чаще

недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].

* * *

нрч. незримо, (чаще) невидимо; срв. Невидимо. [О Цезарю! твій дух незримо мечі нам в серце наше направляє (Куліш)].

* * *

незримий, (чаще) невидимий; срв. Невидимый. [І зробився я знову незримий (Шевч.). На вії вже сіявся незримий попіл смерти (Микит.). Чиясь невидима рука тихо зводила половинки віконниці (Коцюб.)].

* * *

ненадійність, непевність, невірність; неґрунтовність, нетривалість, нетривкість, неміцність, несталість; розхитаність, хиткість; хибкість, слабкість; занепалість; нестате[о]чність (-ости). [Того душа болить, що зна непевність радощів своїх (Самійл.). Непевність людського щастя (Л. Укр.)]. Здание снесли вследствие -ти - будівлю розібрано через її хибкість (слабкість, занепалість, литер.: ненадійність, в обиходе чаще: бо могла-б завалитися или запастися). Уволили служащего по -ти - звільнили службовця через непевність (ненадійність, нестате[о]чність).

* * *

1) (материальная, физическая, моральная) неспроможність, неспромога; (долговая) невиплатність (-ности). Злостная -ность - зловмисна невиплатність;

2) (бедность) неспроможність, незаможність, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків). [Неспроможність гіркая! (М. Вовч.)]. По -ти - через неспроможність, через незаможність, через нестатки;

3) (неосновательность) неслушність, нестійність, (неудачность) невлучність (-ности).

* * *

1) незамо́жність, -ності, нестате́чність

2) неспромо́жність

3) неспромо́жність; непереко́нливість, -вості, неслу́шність; бездоказо́вість, бездо́відність и бездові́дність; необґрунто́ваність, безгрунто́вність; безпідста́вність

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

1) невигідність, (чаще несподручность) незручність;

2) непридатність, неспосібність;

3) невигідність; непідхожість;

4) незручність, ніяковість скрутність; прикрість, неприємність (-ости). Срв. Неудобство и Неудобный.

* * *

1) незру́чність, -ності; неви́гідність; ні́яковість, -вості и нія́ковість; неви́гідність

2) неприда́тність

1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;

2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];

3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];

4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.

* * *

1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний

2) ( о земле) с.-х. неприда́тний

3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний

нрч. неприборканно, неприборкно, неприборкливо, (чаще) невгамовно, (неудержимо) невпинно, невтримно, нестримно, (неодолимо) нездоланно; (упорно, отважно) завзято.

* * *

неприборканність, неприборкність, неприборкливість, (чаще) невгамовність, (неудержимость) невпинність, невтримність, нестримність, (неодолимость) нездоланність; (упорство, отважность) завзятість (-ости), завзяття (-ття).

* * *

неприборканний, неприборкний, неприборкливий, (чаще) невгамовний, невгамований, непогамовний, непогамований, (неудержимый) невпинний, невтримний, нестримний, (необузданный) незагнузданий, (неодолимый) нездоланний; (упорный, отважный) завзятий. [Невгамовне обурення проти права однієї людини над життям та добром другої (Рада). Під невгамовним подихом вітрів (П. Филип.). Я кидаюсь по хаті, як зранений звір, і в непогамованій злобі розпихаю меблі (Коцюб.). Сів на коня невпинного, прудкого (Крим.). Мене поривало безпосереднє, незагнуздане чуття (Крим.). Звідки набравсь того нездоланного духу Шевченко, де черпав він силу держатись так високо над людьми та обставинами? (Рада). Наш отаман Гамалія, отаман завзятий (Шевч.)].

* * *

1) (качество, свойство) - а) неясність, (тусклость) тьмяність; ((с)мутность) каламутність, мутність (-ности). [Вечір мрійно обіймав синє небо, все обертаючи на неясність і мріння (Гоголь)]; б) невиразність; нерозбірність; неясність (-ности). [Невиразність політичного становища в Німеччині, неясність у справі позики (Пр. Правда)]; в) неясність, невиразність, незрозумілість (-ости). Срв. Неясный;

2) (неясное) неясність, невиразність, незрозумілість, нерозбірність, (чаще) неясне (-ного), невиразне, незрозуміле, нерозбірне (-ного). В этом произведении много -тей - в цьому творі багато неясного (невиразного, сомнительного: непевного).

