяче око. -чья губа, мед. - заяча губа. -чье ушко, бот. Burleurum - ласкавець (-вцю). -чий корень - см. Подлесник.
    * * *
    зая́чий

    \заячий чья губа́ — мед. за́яча губа́

    Русско-украинский словарь > заячий

  • 2 кошачий

    котячий, котиний, кошечий, кітчий. [Розперезав черес (пояс) із котячої шкіри (Франко). Полізу на кошечі гори (на печь) (Борзенщ.)]. -чий хвост, бот. Amarantus paniculatus L. - щириця садова, диндерево, кривавник (-ку), красна трава, красне просо; Hippuris L. - хвосняк (-ку), сосонка. -чья мята - см. Котовник. -чья петрушка, бот. Cicuta virosa L. - віха, віх (-ху), ви[е]х, вомига.
    * * *
    котя́чий, коша́чий

    Русско-украинский словарь > кошачий

  • 3 девичий

    девичий см. Девический. Девичья жизнь - дівування (ум. дівуваннячко), дівоче життя. Прожить девичью жизнь - віддівувати. [Я вже своє (дівоцтво) віддівувала]. Девичий монастырь - панянський манастир (р. -ря).
    * * *
    тж. дев`ичий
    діво́чий, діво́цький, дівча́чий

    де́ви́чья па́мять — шутл. діво́ча (ку́ряча) па́м'ять

    Русско-украинский словарь > девичий

  • 4 изделие

    1) (продукт работы) виріб (-робу). [Між виробами, що Полтавське земство подало… (О. Пчілка)];
    2) (работа чья) робливо, робота, виріб (-робу), рукодільство, (диал.) рукодіяння, рукодія; срвн. Рукоделье. [Скриня й шахва старого шлезького роблива (Грінч.). Сукно німецького виробу (Крим.). Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль (Васильк. п.). Сорочка своєї рукодії (К. Стар.)]. Домашнего -лия - доморобний, саморобний. [Доморобне полотно (М. Грінч.)].
    * * *
    ви́ріб, -робу

    Русско-украинский словарь > изделие

  • 5 казачий

    козачий, козацький, (принадл. ему) козаків (-кова, -кове). [Сонце гріє, вітер віє на степу козачім (Шевч.). Козацька шапка. Козакова пшениця]. -чий офицер - козацький офіцер. -чья стрижка - чуб по-козацьки. -чий урядник - козацький підофіцер. По-казачьи - по-козачому.
    * * *
    коза́чий, коза́цький

    Русско-украинский словарь > казачий

  • 6 карточка

    1) (листочек бумаги, картона) картка. [Слова виписують на картки (Ніков.)]. Анкетная -чка - анкетна (анкетова) картка. Заполненная -чка - записана картка. Пропускная -чка - промо[а]кальний папірчик;
    2) (визитная) візитівка, візитна (візитова) картка;
    3) (фотографическая) карточка, карт(к)а, фотографія. Фотографическая -чка чья - фотографічна карточка з кого, чия. [Фотографічна карточка з мене (Київщ.)];
    4) (почтовая) поштова картка, листівка, (гал.) картка кореспонденційна, кореспондентка.
    * * *
    1) ка́ртка

    почто́вая \карточка — пошто́ва ка́ртка, листі́вка

    2) фото ка́ртка, фотока́ртка, фотогра́фія; диал. світли́на

    Русско-украинский словарь > карточка

  • 7 клок

    Клочок жмут, жмуток (-тка), ум. жмутик, жмуточок (-точка), (волос, шерсти) пелех, косом (р. косма), ум. космок, (кожи, ткани, бумаги) клапоть (-птя), ум. клаптик. [Жмут волосся коло лівого вуха (Свидн.). Жмуток брудного волосся (Коцюб.). Вата клаптями лізла з пальта (М. Лев.). Порвав папір і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.)]. Клок соломы, сена - віхоть (-хтя), ум. віхтик, віхтичок (-чка). Клок волос на темени выбритой головы - оселедець (-дця), ум. оселедчик. [Знати запорожців було по довгому оселедцю з-під шапки (Куліш)]. Клок волос на остриженной голове над лбом - ла[е]вержет (м. р.), вержета (ж. р.). Клок земли - клапоть землі, шмат землі. Разорвать в -чки - рознести на клапті, на шматки. Волосы висят -чьями - волосся висить пасмами. Вырвать клок бороды - висмикнути жмут волосся з бороди. Или сена клок, или вилы в бок - а чи пан, чи пропав; здобути або дома не бути (Приказки). С паршивой овцы хоть шерсти клок - з худого кабана хоч вишкварки. Шёл -чьями снег - ішов лапатий сніг.
    * * *
    1) жмут; ( поменьше) жму́тик, жмуто́к, -тка́; ( волос) па́смо, пе́лех; (соломы, сена) ві́хоть, -хтя
    2) (обрывок, лоскут) кла́поть, -птя, шмат, шмато́к, -тка́

    изорва́ть в (на) кло́чья — порва́ти (поде́рти) на кла́пті (на шматки́), пошматува́ти, мног. перешматува́ти

