чом

1) кувати и (реже) кути (кую, куєш), (преимущ. о холодной ковке) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), (выковывать) виковувати що. [Ой, ковалю, ще й ти, коваленьку, чом не куєш заліза тоненько? (Гнід.). Князь Борис усе плуги кував та людям давав (Номис). Важкі його удари нас кують мов те залізо (Франко). У тій кузні коваль клепле (Франко)]. -вать гвозди, подковы - кувати (виковувати, виробляти) цвяхи (цвяшки, гвіздки), підкови. -вать жорнов - насікати млиновий камінь (и жорно). -вать в два, в три молота - кувати в два, в три молоти. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле; куй залізо, коли гаряче (Приказки);

2) (подковывать) кувати (кути), підковувати кого. [Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (М. Вовч.)];

3) (о мерных ударах, голосе) кувати (кути), (о мерном трещанье шашня, сверчка, кузнечика и т. п.) с[ц]вірчати, співати, тріщати. [З грубих голосів виривається й кує, як у дзвоник, молодий, приємний контральто (Васильч.). Цілу ніч співа цвіркун, і спать не дає (Звин.)]. Кованный, прич. - кований, кутий, клепаний; підкований.

* * *

1) копито (мн. -пита, -пит, -питами), копит (р. -та, мн. -пити, -тів, -тами), (у двукопытных) ратиця, ракотиця. [Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? (Пісня). Їх нога роздавить або копит звіряти польового (Св. П.). Иноді трапляється, що копит репається (Корольов). Мій підсвинок ракотицями дереться об хворост (Н.-Лев.)]. Ослиное -то - осляче копито;

2) -ты (масть в картах) - черва, чирва;

3) -то львиное, бот. Alchemilla vulgaris L. - приворотень (-тня).

* * *

1) (благоуханно) куритися. [Куривсь для духу яловець (Котл.)];

2) (тлеть с дымом) куритися, куріти (-рю, -риш). [Зеленая ліщинонько, чом не гориш та все куришся (Пісня). По садах курища куріли (Корол.)]. Костёр, дрова -тся - вогнище куриться, дрова куряться;

3) -ться (о трубке, папиросе) - палитися, куритися. [Чогось у мене не куриться, - чи тютюн не сухий, чи що (Сл. Гр.). Хоч покинь люльку, - не палиться (Полтавщ.)];

4) водка -тся из картофеля - горілку гонять з картоплі.

* * *

1) кури́тися; (выделять дым, туман, пар) димі́ти, димі́тися, курі́ти, -ри́ть и -рі́є, курі́тися

2) страд. куритися; пали́тися; гна́тися (жене́ться), кури́тися

мешивать

1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;

2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;

3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];

4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);

5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -

1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;

2) мішаний, змішаний и т. п.

* * *

1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти

2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати

3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати

I. см. Над.

II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.

* * *

1) (действие) - а) наставляння, настановляння, оконч. наставлення, настановлення; б) см. Надстав 1; в) наставляння; насторожування; наводження; ставлення; оконч. наставлення; настороження; наведення; поставлення; г) навчання, напучування, нарозумляння, напоумляння, оконч. навчення, напучення и напутіння, нарозумлення, напоумлення. Срв. Наставлять;

2) (назидание) наука (ед. и мн.), навчання, напучування, напучення и напутіння (-ння), направа, (совет) порада, рада. [А чом ти не слухалась, як я тебе навчала? - Казала: проси! А ти слухалась моєї науки? (Тесл.). Банальна і нічим з дією не зв'язана наука в останніх словах цієї драми (Крим.). «Треба казати, що все є найкраще» - Кандід уважно слухав цю науку і безоглядно вірив їй (Кандід). Докучили мені повсякчасні навчання тітчині (Богодух.). Замовк і став слухати їх навчання (р. п. ед. ч.) (Країна Сліпих). Батькового напучування не забувай, сину! (Харківщ.). Вона давно звикла слухати такі напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (Н.-Лев.). Прошу вашої направи, як мені на суді казати (Червоногр.)]. Давать, дать, делать, сделать -ние - давати, дати науку; см. Наставлять, наставить 4. [Надумав дати науку своїм дітям, як їм жити (Н.-Лев.)]. Я не нуждаюсь в ваших -ниях - я не потребую вашої науки (направи), вашого навчання;

3) (инструкция) інструкція, наказ (-зу), (руководство) порадник; (указание) вказівка.

