чему-кому

чему кому в чём посприяти, погодити, пособити чому и кому в чому, (с)причинитися до чого. [Доля посприяла (погодила) мені. Ніхто не пособив, так, як Шевченко, вироблятися доброму вкраїнському національному світоглядові (Грінч.)]. Срв. Способствовать, Посодействовать.

* * *

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) чему - причетний до чого, привинний до чого, чому. [Ваше діло передано на дослідування, бо ще знайшовся один причетний до його (Тесл.). Як я не привинна до того (Борз.). Якби хоч ми привинні були тому (Борз.)]. Он этому делу не -частен - він до того діла (до тієї справи) не причетний, не привинний и не причетен, не привинен. [Якби я до того причетен, - ну, так (Черкаськ. п.). Я не привинен до того (Звягельськ. п.)];

2) причасний. -ный стих - причасний спів.

* * *

1) (к кому-чему, кому-чему) приче́тний (до кого-чого)

2) церк. прича́сний

возвратить

1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];

2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].

* * *

несов.; сов. - возврат`ить

поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

подладить припасовувати, припасувати (о мн. поприпасовувати), підладновувати, підладнувати (о мн. попідладновувати), підстроювати, підстроїти (о мн. попідстроювати) що до чого. Подлаженный - припасований, підладнований, підстроєний.

* * *

несов.; сов. - подл`адить

1) прила́джувати, прила́дити, підла́джувати, підла́дити; ( прилаживать) приладно́вувати и прила́днувати, приладна́ти, ( подгоняя) припасо́вувати, припасува́ти

2) ( музыкальный инструмент) підстро́ювати, підстро́їти; ( подыгрывать) підграва́ти, підігра́ти, несов. приграва́ти

3) ( приноравливать) пристосо́вувати, пристосува́ти

4) (к кому-чему, кому-чему) см. подлаживаться 2)

кому чему посприяти, допомогти кому, чому, спричинитися до чого; срв. Содействовать. [Друкарство дуже спричинилося до поширення освіти (Єфр.)].

* * *

кому чему)

1) передувати кому, чому, іти поперед кого, поперед чого, перед ким, перед чим. [Біжиш на здобич, передуючи добрим (Куліш)];

2) (жить прежде кого-л.) жити поперед кого, перед ким.

* * *

1) ( кому-чему) іти́ попере́д (попе́реду), виступа́ти попере́д (попе́реду) (кого-чого)

2) ( чему) передува́ти (чому), відбува́тися, несов. відбу́тися (перед чим); ( случаться) трапля́тися, несов. тра́питися, ста́тися (перед чим)

(кому, чему) властивий, притаманний кому, чому. Чувство -щее человеческой природе - почуття, властиве людській природі. -щий от природы - властивий зроду пирожденний, природні[и]й. [Говорить з прирожденним йому гумором]. Присуще кому, чему - властиво, притаманно кому, чому. Это ему -ще от природы - це в його прирожденне, це в його зроду таке.

* * *

1) власти́вий, притама́нний

2) (присутствующий) прису́тній; ( существующий) живи́й

чему почудуватися, подивуватися з чого и чому. [Еней тому подивувався (Котл.)].

* * *

кому опікуватися кому, протегувати кому, брати, взяти кого під свою протекцію (опіку, охорону, ласку). Покровительствуемый - протегований, узятий під чию протекцію (охорону, ласку).

* * *

кому чему подібний до кого, до чого, подібний, такий, як хто, як що, підхожий до кого до чого, схожий на кого, на що. Срв. С[По]хожий. [Оттака й підхожі думки плуталися в голові (Грінч.). Люди подібні до богів (Л. Укр.)]. -бный ему - подібний до його, такий як і він. [Убив такого як і він (як і сам) (-бного себе)]. Ничего -бного - ані подобини (Куліш), нічого схожого (підхожого). Ничего -бного не говорил - не казав нічого такого (Грінч.), подібного, підхожого. Кража и тому -бные преступления - крадіжка й такі инші злочинства (Куліш). И тому -бное - то-що. Или что-либо -бное - або-що, або-що таке. [Був- би я десь за писаря, або-що (Крим.)]. Нечто -бное тому - щось підхоже, подібне до того. В -бном случае - в такому разі, в такій пригоді. Нет -бного ему - нема до його подібного. -бный, мат. - подібний. -бные треугольники - подібні трикутники.

* * *

1) (кому-чему) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); (похожий, схожий) схо́жий (на кого-що, з ким-чим, до кого-чого); ( такой) таки́й, отаки́й; ( этот) цей

2) мат. поді́бний

кому) спочути, співчути кому. [Я-б і з малою дитиною розмовляла, - нехай мені спочує аби-хто (М. Вовч.)]. См. Сочувствовать.

* * *

кому, чему и на кого, на что нарадіти(ся), нарадуватися, попорадіти, попорадуватися з кого, з чого, натішитися, навтішатися, попотішитися ким; чим и з кого, з чого. [Добра дитина, - не нарадіюся з неї (Канівщ.). Та нехай-же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся (М. Вовч.). Кому чим не дала фортуна навтішатись, - терпінням може він із неї насміятись (Куліш)].

* * *

кому чему

1) подібно, підхоже до кого, до чого, подібно як (і) хто, що, (словно) мов (-би), немов (-би), ніби, (не)наче хто, що. Срв. Словно, Точно, Будто. -бно зверю - як (наче, мов) звір. Он, -бно всем живым существам, борется за жизнь - він, як і усі живі істоти, змагається за життя. -бно тому, как - так саме, як; подібно (підхоже) до того, як. -бно кому (в подражание кому) - робом кого, робом чиїм. [Робом Дашковича, водив козаків на татар (Куліш). Роби батьковим робом];

2) (прилично) см. Подобает.

* * *

1) нареч. поді́бно, так са́мо; ( таким образом) так, таки́м (отаки́м) чи́ном

2) в знач. предл. с дат. п. поді́бно (до кого-чого), як [і] (хто-що); ( словно) мов, на́че, нена́че, ні́би (хто-що)

кому наслідувати кого, що, іти за ким, іти чиїм слідом (слідом за ким), робити чиїм робом, слідком, слідом за ким, (описат.) у сліди кому уступати, (копировать) удавати що. [Римських сатириків наслідували й пізніше (Єфр.). Тупотить ногами і стукає києм, його наслідують инші (Л. Укр.). Нехай люди його робом роблять, то все добре буде (М. Вовч.)]. - жать чьему голосу - удавати чий голос (напр., жіночий).

* * *

кому чему перечити (-чу, -чиш), суперечити кому, чому, перекорятися з ким, (преимущественно с отрицанием) накриво слова кому не сказати, не промовити. [Як ти смієш мені перечити? (Рудч.)]. Не -словя - не перечачи; накриво й слова не сказавши; срв. Беспрекословно.

* * *

кому чему не зичити добра, лиха (зла) зичити, мислити зло кому, не(с)прияти кому, чому, ставитися неприхильно (вороже) до кого, до чого. [Якась недобра людина мислить зло мені й вам (Н.-Лев.)].