чарівник

См. также в других словарях:

• чарівник — ника, ч. Пр. Чарівник, чаклун, чародій …   Словник лемківскої говірки

• чарівник — [чар іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, кл. р і/ўниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …   Орфоепічний словник української мови

• чарівник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• чарівник — а/, ч. 1) заст. Чаклун (у 1 знач.). 2) перен. Людина, яка захоплює, приваблює чим небудь (поетичним словом, грою, музикою і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• чарівниця — і, ж. 1) заст. Жін. до чарівник 1). 2) нар. поет. Уживається як прикладка на означення чого небудь незвичайного, захоплюючого. 3) перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. || Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини …   Український тлумачний словник

• чарівниченько — а, ч. Зменш. пестл. до чарівник …   Український тлумачний словник

• чарівливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• чарівно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• Котляревский, Иван Петрович — писатель, возродитель новой малорусской литературы. Род. в Полтаве 29 августа 1769 г., ум. там же 29 октября 1838 г. Отец Котляревского занимал должность канцеляриста в полтавском городовом магистрате, дед дьяконствовал в полтавском Успенском… …   Большая биографическая энциклопедия

• Котляревский И. П. — Котляревский И. П. КОТЛЯРЕВСКИЙ Иван Петрович (1769 1838) знаменитый украинский писатель, зачинатель новой украинской литературы. Сын мелкого канцеляриста, Котляревский воспитывался в Полтавской семинарии, по окончании к рой некоторое время… …   Литературная энциклопедия

• Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия