-
41 leukotoxic
мед.такий, що чинить токсичний вплив на лейкоцити n -
42 non-resistant
I n II a2) нестійкий, невитривалий; сприйнятливий, схильний ( до зарази) -
43 offenceless
a1) який не порушує (закон, правила); який не чинить, не скоює, не здійснює (провину, гріх)2) не здатний образити, скривдити; беззахисний3) необразливий -
44 operator
n1) оператор; механік, машиніст; водій; зв'язківець; радист; телефоніст; вiйcьк. обслуговуючий номер ( приладу); прожекторист2) те, що чинить дію, вплив3) мeд. лікар-хірург4) диспетчер5) aмep. власник підприємства; фабрикант, промисловець7) ділок, ловкач8) бioл. ген-оператор ( частина оперона)9) мaт. символ, який вказує на необхідність здійснення якої-небудь дії10) гіпнотизер -
45 opposing
aконфронтуючий; який чинить опір -
46 oppositive
-
47 passive
I nгром. ( the passive) пасивний стан, пасивна форма; покірна істотаII a1) пасивний, інертний; бездіяльний; слухняний, покірний ( часто про тварин); який не чинить опору2) гpaм. пасивнийpassive voice — пасивна форма; пасивний стан
3) eк. безпроцентний4) xiм. інертний, неактивний -
48 psychotoxic
aякий чинить шкідливий вплив на психіку, психогенний ( про лікарські препарати) -
49 renitent
-
50 repugnant
a1) противний, огидний, нестерпний2) суперечний, який суперечить; несумісний; який чинить опір; ворогуючий -
51 resistant
aякий чинить опір, стійкий; міцний -
52 restive
[`restiv]a1) норовистий ( про коня)2) упертий; який наполегливо чинить опір ( чому-небудь)3) неспокійний; нетерплячий -
53 unrepugnant
-
54 unresisting
[ˌenri'zistiç]aщо не чинить опір; поступливий, податливий -
55 запрос
1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.* * *1) запита́ння, за́пит, -у2) ( о цене) запра́вабез \запрос са — без запра́ви, без то́ргу
3) (требование, спрос) по́пит, -у4)\запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)
-
56 излаживать
изладить лагодити, налагодити, злагодити, ладнати, з[на]ладнати, лаштувати, налаштувати, злаштувати, споряджати, спорядити. Излаженный - налагоджений, з[на]лагоджений, зладнаний, налаштований, злаштований, споряджений.* * *диал.; несов.; сов. - изл`адить -
57 краснеть
покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.* * *червоні́ти; ( становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; ( виднеться - о красных предметах) червоні́тися -
58 кропать
1) партачити. [Який з його кравець - партачить а не шиє (Київщ.)];2) базграти. -пать стихи - базграти (писати) нікчемні вірші, ліпити віршики, стуляти рими.* * *2) перен. ирон. парта́чити, парто́лити, ля́пати; (плохо писать ирон.) дря́пати, ба́зграти, ліпи́ти, ліпа́чити; диал. лампі́жити -
59 лишний
зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.* * *( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий -
60 набожный
побожний, (реже набожний), святобожний, (богомольный) богомільний, (богобоязненный) богобоязний, богобоязливий. [Грішників бог не слухає, а коли хто побожнний і волю божу чинить, того слухає (Біблія). Такий побожний зробився: ні празника, ні неділі не пропустить (Сл. Ум.). Святобожна жінка (Харк.). Був дуже богомільний, ходив до церкви що-неділі (Н.-Лев.)]. -ный человек - побожний чоловік; срв. Набожник.* * *рел., перен.побо́жний, набо́жний, святобли́вий; богомільний, богомо́льний
См. также в других словарях:
ЧИНИТЬ — ЧИНИТЬ, чинивать что, учинять, делать, творить, устраивать, распоряжать. Чинить суд и правду (или и расправу). Никому я зла не чинил, не причинял. Чиню, по крайнему разумению, должное. Чинить повесть, Лук. Всеволод повеле чинить гати, ·стар.… … Толковый словарь Даля
ЧИНИТЬ — 1. ЧИНИТЬ1, чиню, чинишь (чинишь устар.), несовер., что. 1. (совер. починить). Исправлять, делать вновь пригодным, то же, что починять. «Горбун чинил плетень, подмытый весенней водою.» Максим Горький. Чинить замки. Чинить пишущую машинку. Чинить… … Толковый словарь Ушакова
ЧИНИТЬ — 1. ЧИНИТЬ1, чиню, чинишь (чинишь устар.), несовер., что. 1. (совер. починить). Исправлять, делать вновь пригодным, то же, что починять. «Горбун чинил плетень, подмытый весенней водою.» Максим Горький. Чинить замки. Чинить пишущую машинку. Чинить… … Толковый словарь Ушакова
ЧИНИТЬ — 1. ЧИНИТЬ1, чиню, чинишь (чинишь устар.), несовер., что. 1. (совер. починить). Исправлять, делать вновь пригодным, то же, что починять. «Горбун чинил плетень, подмытый весенней водою.» Максим Горький. Чинить замки. Чинить пишущую машинку. Чинить… … Толковый словарь Ушакова
чинить — См. исполнять … Словарь синонимов
чинить — ЧИНИТЬ, арх., диал. – Делать, совершать. – Мы добро инородцам несем, а они угрозу нам чинют (1. 270). Самотик Словарь Чмыхало 231: чинить (арх.) «наносить, делать; совершать»; Самотик Пасс. сл. 264: «совершать, делать, устраивать» (арх.). Волог.… … Словарь трилогии «Государева вотчина»
чинить — ЧИНИТЬ, чиню, чинишь; несов. 1. что. Лечить. Тебе надо голову чинить (о психическом расстройстве). Меня цитрамон не чинит (не действует, не вылечивает). 2. кого что кому. Бить, избивать кого л. Мы его втроем минут десять чинили, крепкий, гад … Словарь русского арго
чинить — ЧИНИТЬ, ремонтировать/отремонтировать, разг. починивать/починить, разг. починять/ починить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ЧИНИТЬ 1 — ЧИНИТЬ 1, чиню, чинишь; чиненный; несов., что. Исправляя, делать вновь пригодным. Ч. одежду, обувь. Ч. велосипед. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЧИНИТЬ 2 — ЧИНИТЬ 2, чиню, чинишь; чиненный; несов., что. Делать острым (конец карандаша, первонач. гусиное перо). Ч. карандаш. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЧИНИТЬ 3 — ЧИНИТЬ 3, чиню, чинишь; чинённый ( ён, ена); несов., что (устар. и в нек рых сочетаниях). Устраивать, производить (что н. неблагоприятное). Ч. суд и расправу. Ч. препятствия, помехи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
