-
1 чужоземець
czużozemec'ч.cudzoziemiec, obcokrajowiec -
2 іноземець
inozemec'ч.cudzoziemiec, obcokrajowiec ( чужоземець)
См. также в других словарях:
чужоземець — мця, ч. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець … Український тлумачний словник
чужоземець — чужинець, і[и]ноземець, чужак, чужосторонець … Словник синонімів української мови
чужоземець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
іммігрант — а, ч. Чужоземець, що переїхав до якої небудь країни на постійне проживання; переселенець … Український тлумачний словник
іноземець — мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець … Український тлумачний словник
чужоземка — и. Жін. до чужоземець … Український тлумачний словник
імміґрант — (чужинець, що переїхав до якої н. країни на постійне мешкання), переселець, нетутешній, немісцевий, чужоземний, чужоземець, зайда … Словник синонімів української мови
переселець — (той, хто переселяється / переселився на нове місце мешкання); імміґрант (чужоземець, що оселився у якійсь країні для постійного мешкання); еміґрант (той, хто залишив батьківщину й виїхав до іншої країни для постійного / тривалого мешкання);… … Словник синонімів української мови
імміґрант — ґранта, ч. Св. Чужоземець, який приїхав з іншої країни на постійне місце проживання; переселенець … Словник лемківскої говірки
іноземлец — земця, Пт. Чужоземець, підданий іншої держави … Словник лемківскої говірки