чити

См. также в других словарях:

• обезвічити — Обезвічити: покалічити [III,VII] скалічити [XII] скалічіти [4] …   Толковый украинский словарь

• вилічити — 1 дієслово доконаного виду підрахувати вилічити 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко …   Орфографічний словник української мови

• обезвічити — дієслово доконаного виду покалічити діал …   Орфографічний словник української мови

• обезвічити — чу, чиш, док., перех., діал. Покалічити …   Український тлумачний словник

• покалічити — чу, чиш, док., перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). || безос. || Ушкодити частину тіла. || перен. Попсувати, пошкодити що небудь. || перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати. || перен.… …   Український тлумачний словник

• полічити — лічу/, лі/чиш, док. 1) перех. і без додатка. Зробити підрахунок; порахувати. •• Полічи/ти ре/бра сильно побити. 2) неперех. Назвати числа в послідовному порядку. Полічити до десяти. 3) перех., розм. Помилково визнати за іншого, за інше …   Український тлумачний словник

• скалічити — чу, чиш, док., перех. 1) Завдати каліцтва кому небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2) перен. Заподіяти моральних травм; знівечити …   Український тлумачний словник

• убезвічити — чу, чиш, док., перех., зах. Покалічити …   Український тлумачний словник

• калічити — (робити калікою когось), окалічувати, скалічити, збавляти, збавити …   Словник синонімів української мови

• злорічити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• калічити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови