Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

через+-у

  • 81 пропуск

    1) пропуск, перепуск (-ку) кого, чого куди, через що; см. Пропускание, Прорущение. [Безмитний пропуск (перепуск) краму з-за кордону. Перепуск через міст];
    2) (опуск) пропуск, випуск (-ку), (пробел) прогалина, (о неумышленном ещё) огріх, (упущение) пропуск. [У цьому виданні багато скорочень і випусків (пропусків). Прохаємо своїх читачів, ставитись вибачливо до тих прогалин і хиб, запобігти яким ми не зможемо (Н. Рада)]. Читать, рассказывать с большими -ками - читати, розповідати з великими пропусками (шутл.) через десяте-п'яте (Ном.). -пуск срока - пропуск (перепуск) терміну (речінця, строку);
    3) (письменный для прохода, проезда и провоза ч.-л.) пропуск, перепуск (-ку), перепустка. [Добути для його персони пропуск у гетьмана (Куліш)].
    * * *
    1) ( действие) пропуска́ння, промина́ння
    2) ( в прочих значениях) про́пуск, -у; ( документ) пере́пустка

    Русско-украинский словарь > пропуск

  • 82 Втечение

    I. вливання, впливання.
    II. Втечение[и] - протягом, на протязі, за чого, через що. [За першої доби. Через усю Петрівку. Перебула там через ніч. Протягом двох семестрів].

    Русско-украинский словарь > Втечение

  • 83 Перебраживать

    перебродить
    1) (через воду) перебродити, бри[е]сти (через воду, через річку), сов. перебри[е]сти; см. Перебрести;
    2) (шататься с места на место) тинятися, блукати, вештатися, шалатися, волочитися, сов. потинятися, поблукати, повештатися, пошалатися, (с усилит. значением) попотинятися, попоблукати, поповештатися, попошалатися. [Поповештався таки й я по світу (Грінч.)];
    3) вибродити, виходити з волоком (усюди). [Всю річку вибродили];
    4) (о жидкостях) перегравати, переграти, вигравати(ся), виграти(ся), перешумувати, вишуміти, перемусувати. [Пиво переграло. Підожди, поки тісто виграється].

    Русско-украинский словарь > Перебраживать

  • 84 прохождение

    астр., физ.
    прохо́дження
    - нижнее прохождение
    - прохождение импульса
    - прохождение тока
    - прохождение через меридиан
    - прохождение через перигелий

    Русско-украинский политехнический словарь > прохождение

  • 85 прохождение

    астр., физ.
    прохо́дження
    - нижнее прохождение
    - прохождение импульса
    - прохождение тока
    - прохождение через меридиан
    - прохождение через перигелий

    Русско-украинский политехнический словарь > прохождение

  • 86 вброд

    бродом. [Іти бродом], у-брід, бридьма. Переходить вброд - брести річку (через річку), перебродити, переброджувати, (сов. перебрести), (поочерёдно) попереброджувати. Пойти вброд - побрести (через воду). Обойти вброд - оббрести. Отойти вброд - відбрести. Идущий вброд - бредець (р. бредця).
    * * *
    нареч.
    убрі́д, бро́дом

    Русско-украинский словарь > вброд

  • 87 год

    1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;
    2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.
    * * *
    рік, род. п. року

    го́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ

    Русско-украинский словарь > год

  • 88 грех

    1) гріх (р. гріха), (детск. грішка); вина, провина. Смертный грех - смертельний гріх, гріх непрощенний. В грехах - грішно. [Грішно живе]. Вводить в грех - на гріх (до гріха) призводити. Совершить грех, взять грех на душу - гріха вкусити. Искупать грех - покутувати (гріх). Загладить грех - покрити гріх, скупитися гріха, спокутувати (гріх). Отпустить грехи кому - розгрішити кого. Не получивший разрешения от греха - нерозгрішений. Грех да беда на кого не живёт - без гріха та без лиха не проживеш. На грех мастера нет - на гріх не спасешся. Есть тот грех - ніде (нема де) гріха потаїти. С грехом пополам - так-сяк, через верхи. [Через верхи зробила, аби збутись];
    2) вада, ґанч[дж] (р. -ч[дж]и);
    3) помилка (мн. помилки), гріх [Це мій гріх - не догледів та й помилився], огріх.
    * * *
    рел., перен.
    гріх, -а

    ду́рен (стра́шен) как сме́ртный \грех — ( об очень некрасивом человеке) пога́ний як сме́ртний (як смерте́льний) гріх; ( безобразный) поганю́чий, препога́ний

    Русско-украинский словарь > грех

  • 89 день

    день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.
    * * *
    день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на

    Русско-украинский словарь > день

  • 90 едва

    нар.
    1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];
    2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];
    3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].
    * * *
    1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

    \едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

    \едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

    2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

    Русско-украинский словарь > едва

  • 91 изнемогать

    изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.
    * * *
    несов.; сов. - изнем`очь
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш; сов. знемогти́ся, знеможі́ти; ( терять силы) знеси́люватися, -лююся, -люєшся, знеси́литися, знеси́літи сов., упада́ти на си́лі (на си́лах), упа́сти (упаду́, упаде́ш) на си́лі (на си́лах), сов. знемощі́ти; (от жары, зноя) розімліва́ти, розімлі́ти