* * *

1) ( действие) наставля́ння, настановля́ння, настано́влення; навча́ння, повча́ння, напу́чування, напуча́ння, напу́чення

2) ( поучение) нау́ка, повча́ння; (указание, совет) напу́чення, напуті́ння

3) (руководство, инструкция) пора́дник

навечерятися, добре (всмак) (по)повечеряти, заживитися вечерею. [А чом не вечеряєш? чи вже десь-инде навечерявсь? (Звин.)].

* * *

Неладь не(з)лагода, незгода, нелад (-ду), нелагоди (-год), різнота; срв. Лад 2, Раздор. [Із своїм милим незлагода (Пісня). Ой ти старий, я молода - чом між нами нелагода? (Метл.). Тепер між нами часто була незгода (Коцюб.). Тільки й тямить, що в сім'ї нелад робити (Крим.). Почалися на землі свари, нелагоди (Крим.). «Обридла мені та різнота!» - каже батько (Хорольщ.)]. У них в доме -ды - у їх у хаті не(з)лагода (незгода). У них между собою -ды - вони між собою не ладнають (не миряться), вони не в злагоді живуть, у їх між собою не(з)лагода (незгода). Пошли -ды - зайшла не(з)лагода (незгода).

* * *

1) незго́да, незла́года, не́лад, -у, незго́ди, -го́д, незла́годи, не́лади, -дів

2) ( неполадки) непола́дки, -док

1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);

2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];

3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).

* * *

1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше

2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д

3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)

4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

приправливать, приправить

1) (приделывать что к чему) приправляти, приправити, (во множ.) поприправляти що до чого. [Приправив засув]. -влять набор, типогр. - приладжувати, приладити, пририхтовувати, пририхтувати (складання);

2) что чем - заправляти и заправлювати, заправити, (о множ.) позаправляти и -правлювати, смачити, посмачити, засмачувати, засмачити, присмачувати, присмачити що чим, (гал.) заряджувати, зарядити що чим, (салом) затушковувати, затушкувати, (толчёным салом или зеленью) затовкувати, затовкти, (о мног.) позатушковувати, позатовкувати, (жиром пережаренным с мукой) затирати, затерти, засмажувати, засмажити, (пережареным салом) зашкварювати, зашкварити, (во множ.) позатирати, позасмажувати, позашкварювати що чим, (перцем) заперцьовувати, заперцювати, заперчити, (мёдом) медити, помедити що. [Заправляла борщ олією (Гр.). Нема чим картоплі посмачити (Звяг.). Куліш пісний. Чом-же та його не засмачила? (Грінч. II.). Юшку салом затушкую (Г. Барв.). Жінко, вари, лишень, гречані галушки, та сито їх із салом затовчи (Рудч.). Чи страву вже позатовкувала? (Харк.). Затирати борщ (Гр.)]. Приправленный -

1) приправлений до чого;

2) заправлений, посмачений, засмачений, присмачений, затушкований, затовчений, затертий, засмажений, зашкварений, (перцем) заперчений, (маслом, жиром) мащений. [Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Борщ, галушки і картоплю мащену до огірків (Проскурівна)]. -ться -

1) приправлятися, бути приправленим;

2) заправлятися, бути заправленим, смачитися, бути посмаченим. засмаченим и т. д.

* * *

несов.; сов. - припр`авить

1) кул., перен. приправля́ти, припра́вити, присма́чувати, присмачи́ти; несов. посмачи́ти

2) полигр. прила́джувати, прила́дити

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

провалиться

1) провалюватися, провалитися, увалюватися, у[за]валитися, западати(ся), запасти(ся), (быстро очень) шурхнути(ся), шугати, шугнути, (проломивши что-л.) заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) попровалюватися, поввалюватися, позападати(ся), позаломлюватися. [Стеля провалилась. Ой, не ходи по льоду; бо увалишся (Мил.). Западає в землю (Куліш). Обоє западаються в землю (Л. Укр.). Чом її грім не вбив, або земля не запалася під нею? (Коцюб.). Рад-би був в тій хвилі запастися під землю (Франко). На клуні солома попровалювалась (Кониськ.). Серед ставу заломився на тонкім леду (Рудан.). Шурхнув у яму (М. Вовч.). Ноги сами зігнулись і шугнули в провалля (Коцюб.)]. Под ногами -лась земля - під ногами запалась земля (Коцюб.). Дом -лился - хата запалася. -литься на льду или под лёд - провалитися, у[за]валитися, заломитися на льоду. Хоть сквозь землю -литься - хоч крізь землю піти. Словно сквозь землю -лся - мов крізь землю пішов (пропав), мов у землю запався; як пійма поняла; як лиз злизав. И где он -лился? - і де він запався, подівся? Пропал, словно -лился - пропав, наче (мов) запався (крізь землю пішов). Чтоб ему -ться - (не)хай він крізь землю піде! щоб (бодай) він запався! щоб (бодай) він крізь землю пішов! [Щоб він запавсь, той Рим (Куліш)]. Провались! - іди к бісу! геть к бісу! згинь!;

