Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

часть+города

  • 1 нагорный

    нагірни[і]й, горовий, (зап.) полониний. [Нагірна вулиця (Київ). Горовий берег (Київщ.). Полонинне пасовисько (Франко)]. -кая сторона, -ный берег Днепра - горовий бік (берег) Дніпровий. -ная половина, часть города - горова (нагірна) половина, частина міста. -ная местность - см. Нагорье. -ная проповедь - нагірна проповідь, проповідь на горі.
    * * *
    нагі́рний

    Русско-украинский словарь > нагорный

  • 2 прибрежный

    надбережний, прибережний. [Прибережні верби. Прибережний пісок]. -ная полоса - прибережна смуга. -ная часть города - надбережна частина міста. -ный житель, -ница - см. Прибережник, -ница 1.
    * * *
    прибере́жний, узбере́жний

    Русско-украинский словарь > прибрежный

  • 3 край

    1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];
    2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;
    3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;
    4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].
    * * *
    I сущ.
    1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

    из кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

    2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на
    II предл. диал.

    \край доро́ги — край доро́ги (шляху)

    Русско-украинский словарь > край

  • 4 нижний

    1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;
    2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;
    3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;
    4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.
    * * *
    1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній

    \нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́

    \нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр

    \нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин

    2) (исподний) спі́дній, ни́жній

    \нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна

    Русско-украинский словарь > нижний

См. также в других словарях:

  • Ораниенбаум (часть города в Германии) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ораниенбаум. Город Ораниенбаум нем. Oranienbaum Герб …   Википедия

  • ПЕРГАМ (часть города) — ПЕРГАМ, в Др. Греции укрепленная часть города и его культовый центр. Слово часто использовалось как название Трои …   Энциклопедический словарь

  • ЧАСТЬ — жен. доля целого, дробь, не все или нецелое, отдел, отрез; пай, доля соби в чем. Часть, одна часть именья продана и прожита. Часть семьи дома, часть в отлучке. Словарь мой в четырех частях, отделах, томах, и всю третью часть занимает одна лишь… …   Толковый словарь Даля

  • Города на Западном берегу реки Иордан и в секторе Газа — Содержание 1 Комментарии 2 Границы 3 Западный берег реки Иордан …   Википедия

  • КОРАБЕЛЬНАЯ СТОРОНА, часть города — Так называют часть территории города Севастополя, находящуюся на южном берегу Севастопольской бухты к востоку от бухты Корабельной, по которой и названа …   Топонимический словарь Севастополя

  • Дрезден-Фридрихштадт (часть города) — Координаты: 51°03′33.2″ с. ш. 13°42′51.57″ в. д. / 51.059222° с. ш …   Википедия

  • Города мира с населением более 100 тысяч жителей — Содержание 1 Европа 1.1 Австрия 1.2 Азербайджан (также в Азии) 1.3 …   Википедия

  • ГОРОДА-САДЫ — ГОРОДА САДЫ, особый вид планировки городов с большим количеством зеленых насаждений. Вредные стороны жизни в капиталистических городах скученность населет ния, недостаток чистого воздуха, недостаток света, зелени и в связи с этим высокая… …   Большая медицинская энциклопедия

  • часть — и; мн. род. ей, дат. ям; ж. 1. Доля целого. Ч. долга. Ч. здания. Ч. суток. Существенная ч. урожая. Разделить на три части. Восьмая ч. чего л. Затратить ч. времени на что л. // Участок какой л. поверхности, площади, кусок чего л. Проезжая ч. улицы …   Энциклопедический словарь

  • Города Live — http://www.gorodalive.by …   Википедия

  • Города, где после дождя дымится асфальт — Города, где после дождя дымится асфальт …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»