цілючий

См. также в других словарях:

• цілючий — а, е, розм. Те саме, що цілющий. Цілючий бальзам …   Український тлумачний словник

• цілючий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

• цілючість — чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий …   Український тлумачний словник

• колючий — прикметник яким колють; гострий колючий прикметник який може колотися; дошкульний …   Орфографічний словник української мови