2) -литься (на испытании) провалитися (на іспиті). [Другого дня мені трапилось грати на сцені… я провалилась (Л. Укр.)]. -лось наше дело - провалилася (не вкипіла) наша справа;

3) -литься - завалитися - см. Обрушиться. [Хата завалилася]. Провалившийся -

1) запалий. [А он запала могила (Тесл.)];

2) що провалився (на іспиті);

3) що завалився (-лася), завалений.

* * *

несов.; сов. - провал`иться

прыснуть (внезапно прорваться, вырваться, выскочить) прискати, приснути, (вырываться вверх из рук) порс(ь)кати, порснути. [Приснули на синім морі скалки (Г. Арт.). Чом льоди присли всі на широкій ріці? (Франко). Присне сніг із-під копит (Щог.). Повновида, краска з лиця як не присне (Г. Барв.). З печи присне вуголь і вискочить аж насеред хати (Е. З.)];

2) -нуть (выскользнуть) - пирснути. [Так і пирснуло з рук намисто (Гр.)];

3) (со смеху, смеясь) пирскати, пирснути, порс(ь)кати, порс(к)нути, пирхати, пирхнути зо (із) сміху, від сміху, сміючись. [Іван аж пирснув зо сміху (Кониськ.). Вони порскнули од реготу (Гр. Григор.). Той пирхав зо сміху (Гр.). Від твоїх жартів і мертвий у труні пирхне з реготу (Мова)];

4) что чем - прискати, приснути, пирскати, пирснути, порскати, порснути, (брызгать) бризкати, бризнути що чим. [Треба набрати в рот води та й приснути нею проти сонця (Ком.). Порс(ь)кати білизну. Пирснув батюшці слиною в обличчя (Крим.)]. Прысканный - порсканий, присканий, бризканий. -ться - порскатися, прискатися, бризкатися. Он -ется духами - він прискається пахощами.

* * *

несов.; сов. - пр`ыснуть

1) (брызгать; не удержавшись, разражаться смехом) пи́рскати, пи́рснути, по́рскати, по́рснути; при́скати, при́снути; ( фыркать) пи́рхати, пи́рхнути

2) ( бросаться бежать) по́рскати, по́рснути; несов. дремену́ти

пилина, пилинка, порошина, порошинка, порохнина, порохнинка, пилюжина, пилюжинка, пилка, пилочка, пилочок; (попавшая в глаз) запороха. [Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна (Рудч.). Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину (Шевч.). Я вийму порошину тобі з ока (Єванг.). Нема і хліба шматочка, і борошна пилочка! Іди десь купуй (Звин.). Нема муки не пилочки (Чуб. V). І пилюжинки нема, - так чисто (Конгр.), Запороха в оці муляє (Конгр.)].

* * *

1) ( частица пыли) пили́на, пороши́на; уменьш. пили́нка, пили́ночка, пороши́нка

2) бот. пили́нка

1) що, род. п. чого́

2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́й

3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що

4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що

5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що

6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що

9) в знач. вопросит. част. що

10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там

1) що

2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов

3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи

4) ( если) якщо́, коли́, як

5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́

6) в знач. част. фольк. як

предлог

1. с дат. (на поверхности, вдоль поверхности, о поверхность) аз, ба, ба рӯи…; қадқадди…, бо; идти по дороге аз роҳ гузаштан (рафтан); спускаться по лестнице аз зина фуромадан; пройти по мосту аз пул гузаштан; гладить по головё сарро сила кардан; дождь стучит по крыше борон бомро мекӯбад, борон бомкӯбӣ карда истодааст; бить по мячу тӯпро задан

2. с дат. (в пределах, в области чего-л.) дар; бродить по лесу дар беша гаштан; работать по профсоюзной линии дар соҳаи иттифоқҳои касаба кор кардан; соревнование по лыжам мусобиқаи лыжаронҳо//с сущ. во мн. ба; рассадить всех по местам ҳамаро ҷо ба ҷо шинондан; развесить картины по стенам суратҳоро ба деворҳо овехтан

3. с дат. (в направлении чего-л.) б.а сӯи бо, аз паи…; плыть по течению ба сӯи поёноб шино кардан, бо ҷараёни об шинокунон рафтан; идти по ветру бо вазиши бод роҳ рафтан, бо боди мурод роҳ рафтан; идти по следу зверя аз паи дарранда рафтан.

