циркулем

mech.eng. compasser

mech.eng. trait au compas

mech.eng. reporter au compas

mech.eng. reporter au compas

gener. compassare, misurare colle seste

• odpichovat

начертить нарисовувати, рисувати, нарисувати, (о мног.) понарисовувати що; (циркулем) нарисовувати, нарисувати циркулем, нацирк(у)льовувати, нацирк(у)лювати що; (перен.) накреслювати, накреслити що. [Нарисував план Замглаївського торфовика (Київ). Узяв він циркуля та й на пісочку нацирклював зразок на булаву (Крим.)] - Начерче[ё ]нный - нарисований, понарисовуваний; нацирк(у)льований. -ться -

1) нарисовуватися, рисуватися, бути нарисовуваним, рисованим, нарисованим, понарисовуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) нарисуватися, попорисувати (досхочу), (о мног.) понарисовуватися.

* * *

несов.; сов. - начертить

1) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити

2) (сов.: написать, начертать) написа́ти, -пишу, -пишеш, мног. понапи́сувати, -сую, -суєш

выме́ривать, fam вымеря́ть, <вы́мерить> ausmessen

* * *

1) gener. ausmessen

2) liter. abzirkeln (циркулем)

3) eng. bemessen

1) gener. abgreifen (длину отрезка, расстояние - циркулем по чертежу, плану), bemessen

2) eng. ausmessen, messen, vermessen

1) gener. Schnur ziehen, ausmessen (что-л.), (тщательно) durchmessen, eine Messung durchführen, eine Messung vornehmen, messen, zirkeln, ermessen, vermessen

2) geol. die Schnur strecken, die Schnur ziehen, durchmessen

3) milit. abgreifen (циркулем-измерителем)

4) eng. bemessen

5) construct. aufmessen

6) astr. ausmessen (напр. на компараторг)

7) artil. abmessen, peilen

8) textile. Maß nehmen

9) oil. meßsen

10) shipb. den Wert abgreifen

math. abtragen (циркулем)

gener. abgreifen (циркулем по плану, чертежу)

1) eng. antasten

2) artil. abgreifen (циркулем-измерителем)

gener. (как циркулем) abgezirkelt

вымеривать циркулем

измерять циркулем

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

обвести

1) обводити, обвести, (о мног.) пообводити и пообводжувати. -сти жениха и невесту вокруг налоя - обвести молодих круг стільця;

2) (очерчивать) обводити, обвести, пообводити, обрисовувати, обрисувати, пообрисовувати. -сти круг циркулем вокруг чего - обцирклювати що. -дить, -сти оградою что-л. - обгороджувати, обгородити що. -сти город стеною, валом, рвом - обгородити (обмурувати) місто муром, обсипати валом, обкопати ровом. -сти глазами, взором - обвести оком (очима), поглядом, перебігти очима. Его вокруг пальца не -дёшь - його не одуриш сплоха. Обведённый - обведений, пообводжуваний.

* * *

несов.; сов. - обвест`и

1) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

2) ( огораживать) обгоро́джувати, обгороди́ти, огоро́джувати, огороди́ти; ( обносить) обно́сити, обнести́