-
1 локоть
1) (часть руки) лікоть (р. ліктя, мн. лікті, -тів). [Широкі рукави закачались до ліктів (Н.-Лев.)]. Высотою по -коть - по лікоть заввишки. Идти -коть в -коть - іти лікоть до ліктя (лікоть-у-лікоть, поруч, по(с)пліч). Жить под свой -коть - все собі собічити, все до себе гарбати. Сидеть, опершись на -кти - сидіти спершися на лікті, ліктювати. Близок -коть да не укусишь - близько лікоть, та не вкусиш (Номис). -коть грабельный - лікоть грабельний;2) (часть рукава) лікоть (-ктя). [Дід його був простий козак; батько тер лікті у якомусь суді (Кониськ.)]. Он ходит с разорванными -тями - лікті йому повилазили;3) (мера длины) ло[і]коть (р. ло[і]ктя, р. мн. ло[і]ктів и локо[і]т). [На два локті кожда ложка (Рудан.). Хай сто локот полотна витче (Козелеч.). За зиму надбала полотна сто локіт (Богодух.)];4) (изгиб, излом, колено) залі[о]м (-лому), закрут, заворот (-ту), завороть (-ти), коліно, кривуля. Речка течет -тями - річка тече колінами (заломами, закрутами).* * *лі́коть, -ктячу́вство ло́ктя — почуття́ (чуття́) лі́ктя
-
2 локоток
Локоточек (часть руки) ліктик (-ка), ліктичок, локоточок (-чка). [Опух пішов за долоню, мало не до ліктика (Г. Барв.). На кругленьких локоточках ямочки (М. Вовч.)]. Дай с ноготок, запросит с -ток - ти йому колосок, а він цілий сніпок; ти йому пучку, а він хап за ручку!* * *уменьш.-ласк.лі́ктик -
3 обнажать
обнажить1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];2) см. Раздеваться;3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.* * *несов.; сов. - обнаж`ить1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити -
4 взять
узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).* * *узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти -
5 захват
1) (насильствен. присвоение) захват (-ту), захоплювання, (оконч.) захоплення, забрання, самобрання, займання, гарбання, загарбання, грабунок (-нку) чого. [Безладне захоплювання фабрик робітниками (Касян.). У полон займання (Сл. Гр.). Гарбання чужої предківщини (Куліш)];2) (место или часть орудия, чем оно хватает) розпір (-пору), розворот (-ту). [Сі обценьки не годяться - малий розпір (Сл. Ум.)]. -том руки (ладони) - зажма, зажмагом (Сл. Гр.). [Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав (Н.-Вол. п.)];3) -ват обеих расставленных рук - обіймище. [Аркан на вісім обіймищ]. В захват (в борьбе) - зчепившись;4) (размах руки со щёткой, шваброй) замах (-ху).* * *1) ( действие) захо́плення, (неоконч.) захо́плювання; ( насильственное присвоение) зага́рбання, (неоконч.) зага́рбування, га́рбання2) ( охватываемое пространство) захва́т, -у; ( косца) ру́чка3) ( приспособление) техн., с.-х. захва́т, -а4) ( запал зерна) с.-х. запа́л, -у -
6 отрезывать
и Отрезать отрезать1) (что-л. совсем) відрізувати и відрізати, відрізати, відтинати, відтяти що від чого, (часть чего-л., укоротить) урізувати и урізати, урізати, утинати, утяти, (откроить, отхватить) відкраювати, відкраяти, украювати, украяти, відбатовувати, відбатувати, (отстричь) відчикрижувати, відчикрижити, учикрижувати, учикрижити, (о многих) повідрізувати и повідрізати, поврізувати и поврізати, повідтинати и т. д. -зать руку, ногу, палец - відрізати, відтяти руку, ногу, палець (и пальця), пучку. [Так і відбатував стругом пучку]. -зать руки и ноги - повідрізати, повідтинати и пообрізати, пообтинати руки і ноги кому. [Урізав вовкові хвоста. Крил не втинай сизокрилій голубці, хай вона вільно літа (Л. Укр.). Я вкраяв-би свого живого серця (Куліш). Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть (Франко)]. -зать ветку - відтяти и відітнути гіл(ь)ку. Семь раз примерь, а раз -режь - десять разів мір, а раз утни. Как ножом -зало - як різцем відрізало. -зать полотна на рубаху - відрізати, відкраяти полотна на сорочку, відрізати, відкраяти сорочку. -зать хлеба, кусок хлеба - урізати (украяти, укроїти) хліба, відрізати (відкраяти, відкроїти, відбатувати) шматок (кусень) хліба. [Мало не півхліба відбатував. Повідбатовували по шматку хліба];2) (резко ответить кому) відрізати, відрубати, відтяти кому. Отрезанный - відрізаний, відтятий, відкраяний и т. д. -ный ломоть к хлебу не пристаёт - відрізаної скиби до хліба не притулиш.* * *см. отрезать -
7 нажим
1) (действие) - см. Нажимание и Нажатие;2) натиск, тиск (-ку), натискання, натиснення и натисніння (-ння); (гнёт) гніт, пригніт (-ту), тиск, утиск. [Останнім натиском він довертів дірку (Грінч.). Перо порскало під натиском моєї руки (Франко). Під тиском життя (Рада). Пущено в діло спеціяльне натискання на єврейську людність (Рада)]. Сделать -жим на кого - натиснути, вчинити натиск на кого;3) (снаряд) гніт, нагніт (-та), пригніток (- тка), прас (-са), (давило) давило, чави (-вів), (бастрык) рубель (-бля); срв. Пресс и Притуг;4) (часть инструмента) натискач (-ча), натискало, (поменьше) натискальце.* * *1) на́тиск, -у, натиска́ння, нати́скування, нада́влювання2) техн. натискач, -а -
8 палец
1) (часть кисти) палець (р. пальця), пучка. [Зроби мені перстень - золоту каблучку на середню пучку]. Конец -ца на руке или на ноге - пучка, ум. пучечка. [Пучки на руках і на ногах холонуть]. Большой -лец - великий палець, палюх, пучак, бецман. Указательный -лец - вказівний палець, вказівець (-вця), пузвеликий палець. Средний -лец - середній палець. Безымянный -лец - підмізинний палець. Меньшой -лец (мизинец) - мізинок (-нка), мізинний палець, мізинець (-нця), ум. мізинчик. Остаток отрезанного -ца - кико[і]ть (- ктя). Знать как пять своих -цев - знати як свої пять пальців (пучок), як облупленого. Считать по -цам - рахувати на пальцях. Смотреть на что сквозь -цы - крізь пучки (крізь пальці). дивитись на що. -лец о -лец не ударит - пучкою не кивне, ні за холодну воду (і за холодну воду) не візьметься (прийметься), ні кує ні меле. [Ми й пучкою не кивнули, щоб дати масам виховання. Він тобі ні за холодну воду по хазяйству. Він голова в гурткові, повинен збирати членів, а він ні кує ні меле]. Шевелить, двигать -ми - рушати (сов. рушити) пальцями, пучками. Не имеющий одного или неск. -цев - безпал(ь)ко, безпалок (- лка), безпалький (-ого);2) (в перчатке) напалок (-лка), напальок (-лька);3) (зубец в колесе) палець (-льця), зуб.* * *па́лець, -льцяко́нчик па́льца — кі́нчик па́льця; ( руки) пу́чка
-
9 плетень
пліт (-оту), ум. плотик, (реже) опліт (-оту), запліт (-оту), тин, ум. тинок, тиночок, (соб.) тиння, городина, загорода, огорожа, ліса, (небольшой поперечный) перетика, перетинок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), чарда, гребля, ґард, [Підняв цигана на руки, та й через пліт кинув (Руд.). Огородив кругом оплотом. Вишня по-під тинню росте. Коли-б мені не тини та не перетинки, ходив-би я до дівчини та що-вечоринки]. Верхняя часть -тня - попліть (-ети). Полоса -тня в длину - вій (р. вою). [Пліт маю городити на сім воїв]. Род крыши на -тне - остріг, острішок. Ставить -тень - городити, тинити, обтинити, затинити.* * *пліт род. п. пло́ту и плота́, [пле́тений] тин, -у, лі́са -
10 третий
тре́тійв тре́тьем году́ — поза́торік, позамину́лого ро́ку, в позамину́лому ро́ці, два ро́ки тому́
тре́тьего дня — позавчо́ра, два дні тому́; передучо́ра