4. с дат. (согласно, следуя чемул.) аз рӯи…, мувофиқи …, аз бо, ба; начинать работу по гудку корро бо бонги гудок сар кардан; работать по плану аз рӯи нақша кор кардан; по моему мнению ба фикри ман, ба назари ман; уволиться по собственному желанию бо хоҳиши худ аз кор рафтан; по доброй воле хушӣ ба хущй; бо иродаи нек; бо хоҳиши худ; по выбору аз рӯи хоҳиш, аз рӯи интихоб, аз рӯи дилхост; судить по внешности аз сураташ дар бораи сираташ ҳукм баровардан, дар бораи касе. аз рӯи намуди зоҳириаш мулоҳиза доштан; жениться по любви муҳаббат баста (нағз дида) зан гврифтан; по вкусу аз рӯи завқ (табъ), табън дил; это ему не по вкусу ин ба вай намефорад // разг. в сочет. с личн. мест. аз, мувофиқи…, ба; по мне аз ман бошад; по тебе аз ту бошад; всё не по ней ҳеҷ чиз ба ӯ маъқул намешавад (нест), ҳеҷ чиз ба табъи ӯ намешинад // в сочет.: не по кармаиу компо -л. қудрати харидан надорад, ба кисааш (ба пулаш) мувофиқ нест; емe не по карману эта покупка ӯ ба харидани ин чиз пул надорад, қудраташ ба харидани ин чиз намерасад; по плечу, по силам мувофиқи қудрат; эта работа ему не по плечу (не по силам) ба ин кор зӯраш намерасад, ин кор аз иқтидори ӯ берун аст

5. с дат. (на основании какихл. при знаков) аз ҷиҳати…, бо, аз рӯи…, мувофиқи…; старший по возрасту аз ҷиҳати синну сол калонтар; лӯчший по качеству аз ҷиҳати сифат беҳтаринаш; учитель по профессии касбаш муаллимӣ // (при указании родства, близости) аз тарафи…; родственники по матери хешу табор аз тарафи модар; товарищ по работе ҳамкор, ҳамкасаба // (при указании на имя, фамилию и т. п.) бо, … номаш, лақабаш; …ном; слесарь по имени Николай Николай ном челонгар

6. с дат. (посредством) бо, ба воситаи,.., аз; послать по почте бо почта фиристодан; сообщить по телеграфу ба воситаи телеграф хабар додан; передать по радио аз (бо) радио хабар додан

7. с дат. (вследствие) ба (аз) сабаби…, дар натиҷан…, бинобар он, бо, аз рӯи; сделать что-л. по ошибке саҳван коре кардан, аз ғайри ихтиёр роҳ додан; отсутствовать по болезни аз сабаби беморӣ ғоиб будан; по рассеянности аз сабабй (дар натиҷаи) фаромӯшхотирӣ; по обязанности аз рӯи ӯҳдадорӣ, аз рӯи вазифадорӣ

8. с дат. (при указании цели действия) бо, барои; вызвать по делу бо коре ҷеғ задан; геологическая партия по разведке поленых ископаемых партияи геологии ҷӯяндагони канданиҳои фоиданок; кружок по изучению русского языка маҳфили забони русӣ

9. с дат. с сущ. во мн. ч. (при обозначении времени) гҳо, дар; ҳар; гулять по утрам пагоҳиҳо гардиш кардан; заниматься по ночам шабҳо кор кардан; шабкорӣ кардан; ездить за город по воскресеням дар рӯзҳои якшанбе беруни шаҳр рафтан

10. с дат. (в разделительном значении): дать детям по яблоку ба бачагон яктоӣ себ додан; по рублю за штуку донааш яксӯмӣ

11. с дат. (в знач. предлош «о»): скучать по детям фарзандҳоро ёд шудан; тоска по дому хонаро пазмон шудан, ба хона дилкашолӣ доштан

12. с вин. (до, вплоть до) то; войти в воду по пояс то камар (то миён) ба об даромадан; прочитать с первой по пятую главу аз боби якум то боби панҷум хонда баромадан; по сей день то имрӯз, то ҳол

13. свин. (с сущ. «сторона», «рука» с опр.) дар тарафи…, аз тарафи..,; сидеть по другую сторону стола дар он тарафи миз нишастан; по левую руку находится парк, по правую -стадион дар тарафи чап - боғ, дар тарафи ростстадион ҳаст

