-
121 проявлять
проявить1) виявляти и виявлювати, виявити, проявляти и проявлювати, проявити, появляти, появити, ви[по]казувати, ви[по]казати що, давати, дати ознаку чого; срв. Выказывать, Являть. [Українська народність щоб придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Воно (укр. письменство) аж тепер зможе розгорнутись на всю широчінь і виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.). Не сміємо висловити своїх думок, появити своєї журби (Леонт.). Отут уже Хомі було на чому показати свою силу (Загірня)]. -влять, -вить себя - виявляти и виявлювати, виявити себе, заявляти, заявити себе; срв. Выказывать (себя). [Він заявив себе як найгірш (Звин.)]. -являть, -явить чудо - проявляти, проявити чудо, являти, явити чудо. [Проявив Бог славне чудо для всього народа (Франко)];2) хим.-фот. - виявляти, виявити. Проявленный и Проявлённый - виявлений, про[по]явлений, показаний. Проявляемый - виявлюваний.* * *несов.; сов. - проявить1) (обнаруживать какое-л. качество, свойство) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; явля́ти, яви́ти2) фото проявля́ти, прояви́ти -
122 Плестися
и Плесться1) плестися, витися по чому, обвиватися круг чого. [Як густо сей личак плівся. Хміль в'ється по тичині];2) (брести, итти медленно) плестися, плентатися, бре[и]сти, волоктися, шкандибати, тягтися, чвалати, чвалювати, чимчикувати, човпти, тюпати, тіпатися, чалапати, цьохати, телепатися, тюпорити, плуганитися, теліжитися, с[ц]урганитися, сундачитися, лестатися. [Грицько плівся ззаду. Втомлені коні ледве пленталися (Грінч.). І в одній свитині іде Катря шкандибає (Шевч.). До діла від думок далеко ще чвалати (Самійл.). Пішки по болоті чвалює (Франко). Стомлена ватага з заробітків чимчикує (Манж.). Човпе старий селом (Драг.). Коні тюпають собі помалу]. Дело кой-как плетётся - справа йде помаленьку, діло робиться аби-як (потихеньку). -
123 concurrence
n1. збіг2. погодженість, узгодженість- concurrence of action узгодженість дій- concurrence of ideas збіг ідей- concurrence of opinions збіг думок -
124 conflict
I n1. конфлікт, сутичка2. боротьба думок/ принципів тощо3. суперечність- armed conflict збройний конфлікт- border conflict прикордонний конфлікт- coming conflict майбутня сутичка- current conflict поточний/ теперішній конфлікт- global conflict глобальний конфлікт, глобальна війна- international conflict міжнародний конфлікт- irrepressible conflict конфлікт, що не можна владнати/ вирішити- unnecessary conflict непотрібний конфлікт; конфлікт, якого можна уникнути- conflict of interestsb) амер. зловживання становищем (особл. члена Конгресу)- conflict of interest law/ rule амер. заборона (державним службовцям, членам Конгресу тощо) одночасно займати посади у приватних корпораціях тощо- conflict interest violation амер. зловживання своїм становищем (сенатора тощо) задля інтересів приватної корпорації- conflict of jurisdiction юр. колізія правових норм- conflict of lawsa) приватне міжнародне право, колізійне право- conflicts of precedence суперечливі питання старшинства- prevention of a conflict запобігання конфліктам- risk of a nuclear conflict ризик ядерного конфлікту- solution to a conflict вирішення конфлікту- to avoid a conflict уникати конфлікту- to be drawn into a conflict бути вплутаним/ втягненим у конфлікт- to cause a conflict between two states спричинити конфлікт між двома державами- to defuse a conflict залагодити конфлікт, покласти край конфлікту- to engineer a conflict спровокувати конфлікт- to head off the armed conflict запобігти збройному конфлікту- to presage the coming conflict провіщати майбутній конфлікт- to regulate conflicts of precedence залагоджувати/ врегульовувати суперечливі питання старшинства- in case of armed conflict у разі зброй ного конфліктуII v (with) суперечити- his report conflicts with his facts його повідомлення суперечить фактам -
125 consistency
n1. послідовність, логічність2. погодженість- consistency of conduct погодженість поведінки- consistency of opinions погодженість думок- to lack consistency бути непослідовним/ нелогічним -
126 contrary
adj протилежний, супротивний- contrary directions протилежні вказівки- contrary opinions протилежні думки- to hold contrary opinions дотримуватись прямо протилежних думок -
127 distortion
n1. перекручення, викривлення2. пересмикування, спотворення- deliberate distortion of facts навмисне/ злісне спотворення фактів- gross distortion of world events грубе спотворення подій, що відбуваються у світі- distortion of the opinions спотворення думок -
128 jarring
n розбіжність (думок); зіткнення (інтересів); сварка, розлад
См. также в других словарях:
мова — и, ж. 1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування … Український тлумачний словник
розбуджувати — ую, уєш і рідко розбуджа/ти, а/ю, а/єш, недок., розбуди/ти, буджу/, бу/диш, док., перех. 1) Переривати чийсь сон, примушувати кого небудь прокинутися. || перен. Примушувати кого небудь опам ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав … Український тлумачний словник
склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці … Український тлумачний словник
експертних оцінок методи — экспертных оценок методы methods of expert estimations, Delphi technique *Methoder der Begutachtungs Schätzungen – один з основних класів методів науково технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна … Гірничий енциклопедичний словник
Станиславский, Антон Григорьевич — заслуженный профессор Харьковского и Казанского университетов по кафедре русского государственного права, тайный советник, писатель, происходил из дворян Киевской губ., род. 13 июня 1817 г. в Ставищах, Таращанского уезда. Первоначальное… … Большая биографическая энциклопедия
взвесели́ть — лю, лишь; прич. страд. прош. взвеселённый, лён, лена, лено; сов., перех. устар. Привести в веселое настроение; развеселить. Как худых думок в голове держать не станешь, так и все у тебя ладно пойдет, гладко покатится. И белый свет взвеселит, и… … Малый академический словарь
ду́мка — и, род. мн. мок, дат. мкам, ж. 1. разг. уменьш. к дума (в 1 знач.); то же, что дума. В сумерки от одиночества Кате стало страшновато, в голову полезли всякие дурные думки. Марков, Сибирь. 2. Народная украинская или польская лирическая песня.… … Малый академический словарь
Серенада — (франц. serenade, от итал. serenata, от sera вечер; нем. Serenade, Stдndchen). 1) Песня, представляющая собой обращение к возлюбленной. Истоком такой С. является вечерняя песня трубадуров (serena). Вок. С. была широко… … Музыкальная энциклопедия
ДУМКИ — ДУМКИ, думок, ед. думка, думки, жен. (прост. ист.). Думские деньги (см. думский). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
выдумка — выдумка, выдумки, выдумки, выдумок, выдумке, выдумкам, выдумку, выдумки, выдумкой, выдумкою, выдумками, выдумке, выдумках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Завадский, Михаил Адамович — Михаил Адамович Завадский укр. Михайло Адамович Завадський Дата рождения 7 августа 1828(1828 08 07) Место рождения … Википедия