    Русско-украинский словарь > изнемогать

  • 92 истечение

    1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;
    2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];
    3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).
    * * *
    1) ( вытекание) витіка́ння
    2) (окончание) закі́нчення, скі́нчення

    до \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку

    за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)

    по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)

    3)

    \истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення

    Русско-украинский словарь > истечение

  • 93 колода

    1) колода, (ум.) колодка, колодочка (соб.) колоддя, колодяччя. [Вибране на клепку дерево розпилюють на колоди (Бонд. виробн.). На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами (Н.-Лев.). На небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильч.)]. Через пень -ду валить - робити аби робилося; робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми;
    2) (большое корыто) - колода, жолоб (-лоба), корито; (для месива) ночви (-чов), (ум.) ночовки (-вок), ночовочки (-чок). [Прив'яжи коней до колоди (Харківщ.)];
    3) (долблёный чолн) дуб (-ба);
    4) (гроб) деревище, довбана труна, дубовина;
    5) (улей) колода, колодка, пень (р. пня);
    6) (для сбора подаяний) карнавка;
    7) (для рубки дров) колода, дро[и]вітня;
    8) (у кожевников) кобила;
    9) (в ткацком станке) навій (-вою), воротило;
    10) (деревянные кандалы) колода; см. Колодка 2. [Запишався, як Берко в колоді (Номис)];
    11) (косяк оконный) лутка, (дверной) одвірок (-рка); (притолока) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач; (порог) поріг (-рога);
    12) (заупокойная свеча) колодка (Сл. Ум.);
    13) (карт) колода, талія, тас (-су). [Не повний тас, двох карт нема (Борзен.)];
    14) колода, пастка на куниць, на соболів;
    15) (перен. о человеке) тюхтій (-тія), телепень (-пня), телепало, пень, колода; срвн. Пень 3 и Увалень.
    * * *
    I
    1) коло́да; ( для рубки дров) дрові́тня

    коло́ды — мн. коло́ди, -ло́д, собир. коло́ддя и колоддя́, колодя́ччя

    2) ( для пчёл) коло́да, дупля́нка
    II карт.
    коло́да

    Русско-украинский словарь > колода

  • 94 лестница

    1) (приставная, переносная) драбина, (диал.) драба, страмина. [Він спустився з горища через одну, через дві щаблини, а з половини драбини зіскочив на землю (М. Левиц.)]. Верёвочная -ца - шнурова, мотузяна, мотузкова драбина. [Вояки лізуть на стіни, закидаючи шнурові драбини (Л. Укр.)]. Пожарная -ца - пожарна (пожежна) драбина. Взбираться, взобраться по -це - вилазити, вилізти, злазити, злізти, братися, вибратися, видиратися, видертися драбиною (по драбині). Спускаться, спуститься по -це - спускатися, спуститися драбиною (по драбині);
    2) (неподвижная с широкими ступеньками) сходи (-дів), (поменьше) східці (-ців), (попроще) ступанка. [Храмові широкі сходи, а по них і вниз і вгору сунуть тисячні юрби (Крим.). Стали спускатися ступанкою наче в льох (Свидн.)]. Винтовая, витая, башенная -ца - ґвинтові (кручені) сходи. Деревянная, каменная -ца - дерев'яні, кам'яні (камінні) сходи. Парадная (чистая), чёрная -ца - парадні (передні), затильні (чорні, кухенні) сходи. Потайная -ца - потайні сходи. Всходить, взойти, подниматься, подняться по -це наверх - іти, сходити (зіходити), зійти, братися, вибратися, здійматися, знятися сходами (по сходах) вгору. [Сили не було навіть на те, щоб зійти по сходах у «Просвіту» (Грінч.)]. Сходить, сойти, спускаться, спуститься по -це вниз - іти, сходити, зійти, спускатися, спуститися сходами (по сходах) вниз;
    3) (скала) скаля. Иерархическая -ца - ієрархічна скаля. -ца наказаний - скаля кар, карна скаля;
    4) анат. Барабанная -ца - бубонцеві сходи.
    * * *
    1) драби́на (приставная, переносная); ( неподвижная) схо́ди, -дів, уменьш. східці, -ців

    ле́стницей — в знач. нареч. драби́ною

    2) перен. драби́на, града́ція

    иерархи́ческая \лестница — ієрархі́чна драби́на; ієрархі́чні схі́дці (щаблі́)