в тре́тьем лице́ (говори́ть, писа́ть) — у тре́тій осо́бі
в тре́тьи ру́ки — у тре́ті ру́ки
из тре́тьих рук узна́ть — із тре́тіх рук дізна́тися
до тре́тьих петухо́в — до тре́тіх пі́внів
\третий звоно́к — тре́тій дзвіно́к
тре́тье поколе́ние — тре́тє поколі́ння
тре́тьей руки́, тре́тьего разбо́ра — третьоря́дний, третьосо́ртний
тре́тья ско́рость — тре́тя шви́дкість
тре́тья часть — тре́тя части́на; ( треть) трети́на
См. также в других словарях:
часть — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? части, чему? части, (вижу) что? часть, чем? частью, о чём? о части; мн. что? части, (нет) чего? частей, чему? частям, (вижу) что? части, чем? частями, о чём? о частях 1. Частью называется… … Толковый словарь Дмитриева
Руки Вверх! — У этого термина существуют и другие значения, см. Руки вверх! (значения). {{Музыкальный коллектив | Название = Руки Вверх! | Фото = Руки вверх.jpg | Описание фото = «Руки Вверх!» на радио | Годы = 1996 2006 2008[1] наши дни | Состав = [[Жуков,… … Википедия
РУКИ ЗАЧЕСАЛИСЬ — у кого Имеется сильное желание сделать что л. Имеется в виду, что лицу, группе лиц (Х) очень хочется, не терпится немедленно приступить к действиям. неформ. ✦ У Х а руки чешутся. Именная часть неизм. Глаголы не употр. в буд. вр. Обычно с… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ ЧЕСАЛИСЬ — у кого Имеется сильное желание сделать что л. Имеется в виду, что лицу, группе лиц (Х) очень хочется, не терпится немедленно приступить к действиям. неформ. ✦ У Х а руки чешутся. Именная часть неизм. Глаголы не употр. в буд. вр. Обычно с… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ ЧЕШУТСЯ — у кого Имеется сильное желание сделать что л. Имеется в виду, что лицу, группе лиц (Х) очень хочется, не терпится немедленно приступить к действиям. неформ. ✦ У Х а руки чешутся. Именная часть неизм. Глаголы не употр. в буд. вр. Обычно с… … Фразеологический словарь русского языка
Руки молящегося — Альбрехт Дюрер Руки молящегося, ок. 1508 … Википедия
РУКИ НЕ ПОДНИМАЮТСЯ — [у кого, чья на что, для чего] сделать что л. Не хватает решимости, желания. Подразумевается, что кто л., испытывая чувство сомнения, опасения, сострадания, жалости к кому л., боится причинить вред своими действиями. Имеется в виду, что у лица… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ НЕ ПОДНИМУТСЯ — [у кого, чья на что, для чего] сделать что л. Не хватает решимости, желания. Подразумевается, что кто л., испытывая чувство сомнения, опасения, сострадания, жалости к кому л., боится причинить вред своими действиями. Имеется в виду, что у лица… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ НЕ ПОДНЯЛИСЬ — [у кого, чья на что, для чего] сделать что л. Не хватает решимости, желания. Подразумевается, что кто л., испытывая чувство сомнения, опасения, сострадания, жалости к кому л., боится причинить вред своими действиями. Имеется в виду, что у лица… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ НЕ ПОДЫМАЛИСЬ — [у кого, чья на что, для чего] сделать что л. Не хватает решимости, желания. Подразумевается, что кто л., испытывая чувство сомнения, опасения, сострадания, жалости к кому л., боится причинить вред своими действиями. Имеется в виду, что у лица… … Фразеологический словарь русского языка
РУКИ НЕ ПОДЫМАЮТСЯ — [у кого, чья на что, для чего] сделать что л. Не хватает решимости, желания. Подразумевается, что кто л., испытывая чувство сомнения, опасения, сострадания, жалости к кому л., боится причинить вред своими действиями. Имеется в виду, что у лица… … Фразеологический словарь русского языка