цивільний

См. также в других словарях:

• цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• цивільний — а, е. 1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. •• Циві/льне пра/во галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов язані з ними особисті немайнові стосунки.… …   Український тлумачний словник

• цивільний — [циев’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• військово-цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• житлово-цивільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• цивіль — віля, ч. Ол. Цивільний стан, штатський стан. Він пішов з войска до цивіля …   Словник лемківскої говірки

• цивільність — ності, ж. Абстр. ім. до цивільний …   Український тлумачний словник

• цивільно — Присл. до цивільний …   Український тлумачний словник

• тубільний — а, е. 1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2) заст. Місцевий,… …   Український тлумачний словник

• колезький — а, е. У дореволюційній Росії – перша частина складних назв деяких цивільних чинів. •• Коле/зький асе/сор в Росії 18 19 ст. – цивільний чин 8 го класу. Коле/зький реєстра/тор в Росії – наймолодший цивільний чин 14 го класу. Коле/зький секрета/р в… …   Український тлумачний словник

• Гражданский кодекс Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Гражданский кодекс. Закон Украины «Гражданский кодекс Украины» Цивільний кодекс України Номер: 435 IV Принятие: 16 января 2003 г. Вступление в силу: 1 января 2004 г …   Википедия