* * *

1) (качество, свойство) нея́сність, -ності; невира́зність

2) (что-л. неясное) нея́сність; ( неопределённое положение) невира́зність

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

новоселиця, новосілка, висілок и (чаще) висілки (-ків), (вблизи села) присілок (- лку), (хутор) хутір (-тора).

* * *

1) піхва (-ви) и (чаще мн.) піхви (р. піхов). [Чи ти грізний свій меч сховаєш в піхву? (Куліш). Ратище поламане, піхви без шаблі булатної (Метл.). Меч, политий кров'ю, бряжчить у піхвах (Л. Укр.)]. Влагать, вложить что в -ны - вкладати, вкласти що в піхви. Вынимать, вынуть что из -жён - виймати (видобувати, добувати, витягати), вийняти (видобути, добути, витягти) що з піхов.

* * *

тж. ножн`ы

обновка

1) (действ.) см. Обновление;

2) (новая вещь, чаще об одежде, обуви) обнова, справка. [Любить справки Палажка (Тесл.)].

* * *

см. обновка

обставина, (чаще во мн.) обставини (-вин), (реже) річ (р. речи), околичність (-ности). При каких -вах - за яких обставин. При теперешних, при благоприятных -вах - за сьогочасних (за наших) обставин, за сприятливих обставин, при добрій годині, за доброї нагоди. При плохих -вах - за лихих обставин, при лихій годині. [При добрій годині і чужі побратими, при лихій годині нема і родини]. Лучшие, более благоприятные -ва - кращі обставини, краща доля. Он в стеснённых -вах - йому тісно (до скруту) прийшлося. Поправить свои -ва - свою долю поліпшити, підмогтися. [Підмоглася грішми (Криж.)]. Взвесить -ва - обміркувати, зважити обставини, обчислитися. -ва места и времени - обставини місця й часу. Смотря по -вам - як до обставин, зважаючи на обставини. По личным, домашним -вам - через особисті, через хатні обставини. По независящим -вам - через незалежні обставини. -ва, увеличивающие (уменьшающие, смягчающие) вину - обставини, що збільшують (зменшують) провину.

* * *

1) обста́вина; диал. постано́ва

2) грам. обста́вина

дихавиця, ядуха (чаще во мн. ядухи), задих (-ху), задуха, задихання. См. Астма.

* * *

окошечный віконний, вікняний, віконечний. -ное стекло - шиба, шибка, оболона, оболонка, болона; срв. Окончина. [А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось (Шевч.)]. -ная форточка - (віконечна, віконна) кватирка, кватирочка. -ный переплёт - см. Оконница. -ная коробка (облицовка оконного проёма) - футрина. [Маю там робити двері, футрини і всю столярну роботу (Франко)]. -ный косяк - вікняна, віконечна лутка, чаще мн. лутки, варцаба. -ный проём в стене - см. Окнище.

* * *

1) відводження, відпроваджування відвертання; приділення. Срв. Отводить 1 - 3. -вод воды - відвертання води. Делать -вод - ману (на)пускати;

2) юрид. - усунення (свідків);

3) (участок) дільниця, ділянка;

4) (на мостах, в санях, чаще мн. Отводы) била (р. бил, ед. ч. било), крила (р. крил, ед. ч. крило). Громовой -вод - см. Громоотвод.

* * *

1) відві́д, -во́ду, відве́дення; відхи́лення; відве́рнення

2) (ответвление в трубе, кабеле) відві́д, -во́да; ( колено) колі́но

3) ( у саней) крило́, би́ло

4) см. обвод 2)

5) ( участок земли) діля́нка и ді́лянка