чотири

См. также в других словарях:

• чотири... — Перша частина складних слів, яка вносить значення: а) який має чотири однакові ознаки, предмети тощо; б) який складається з чотирьох частин, розділів або мірою у чотири якихось одиниці …   Український тлумачний словник

• чотири — рьо/х, числ. кільк. 1) Назва числа 4 та його цифрового позначення. || кого, чого. Кількість із 4 одиниць. || Без означуваного слова. 2) Те саме, що четвірка 2) …   Український тлумачний словник

• чотири — [чоти/рие] чотиер о/х, д. чотиер о/м, ор. чотиерма/ …   Орфоепічний словник української мови

• чотири — числівник кількісний …   Орфографічний словник української мови

• штырі — чотири …   Лемківський Словничок

• огнива — чотири стовпи, що підпирають покрівлю оборогу [IV] Огнива горизонтальні бруски, жердки, на які спирається дах оборогу, редакція сплутала з «оборожинами» (стовпами оборогу), незважаючи на контекст і словники Грінченка та Желехівського. У тексті… …   Толковый украинский словарь

• хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• бабка — 1 іменник жіночого роду, істота бабуся * Але: дві, три, чотири бабки бабка 2 іменник жіночого роду частина верстата * Але: дві, три, чотири бабки бабка 3 іменник жіночого роду суглоб над копитом * Але: дві, три, чотири бабки бабк …   Орфографічний словник української мови

• чотирирічний — а, е. 1) Який здійснюється, виконується протягом чотирьох років, триває чотири роки. || Розрахований на чотири роки, строком на чотири роки. 2) Віком чотири роки. Чотирирічний хлопчик …   Український тлумачний словник

• коса — 1 іменник жіночого роду волосся * Але: дві, три, чотири коси коса 2 іменник жіночого роду про знаряддя * Але: дві, три, чотири коси коса 3 іменник жіночого роду вузька смуга суходолу * Але: дві, три, чотири коси коса 4 …   Орфографічний словник української мови

• стопа — 1 іменник жіночого роду частина ноги * Але: дві, три, чотири стопи стопа 2 іменник жіночого роду купа; частина віршованого рядка * Але: дві, три, чотири стопи стопа 3 іменник жіночого роду стіс * Але: дві, три, чотири стопи рідко …   Орфографічний словник української мови