    Русско-украинский словарь > клок

  • 8 корова

    корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.
    * * *
    коро́ва

    Русско-украинский словарь > корова

  • 9 кредит

    1) (платежеспособность чья) кредит (-ту) чий, (доверие к кому) кредит чий, віра, довіра до кого. [Тепер кредит мій чи моя повага стоїть у Римі на слизькому ґрунті (Куліш)]. Его -дит несколько упал - його кредит підупав, занепав. Потеря -та - утрата кредиту, довіри. Он потерял всякий -дит в моих глазах - я зовсім утратив віру до його. Его -дит плох - його кредит не високо стоїть (не багато варт). Нет ему -дита - нема йому кредиту; нема йому віри;
    2) -дит (денежный) - кредит (грошевий). Открывать -дит (денежный) кому на что - відкривати (відкрити) кредит кому на що. [Кооперативний банк відкриває кредит сільсько-господарським кооперативам (М. Грінч.). Соціялісти відкинули одностайно нові кредити на дальшу війну (Грінч.)]. Закрыть -дит - закрити, припинити кредит. -дит долгосрочный, короткосрочный - кредит довготерміновий (довгостроковий), короткотерміновий (короткостроковий), кредит на довгий (на короткий) термін. -дит сверхсметный - кредит понадкошторисний, понадобрахунковий. Мелкий -дит - дрібний кредит. Учреждения мелкого -дита - установи дрібного кредиту (кредитування). Касса мелкого -дита - каса, дрібного кредиту (кредитування). Касса взаимного -та - каса взаємокредитування, взаємного кредиту (кредитування). Брать (взять) товар в -дит - брати (набрати, взяти) краму набір (наборг, на віру, боргом); см. Кредитовать, -ся. [Бо вже наборг хлоп не хоче горілоньки брати (Гол.)]. -дит портит отношения - кредит (боргування) псує відносини; кредит (боргування) роздружує друзів;
    3) кредит (в счётных книгах) - кредит. Занести на -дит счёта - записати на кредит (до кредиту) рахунку.
    * * *
    I кр`едит
    бухг.
    кре́дит, -у
    II кред`ит
    (заём, долг) креди́т, -у

    госуда́рственный \кредит — фин. держа́вний креди́т

    в \кредит — на́борг, бо́ргом

    Русско-украинский словарь > кредит

  • 10 меряться

    и Мериться мериваться
    1) (страд. з.) мірятися и (редко) міритися, (измеряться) вимірятися и вимірюватися, (обмеряться) обмірятися и обмірюватися; бути міряним, ви[об]мірюваним. Дорога -тся вёрстами - дорогу міряють верствами, на верстви;
    2) (взаимн. з.) - а) (мерять силы с кем) мірятися, змагатися, перемагатися, пробуватися, моцуватися, рівноважитися з ким, (вступать в состязание) іти на перемоги з ким. [Шляхетчина мірялася з москалями, з ордою, з султаном (Шевч.). Довго Петро з Остапом перемагалися (Сл. Гр.). Легше буде рівноважитись із Руссю (Куліш)]; б) (тягаться, равняться) мірятися, рівнятися з ким. [З панами не міряйсь губами (Номис)]; в) (-ться на палке, поясе и т. п. - чья очередь) вимірятися. [Наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збиратися (Пісня)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > меряться

  • 11 овечий

    овечий, овечачий. Овечье стадо - отара. -чий хлев - кошара. -чья шкура - смух, линтвар. -чье мясо - овечина, баранина.
    * * *
    ове́чий; о́вній зап. у́чий

    Русско-украинский словарь > овечий

  • 12 охотничий

    см. Охотнический. -чий рог - ріг стрілецький (ловецький, мисливський), сурма стрілецька и т. д. -чья собака - вловчий собака, дойда. [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.). Кохався в ловах, держав двісті ще й п'ядесять вловчих собак (Неч.-Лев.)]. -чий промысел - ловецтво, стрілецтво, мисливство, полювання.
    * * *
    мисли́вський; стріле́цький; ( ловчий - о собаках) уло́вчий

    Русско-украинский словарь > охотничий

  • 13 помещичий

    дідицький, дідичний, панський, державський. [Дідицький двір, дідицькі землі (Н.-Л.). Колись, як ще були люди панські (Рудч.). А ворота у Череваня не простії, а державські (Кул.)]. -чья экономия (хозяйство, имение) - панська економія, скарб (-бу). [Служив і в мужиків, і в скарбу (Звин.)].
    * * *
    помі́щицький; ( панский) па́нський

