-
1 цивільний
1) civilцивільний лист — civil list; appanage
цивільний суд — civil law court, lay court, civil court
цивільний шлюб — civil marriage, common-law marriage
2) ( не військовий) civilian; civil3) ч (як ім.) civilian; військ. sl civvy -
2 цивільний
civil, (прикм.) civilian -
3 цивільний обіг
-
4 цивільний рік
-
5 цивільний глава держави
Українсько-англійський юридичний словник > цивільний глава держави
-
6 цивільний державний службовець
civil servant, ( у Великобританії) Crown servant, jobholder, public servantУкраїнсько-англійський юридичний словник > цивільний державний службовець
-
7 цивільний доміциль
personal domicile, civil domicileУкраїнсько-англійський юридичний словник > цивільний доміциль
-
8 цивільний кодекс
-
9 цивільний лист
( сума на утримання осіб королівської родини) civil list -
10 цивільний одяг
-
11 цивільний округ
-
12 цивільний позов
actio civilis лат., civic plea, civil claim, civil complaint, common plea -
13 цивільний процес
civil procedure, civil process -
14 цивільний ризик
-
15 цивільний слідчий
( на відміну від військового) civilian investigatorУкраїнсько-англійський юридичний словник > цивільний слідчий
-
16 цивільний службовець
Українсько-англійський юридичний словник > цивільний службовець
-
17 цивільний судовий розгляд
Українсько-англійський юридичний словник > цивільний судовий розгляд
-
18 цивільний судовий спор
Українсько-англійський юридичний словник > цивільний судовий спор
-
19 цивільний уряд
civil government, civilian government -
20 цивільний чоловік
common-law husband, common-law spouseУкраїнсько-англійський юридичний словник > цивільний чоловік
- 1
- 2
См. также в других словарях:
цивільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
цивільний — а, е. 1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. •• Циві/льне пра/во галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов язані з ними особисті немайнові стосунки.… … Український тлумачний словник
цивільний — [циев’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
військово-цивільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
житлово-цивільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
цивіль — віля, ч. Ол. Цивільний стан, штатський стан. Він пішов з войска до цивіля … Словник лемківскої говірки
цивільність — ності, ж. Абстр. ім. до цивільний … Український тлумачний словник
цивільно — Присл. до цивільний … Український тлумачний словник
тубільний — а, е. 1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2) заст. Місцевий,… … Український тлумачний словник
колезький — а, е. У дореволюційній Росії – перша частина складних назв деяких цивільних чинів. •• Коле/зький асе/сор в Росії 18 19 ст. – цивільний чин 8 го класу. Коле/зький реєстра/тор в Росії – наймолодший цивільний чин 14 го класу. Коле/зький секрета/р в… … Український тлумачний словник
Гражданский кодекс Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Гражданский кодекс. Закон Украины «Гражданский кодекс Украины» Цивільний кодекс України Номер: 435 IV Принятие: 16 января 2003 г. Вступление в силу: 1 января 2004 г … Википедия