-
81 муркнитны
однокр.1) пророкотать;чолӧм, - муркнитіс сійӧ кыз гӧлӧснас — привет, - пророкотал он своим грубым голосом
2) диал. буркнуть, пробурчать3) прогрохотать; громыхнуть разг. 4) взять, поднять тяжесть; перенести что-л тяжёлое 5) тяжело надавить, прижать, притиснуть (разг.) 6) перен. провернуть прост.; быстро сделать; -
82 передайтны
перех.1) передать, отдать, вручить, сообщить кому-л;передайтны юӧр — передать известие; 2) передать, распространить, довести до кого-л. каким-л способом;передайтны чолӧм — передать привет;
3) передать, отдать в распоряжение, на рассмотрение;4) передать; отдать;прӧстмӧм керка передайтны детсадлы — освободившийся дом передать детскому саду;
-
83 победа
победа || победный;победа марш — победный марш; чолӧмавны победаӧн — поздравить с победой; победа шедӧдны — одержать победу; добиться победы;победа лун — День победы;
-
84 поклон
1) поклон; привет;поклон висьтавны — передать поклон;
см. тж. чолӧм2) поклон (в знак благодарности, покорности);поклон вӧчны — класть поклоны; бить поклоны уст.
-
85 привет
-
86 пӧся
1) горячо, тепло, пылко, с жаром || горячий, тёплый;пӧся сёрнитӧм — горячая речь; пӧся вензьыны — горячо спорить; пӧся сёрнитны — говорить с жаром; пӧся чолӧмавны — горячо, тепло приветствоватьпӧся гижӧм кывъяс — написанные тёплые слова;
2) пылко || пылкий; -
87 сьӧлӧмсянь
1) от всего сердца, от всей души; искренне; душевно;2) с энтузиазмом, вдохновенно, усердно; серьёзно;сьӧлӧмсянь уджавны — добросовестно, серьёзно работатьсьӧлӧмсянь висьтавны — вдохновенно рассказывать;
3) внимательно;сьӧлӧмсянь кывзыны — слушать внимательносьӧлӧмсянь видзӧдны — внимательно смотреть;
4) чистосердечно; -
88 телеграмма
телеграмма;телеграмма сетны — подать телеграммучолӧма лана телеграмма — поздравительная телеграмма;
-
89 чукӧртчӧма
собир. участники; собравшиеся;чолӧмавны чукӧртчӧмаӧс — поздравить собравшихсяпеткӧдлыны конференция вылӧ чукӧртчӧмалы концерт — показать концерт участникам конференции;
-
90 ыстыны
перех.1) посылать, послать; высылать, выслать, отсылать, отослать; пересылать, переслать, присылать, прислать, отправлять, отправить;ыстыны козин — послать подарок; мӧдлаӧ ыстыны — заслать в другое место; ыстыны отсӧг вылӧ — послать на помощь; ыстыны сьӧм — выслать деньги; ыстыны поштаӧн — отправить по почте; ыстыны чолӧм — послать привет; ыстыны челядьӧс гортаныс — отправить детей по домам, отослать детей домой ◊ шондіысь ылӧ оз ыстыны — дальше солнца не пошлютыстыны велӧдчыны — направить на учёбу, послать учиться;
2) высылать, выслать, ссылать, сослать, засылать, заслать кого-л;ыстыны ссылкаӧ — отправить, сослать в ссылку
-
91 главенствовать
головувати, старшувати, старшинувати, проводирювати, перед вести, верховодити, ватажкувати; (шутл.) верхи їздити на кому.* * *(над кем-чем) ма́ти зве́рхність (над ким-чим); (властвовать, господствовать) панува́ти, старшинува́ти (над ким-чим), старшува́ти (над ким); ( возглавлять) очо́лювати (кого́-що), стоя́ти на чолі́ (кого-чого) -
92 густой