    Русско-украинский словарь > лестница

  • 95 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

  • 96 литься

    1) (течь) литися (зап. ллятися), точитися, текти, сипатися, (пров.) хлянути; (сильно) ринути, бурити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) плинути, плисти, линути. [Світло хвилями ллється з неба (Коцюб.). А вода хляне та й хляне (Черкащ.). Ринуло з неба ціле море світла (Васильч.). Чиста, хороша мова плине рівно (Єфр.). Небесні звуки линуть у душу (Тесл.)]. Беседа -тся - розмова ллється (точиться). [Як ллється розмова! (Н.-Лев.)]. Кровь -тся - кров ллється (точиться, плине, юшить), (струится) цебенить. [Точиться людська кров, і кінця-краю цьому не видко (Єфр.). З очей і уст пустилась кров плисти (Франко). З носів і уст юшила кров (Котл.). Так і цебенить кров (Черкащ.)]. Слёзы -тся - сльози ллються, (крупные) сиплються. [А серденько одпочине, поки сльози ллються (Шевч.). Сльози так і сипалися з карих оченят (Грінч.)]. -ться ручьём - цюрком (пров. дзюрком, джурком) литися (текти), джуркотіти (-кочу, -котиш), цебеніти. -ться через край - литися (переливатися) через вінця;
    2) (страд. з.: отливаться) литися, виливатися, бути виливаним.
    * * *
    1) ли́тися, лля́тися; точи́тися
    2) ли́тися, вилива́тися

    Русско-украинский словарь > литься

  • 97 ложка

    1) ложка. [Коли мед, то й ложкою (Номис)]. -ка разливательная - (о)полоник, (диал.) хохля, поварка. [Замішався, як полоник межи ложками (Номис)]. -ка для мешания - варе[и]ха, варе[и]шка. -ка для снимания накипи - шумівка. -ка столовая - столова ложка. Выделка -жек - виробництво ложок, ложкарство. Через час по столовой -ке - через годину, що-години по столовій ложці. Ты ему -ки, он тебе плошки - ти йому образи, а він тобі луб'я. Один с сошкой, а семеро с -кой - семеро до рота, один до роботи. Бочка мёда, а -ка дёгтя - бочка меду, а ложка дьогтю;
    2) (черпак) вариха и вареха. [Розтоплене оливо вливали варихою у форми (Маковей)];
    3) (буровая) свердлова ложка.
    * * *
    ло́жка

    Русско-украинский словарь > ложка

  • 98 мешок

    1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;
    2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;
    3) см. Мех 2;
    4) (мех на шубу) см. Мех 1б;
    5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;
    6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.
    * * *
    1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а
    2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух
    3) воен. мішо́к
    4) зоол., бот. мішо́к

    Русско-украинский словарь > мешок

  • 99 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 100 надмеру

    нрч. над міру, через край, через лад; см. Мера 5 (Сверх -ры).
    * * *

    Русско-украинский словарь > надмеру

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧЕРЕЗ — предлог с вин.. 1. Поперек чего н., с одной стороны на другую, с одного конца, края до другого. Мост через Москву реку. Перейти через улицу. Лента через плечо. Прыгнуть через препятствие. Ступить через порог. «Через Дон переправились на… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕРЕЗ — или чрез, зап., южн. перез, пред. с вин. (перезать, малорос. опоясывать; скерас, литовск. поперечный). О предмете, вещи: поперек, снаружи или насквозь. Пройти через дорогу. Перелезть через забор. Пуля через эту доску не пройдет. Через стекло… …   Толковый словарь Даля

  • через — Чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при помощи; вследствие, от. Ср. после... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. через чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при… …   Словарь синонимов

  • через... — через... ЧЕРЕЗ..., прист. Образует прилагательные и существительные со знач. чередования чего н., напр. черезбороздый, черезрядный, череззерница (неполное завязывание семян у злаков; спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЧЕРЕЗ — кого (что), предл. с вин. 1. Пересекая что н. с одной стороны на другую. Мост ч. реку. Прыгнуть ч. ручей. Портупея ч. плечо. 2. Над поверхностью чего н.; располагаясь, протягиваясь по чему н., по поверхности чего н. Перепрыгнуть ч. забор. Улица ч …   Толковый словарь Ожегова

  • через те, що — сполучник складний сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • через — сквозь — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы сквозь EN throughthr …   Справочник технического переводчика

  • через — 1. Употребляется при обозначении пространства, места, поперек которого располагается что либо, через которое совершается движение. Перейти через улицу. Переправиться через реку. Мост через Днепр. Через всю комнату от угла до угла тянется веревка …   Словарь управления

  • через — I через I, предлог, чрез, поэт. (заимств. из цслав.), укр. через, блр. через, др. русск. черес (Смол. грам. 1229 г., В; см. Срезн. III, 1501), чересъ (Лаврентьевск. летоп. под 1096 г.), черосъ (Усп. сборн. ХII в.; согласно Шахматову (Очерк 153),… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • через — ▲ в направлении ↑ внутренний, часть, область (пространства) предлог+винительный падеж:, через что пересекая что л. (перескочить #). сквозь (пробираться # толпу). насквозь через путем образования отверстия. из конца в конец. из края в край. по… …   Идеографический словарь русского языка

  • через — прийм., зі знах. в. Сполучення з че/рез виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що небудь, по якому з одного боку на інший, з одного краю на інший відбувається дія …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»