    Русско-украинский словарь > помещичий

  • 14 правый

    1) правий, (устар.) десний. -вая рука - права рука, (рука-)правиця (ум. правичка), правша, десна. [Без ніженського полку, як без руки-правиці (Куліш). Не дарма звав її своєю десною (Стор.). Не аби-хто, а сам отець ключар, правша архиєреєва (Кониськ.)]. -вая сторона - правий бік. Крайняя -вая - крайня права. С -вой стороны, по -вую сторону - праворуч, справа, правобіч, десьбіч, подесьбіч, по правиці. [Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці (Гн.)]. В -вую сторону - у праву руку, (в)праворуч (преимущ. для понукания волов) цабе [Повертається цабе на міст (Свид.)] - см. Вправо. Находящийся с -вой стороны - правобічний, правобіцький, десьбічний. Держи -вее - бери правіше. В -вом кармане - у правій кешені;
    2) (о человеке, о деле: справедливый) правий, справедливий, правдивий, (невинный) безвинний, невинний, безневинний, безповинний, неповинний. [Боже правий (Грінч.)]. -вое дело - праве діло, справедлива справа. -вый путь - правдивий шлях; срв. Правдивый. -вые деньги - праведні гроші. Ходить -вым путём - ходити, робити правим робом. Быть -вым - мати рацію, мати слушність. [І він повну мав рацію, говорячи тут не про самого себе (Єфр.). Сестра де-в-чому має слушність (Л. Укр.)]. Вы -вы - ваша правда, маєте слушність, маєте рацію. Не я, а он был прав - не моя, а його правда була; (в доводах) не я, а він мав рацію (слушність). Его признали -вым - його визнано за правого, за невинного. Я считал себя морально -вым - я вважав себе за морально правого, правдивого. Кто прав, а кто виноват - хто правий, а хто винний.
    * * *
    I

    пра́вая рука́ чья — перен. пра́ва рука́ чия́

    пра́вая сторона́ — ( лицевая сторона материи) пра́вий бік

    пра́вые па́ртии — полит. пра́ві па́ртії

    II
    пра́вий; ( справедливый) справедли́вий; ( правильный) пра́вильний

    Русско-украинский словарь > правый

  • 15 ручей

    1) струмо́к, -мка́, поті́к, -то́ку, течія́, руча́й, -ча́ю, стру́мінь, -меня, рівча́к, -а; диал. пото́чина, брід, род. п. бро́ду; ( бурный) бурча́к, -а

    \ручей чьи́ слёз — пото́ки слі́з

    пла́кать в три \ручей чья́ — реві́ти (ревти́) ре́вма, залива́тися (облива́тися, розлива́тися, умива́тися, захо́дитися) сльоза́ми (слізьми)

    кровь лила́сь \ручей чьём — кров лила́ся струмко́м (цюрко́м), кров струми́ла (цебені́ла)

    2) мет. рівча́к, кана́вка

    Русско-украинский словарь > ручей

  • 16 собачий

    соба́чий; ( песий) пся́чий, диал. пе́ський

    \собачий чья нога́ (но́жка) — козя́ча ні́жка

    \собачий ий нюх нюх, як у — соба́ки, соба́чий нюх

    \собачий ий хо́лод — соба́чий хо́лод

    Русско-украинский словарь > собачий

  • 17 чей

    мест.
    чий (ж. чия, с. чиє)

    че́й бы [то] ни́ был — чи́й би [там] не був, будь-чи́й

    чья взяла́ (возьмёт) — чия́ взяла́

    Русско-украинский словарь > чей

  • 18 чьё

    см. чей; тж. чья

    Русско-украинский словарь > чьё

  • 19 Лягушечий

    жаб'ячий, жабиний. -чья икра - клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (- бин).

    Русско-украинский словарь > Лягушечий

См. также в других словарях:

  • чья — чья, чьей …   Русский орфографический словарь

  • чья — [мн. чьи] уй, уйӈги; хай, хайӈги; эта нора чья? эй омо хайӈги? …   Русско-нанайский словарь

  • Чья земля, того и городьба — Чья земля, того и городьба. Ср. Городитъ тотъ всю огороду, чья земля ораная въ пожни. В. К. Иванъ Васильевичъ. (Ср. Карамзинъ И. Г. Р. 6). Ср. Межъ лугомъ и пашни городьба городити тому, чья будетъ пашня. Улож. 10, 230. См. Ни кола, ни двора …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Чья-то дочь (фильм) — Чья то дочь Somebody s Daughter Жанр детектив Режиссёр Джозеф Сарджент В главных ролях   Страна США Год …   Википедия

  • Чья возьмет? — Чья возьметъ? (иноск.) кто побѣдитъ. Ср. Теперь посмотримъ еще чья возметъ!.. потягаемся!... Вс. Крестовскій. Внѣ закона. 2, 1. См. Наша взяла …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Чья воля старее, та и правее. — (т. е. право владения). См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ Чья воля старее, та и правее. См. СУД ПРАВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Чья земля, того и городьба. — Чья земля, того и городьба. Чья земля, того и хлеб. См. СУД ПРАВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чья возьмет — нареч, кол во синонимов: 2 • кто победит (1) • чья возьмёт (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • чья возьмёт — нареч, кол во синонимов: 1 • чья возьмет (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Чья сильнее, та правее — Чья сильнѣе, та правѣе. Ср. Кто больше всѣхъ можетъ посмѣтъ, тотъ и всѣхъ правѣе! Такъ всегда велось и такъ всегда будетъ! Только слѣпой не разглядитъ! Достоевскій. Преступленіе и наказаніе. 5, 4. Ср. У сильнаго всегда безсильный виноватъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Чья возьмет, та и домой пойдет. — Чья возьмет, та и домой пойдет. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»