14. с вин. прост. и обл. (в знач. пред-лога «за») барои…, ба; пойти по воду барои об рафтан; ходить по грибы [ба] занбӯруғчинӣ рафтан

15. с дат. и вин. в сочет. с числ.: по одному яктоӣ; якнафарӣ; по три сетой, се-се; сенафарӣ

16. с предл. (после чего-л.) баъд аз, пас аз, баъди…; по окончании работы баъди кор, баъд аз тамом шудани кор; по прибытии на место баъд аз расидан ба ҷое по 5 приставка

1. префикси феълсоз, ки маънохои зеринро ифода мекунад: пайдо кардаии ягон сифат, хислат ва кайфият - побелеть сафед шудан расондйни амал то ба натща - погибнуть нобуд шудан, барҳам хӯрдан 1) ащом додани амал дар як дафъа - поблагодарть ташаккур гуфтан 4) ан-чом додани амал дар зарфи ягон вақт, махсусан вакти кӯтоҳ - побегать андак тохтан; посидеть андак нишастан 5) ибтидои амал - побежать давидан, давидан гирифтан; повеять ба вазндан сар кардан 6) давомати номуайяни такроршавии амал ва ё ҳодиса- побаливать гоҳ-гоҳ дард кардан, андак дард кардан; поглядывать гоҳ--гоҳ нигоҳ кардан 7) ащом дода шудани амал дар дарачаи сусттаре по позолотить зарандуд кардан 8) паҳн шудани амал ба ҳамаи объектҳо ва ё бисёре аз онҳо, инчунин аз тарафи амал ё вазъият фаро гирифта шудани субъектҳои бисёр ва ё ҳамаи онҳо по попрятать пинҳон кардан; помёрзнуть ҳама (бисёр) аз хунукӣ нобуд шудан 9) анҷом додани амал ба таври оҳиста, тадричан ва ё дар якчанд дафъа по попривыкнуть андак одат кардан 10) шакли намуди мутлақи баъзе феълҳоро месозад по подарить бахшидан; познакомить шинос кардан, шиносондан

2. дар калимасозии сифат истеъмол меёбад: 1) баъд аз он ки бо асоси калима нишон дода шудааст, вокеъ гардида - посмертный пас аз марг, баъди мурдан 2) мутобиқ ва муносиби он чи ки бо асоси калима нишон дода мешавад - подоходный …и даромад, аз рӯи даромад; посильный ба қадри ҳол, ало қадри ҳол, мувофиқи қувват 3) мансуб ба ҳар яке аз предметҳои бо асоси калима нишон додашуда; иҷрошаванда, ченшаванда, тақсимшаванда мутобиқи он чи ки бо асоси калима нишон дода шудааст - поголовный …и саршумор, сар то сар, саросар; помесячный якмоҳа, ҳармоҳа, моҳ ба моҳ

3. дар мавриди сохта шудани даричаи қиёсии сифат ва зарф тобиши мулоимӣ, сустшавии кайфиятеро медиҳад, ки бо сифат ё зарф ифода шудааст - помоложе ҷавонтар, хурдтар; поновёе навтар, тозатар

4. дар сохта шудани сифатҳо бо маънои «ба назди чизе ё қадпо -қадичизе воқеъшуда»инчунин дар сохтани исмҳо ба маънои «мутобиқ ба кор» меояд - пограничный сарҳаддӣ, …и ҳудуд; побережье соҳилй баҳр, соҳили дарё

5. бо ҳамроҳии сифатщо зарфҳои тарзи амалро месозад - поновому ба таври нав, аз нав, дубора; попрежнему мисли пештар, аввала (пештара) барин; порусски русӣ, ба русӣ

6. бо ҳамроҳии чонишинҳои соҳибӣ зарфҳои бо маънои «мутобиқи ақидаи (орзуи) касеро месозад - по-моему ба фикри ман, ба назарам, ба хаёлам; по-твоему ба фикри ту, ба назарат, ба хаёлат

м кадаҳ, чом

ж

1. чом, паймона; чаша вина чоми май: круговая чаша чоми даврагард

2. (сосуд округлой формы) коса, пиёла, зарф <> чаш весов паллаи тарозу; у него дом - полная чаша рӯзгори вай пуру паймон аст; хонадони вай серию пурист; пить (выпить, испить) горькую чашу до дна талхии зиндагиро чашидан; переполнить чашу терпения косаи сабр лабрез кардан; чаша терпения перепол­нилась косаи сабр лабрез шуд; сия (эта) чаша минует его книжн. ин бало аз вай хазар дорад