густий, рясний, ряснистий. [Рясні крапельки поту на чолі. Садочки рясні (ряснисті)]. О тесте, месиве, варёном яйце - крутий. О дожде, слёзах - дрібний, дрібен, дрібнистий. Густой и высокий (о траве, злаках, волосах) - буйний. О голосе - грубий. [Що більший дзвін, то грубший голос]. О мехе густом и всклоченном - кучматий. Не густой - рідкий, негустий. Густо - густо, рясно, тісно, щільно. [Людей тісно. Ягід рясно. Щільно записано]. Густо растущий - корча[и]стий. [Садочок вишневий корчастий]. Не густо - рідко, негусто.* * *густи́й; ( обильный) рясни́й; ( о разросшихся кустах) корча́стий -
93 клеймо
тавро, клейно, клеймо, шта[е]мп (-пу), знамено. [На твоїм чолі випалюю ганьби клеймо я (Франко). Його геній наштемповує ганебним клейном тих, хто був «грязею Москви» (Грінч.). І на вас покладуть чорне тавро (О. Пчілка)]. -мо позора - ганебне тавро. Положить на кого-либо -мо - покласти тавро на кого, затаврувати кого. Выжженное -мо на животных - тавро. -ма на рогатом скоте - тавра, (гал.) знаменята (Шухев.). -мо на ногах у птиц - поротина.* * *тавро́, клеймо́, клейно́ -
94 кормилец
1) годувальник, годівник (-ка), хлібодавець (-вця), хлібодар (-ра), хлібодарник. [Удержання цілої сім'ї, на чолі котрої стояв він, яко годувальник (Екон. наука). Сагайдачний, наш батько, хлібодарник і гетьман (Куліш)];2) (благодетель) кормитель, добродій (-дія), ум. добродієчко. [Сотворіть милостинку, дорогі кормителі! (Яворн.)]. -лец наш! - добродієчку наш!* * *1) годува́льник, годівни́к, -а; хлібода́вець, -вця, хлібода́р2) (в обращении - зват.) го́лубе, ба́течку -
95 лечь
(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.* * *лягти́легло́ подозре́ние на кого́ — упа́ла підо́зра на ко́го
\лечь голово́ю — лягти́ (накла́сти, наложи́ти) голово́ю
-
96 напечатлевать
напечатлеть1) (поселять, укоренять в ком что) відбивати, відбити, відтискати и відтискувати, відтиснути (в пам'яті, в серці) в кого що, в[за]корінювати, в[за]коренити в кому що;2) (вбивать) вбивати, вбити, врізувати, врізати кому в пам'ять (в серце) що, (грубее) втовкмачувати, втовкмачити кому (в тямку) що, (сильнее) вибивати, вибити в кого (в памяті, в серці) що; срв. Запечатлевать. -вать поцелуй на челе, на устах - відтискати поцілунок на чолі, на устах, цілувати в чоло, в уста. Напечатлённый -1) відбитий, відтиснутий и відтиснений, в[за]корінений;2) вбитий, врізаний, втовкмачений, вибитий. -ться - відбиватися, відбитися, відтискатися и відтискуватися, відтиснутися (в пам'яті, в серці), в[за]корінюватися, в[за]коренитися в кого; бути відбиваним, відбитим, відтискуваним, відтиснутим (відтисненим), в[за]корінюваним, в[за]коріненим и т. п.* * *несов.; сов. - напечатлетьвідбива́ти [в пам'яті, в серці], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [в па́м'яті, в се́рці], відти́скувати, -кую, -куєш [в пам'яті, в серці], відти́снути [в пам'яті, в серці]\напечатлеватьть поцелу́й кому́ [на чём, на что] — цілува́ти, поцілува́ти кого́ [в що]
-
97 настоять
1) см. Настаивать 1 - 3;2) см. Предстоять 4;3) чему, над чем (устар.) - стояти на чолі чого, правити, управляти, керувати, орудувати чим.* * *см. настаивать I -
98 начальствовать
1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].* * *( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим) -
99 неразгаданный
1) нерозгаданий. [На його чолі відзначалася мука нерозгаданого питання (Васильч.)];2) невгаданний; (необ'яснимый) нез'ясовний, (загадочный) невідгадний, загадковий; (непостижимый) не(до)відомий, незрозумілий. [Стояв неначе в легкій задумі після дивного й неодгадного сну (Яворн.). Таємний і неодгадний Чумацький шлях (Яворн.). Недовідома загадка (Крим.)].* * *нерозга́даний; невідга́даний -
100 омрачать
омрачить1) тьмарити, (п)отьмарювати, потьмарити, тьмити, за[по]тьмити, паморочити, заморочити (сов.), охмарювати, за[по]хмарити, хмарою крити, хмарою по[у]крити, темнити, (переносно) засмучувати, засмутити. [Віки варварства тьмарили людську думку (Л. Укр.). Нащо його засмучувати й сердити? (Тобіл.)]. См. ещё Затемнять, Застить. Омрачённый - потьмарений, о[за,по]хмарений, хмарою вкритий. -ный печалью - потьмарений сумом;2) (ослеплять) сліпити, осліпити (о мн. посліпити), робити, зробити кого темним, -ною. Облако -чило что - хмара зависла на чому. [Хмарка задуми зависла на її чолі (Франко)].* * *несов.; сов. - омрач`ить1) (покрывать мраком, затемнять) затьма́рювати, затьма́рити, потьма́рювати, потьма́рити, отьма́рювати, отьма́рити; ( отенять) оті́нювати и отіня́ти, отіни́ти2) (делать мрачным, печальным) затьма́рювати, затьма́рити, потьма́рювати и тьма́рити, потьма́рити, отьма́рювати, отьма́рити, захма́рювати, захма́рити, несов. охма́рити; (огорчать, опечаливать) засму́чувати и смути́ти, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти
См. также в других словарях:
Чол — Характеристика Длина 610 км Площадь бассейна около 24 000 км² Бассейн Охотское море Бассейн рек Нэньцзян → Сунгари → Амур Расход воды 70 м³ … Википедия
чол — I [چال] т. гуфт. мӯйсафед, пирамард; чолу кампир пирмард ва пиразан II [چال] хӯшаҳои кӯфтнахӯрдаи ғалла; пасмондаи гандум ё ҷави кӯфта дар ғалбер баъди бехтан, чор III [چال] 1. чуқурӣ, мағок; гудол 2. чоҳе, ки ба он бандиёнро меандохтанд, сияҳчол … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Чол — река на С. В. Китая, правый приток р. Нуньцзян (бассейн р. Сунгари). Длина 610 км, площадь бассейна около 24 тыс. км2. Берёт начало в горах Большого Хингана, протекает по горно холмистой местности, в нижнем течении по равнине Сунляо.… … Большая советская энциклопедия
Чол — река в Манчжурии, то же самое, что и Чжор (см.) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
чолґ — ґа, ч. Рс. Танк (з поль. czolg) … Словник лемківскої говірки
Чолівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чолівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Ким Ун Чол — Спортивные награды Бокс Олимпийские игры Бронза Сидней 2000 до 48 кг Ким Ун Чхоль … Википедия
сияҳчол — [سيه چال] 1. чоҳи торик; зиндони чоҳмонанди торик 2. маҷ. лойи бисёр сиёҳ, сияҳлой … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Чжор — Чол Протекает по территории Китайской Народной Республики Исток Большой Хинган Устье река Нуньцзян Бассейн Охотского моря … Википедия
Шевкал — (Чол хан, Щелкан) двоюродный брат золотоордынского хана Узбека, в 1327 году отправленный послом в Тверь. Из летописей не видно, зачем Шевкал пришел в Тверь; вероятнее всего, за получением ордынского выхода. Шевкал, по обычаю всех послов татарских … Большая биографическая энциклопедия
