-
41 soul
[səul]n1) душа́, духhe was the soul of the party — він був душе́ю товари́ства
2) вті́лення, зразо́к3) люди́наthere were 200 souls on board — на паропла́ві було́ 200 осі́б
be a good soul and help me — бу́дьте ласка́ві, допоможі́ть мені́
the poor little soul — бідола́ха
don't tell a soul — ніко́му не кажи́
4) ене́ргія, ентузіа́зм••upon my soul! — сло́во че́сті!; присяга́юся!
he cannot call his soul his own — він цілко́м підле́глий (не ма́є вла́сної во́лі)
I wonder how he keeps soul and body together — диву́юсь, на чо́му його́ душа́ трима́ється
-
42 trespass
['trespəs] 1. v1) юр. пору́шувати чуже́ пра́во володі́ння2) зазіха́ти, зловжива́ти (on, upon)to trespass on one's hospitality — зловжива́ти чиє́юсь гости́нністю
3) книжн. провини́тися2. n1) юр. пору́шення володі́ння2) зазіха́ння, зловжива́ння3) заст. гріх -
43 unfavoured
[ʌn'feɪv(ə)d]adjщо не кори́сту́ється чиє́юсь прихи́льністю (допомо́гою); непривілейо́ваний -
44 wind
I 1. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; n1) ві́терfair [strong] wind — попу́тний (си́льний) ві́тер
before [down] the wind — за ві́тром
2) за́пах, дух3) стру́мінь пові́тря4) ( the wind) духові́ інструме́нти5) ди́ханняhe has a bad wind — у ньо́го зади́шка
6) чу́тка; на́тякthere is smth. in the wind — хо́дять які́сь чутки́
7) пусті́ слова́his speech was mere wind — його́ промо́ва була́ беззмісто́вна
8) мед. га́зи9) тех. дуття́••between wind and water — найура́зли́віше мі́сце
to fling [to cast] to the winds — відки́нути ( розсудливість тощо)
to get wind — става́ти відо́мим, поши́рюватися
how the wind blows — куди́ ві́тер ві́є
2. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; v ( past і p. p. winded ['windid])to take the wind out of smb.'s sails — зруйнува́ти чиї́сь пла́ни; ви́бити ґрунт у кого́сь з-під ніг
1) суши́ти на ві́трі; просу́шувати; прові́трювати2) чу́ти, відчува́ти ( нюхом); іти́ по слі́ду3) приму́сити задихну́тися, ви́кликати зади́шкуI am winded by running — я задиха́юсь, біжачи́
4) да́ти звести́ дух5) [waɪnd] (past і p. p. тж. wound) гра́ти, сурми́тиII [waɪnd] 1. v ( past і p. p. wound)1) верті́тися, крути́тися; ви́тися2) обмо́тувати(ся), намо́тувати(ся)3) заво́дити ( годинник)4) підніма́ти, тягти́ лебі́дкою•- wind off- wind up••2. nto wind oneself into smb.'s favour — вхо́дити в чию́сь дові́ру
1) о́берт2) поворо́т3) вито́к; зви́вина -
45 yet
[jet] 1. adv1) ще, все щеis she yet here? — вона́ ще тут?
never yet — ніко́ли ще не
2) вжеneed you go yet? — вам уже́ тре́ба йти?
3) ще, крім то́гоhe has yet much to say — йому́ ще бага́то чого́ тре́ба сказа́ти
yet more — ще бі́льше
4) на́віть; на́віть бі́льшеthis question is more important yet — це пита́ння на́віть важливі́ше
he will not accept help nor yet advice — він не при́йме ні допомо́ги, ні на́віть пора́ди
5) до́сі, до цьо́го ча́су, будь-коли́as yet — по́ки, до́сі, до цьо́го ча́су
it is the largest specimen yet found — це найбі́льший екземпля́р зі зна́йдених до́сі
6) проте́, все ж, все́-такиit seems proved, and yet I doubt — це, здає́ться, дове́дено, але́ все́-таки я сумніва́юсь
2. conjit is strange and yet true — це ди́вно, проте́ пра́вильно
проте́, одна́к; все ж, все́-таки; незважа́ючи на цеthough deep, yet clear — хоч і глибо́кий, але́ прозо́рий
См. также в других словарях:
юсь-юсь — межд., окрик, с помощью которого отгоняют свиней, смол. (Даль) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
заму́чаться — юсь, аешься; сов. прост. То же, что замучиться. Дмитрий Алексеевич примостился на коротком диванчике, поджал ноги. Вы на кровать легли бы… Замучаетесь. Эренбург, Буря … Малый академический словарь
кланяться — юсь, ешься, несов., неперех. Подносить подарок с корыстной целью. ► [Купцы:] Не побрезгуй, отец наш, хлебом и солью: кланяемся тебе сахарцом и кузовком вина. // Гоголь. Ревизор // … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
посмеваться — юсь, ешься, несов., неперех. Смеяться. ► [Дуб:] Но посмеваясъ и ветрам и грозам, Стою и тверд и прям. // Крылов. Басни // … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
пресмыкаться — юсь, ешься, несов., неперех. Влачить жалкое существование, жить в нужде; раболепствовать, угодничать. ► Дикость, подлость и невежество не уважает прошедшего, пресмыкаясь пред одним настоящим. // Пушкин. Критические журнальные и… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
упокоитъся — юсь, ишъся, сов., неперех. (прост.). Найти вечный покой. ► Меж двумя хлебородными нивами, Где прошел неширокий долок, Под большими плакучими ивами Упокоился бедный стрелок. // Некрасов. Стихотворения // / … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
закопа́ться — 1) аюсь, аешься; сов. (несов. закапываться2). Поместиться, спрятаться в вырытом углублении или в чем л. сыпучем; закопать себя; зарыться. Закопаться в песок. □ Сегодня ты здесь, завтра уж мчишься за тысячу верст в санях, закопавшись в сено под… … Малый академический словарь
засы́паться — 1) плюсь, плешься; сов. (несов. засыпаться1). 1. Попасть, проникнуть куда л. внутрь (о чем л. сыпучем). Песок засыпался за воротник. 2. Покрыться или наполниться чем л. сыпучим. 2) плюсь, плешься; повел. засыпься; сов. (несов. засыпаться2). прост … Малый академический словарь
Юськи — Село Юськи удм. Юсь Страна РоссияРоссия … Википедия
закопаться — 1. ЗАКОПАТЬСЯ, аюсь, аешься; св. Поместиться, спрятаться в вырытом углублении или в чём л. сыпучем; закопать себя; зарыться. З. в песок. З. в сено. ◁ Закапываться, аюсь, аешься; нсв. Закапывание (см.). 2. ЗАКОПАТЬСЯ, аюсь, аешься; св. Разг.… … Энциклопедический словарь
закопаться — I а/юсь, а/ешься; св. см. тж. закапываться, закапывание Поместиться, спрятаться в вырытом углублении или в чём л. сыпучем; закопать себя; зарыться. Закопа/ться в песок. Закопа/ться в сено. II … Словарь многих выражений