суперечити

См. также в других словарях:

• суперечити — чу, чиш, недок. 1) Не погоджуватися з ким небудь; перечити. || Заважати кому небудь у чомусь. 2) Не відповідати чому небудь, бути несумісним з чимсь, містити суперечність. •• Супере/чити [само/му] собі/ висловлювати протилежні думки, погляди на… …   Український тлумачний словник

• суперечити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• збігатися — I збіг атися а/ється, недок., збі/гтися, збіжи/ться, док. 1) Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2) розм. Сходитися, збиратися де небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З єднуватися. || в що, чим. Сходячись… …   Український тлумачний словник

• опонувати — у/ю, у/єш, недок. Виступати із запереченнями чого небудь у публічній бесіді, на диспуті і т. ін. || рідко. Те саме, що суперечити …   Український тлумачний словник

• перечити — чу, чиш, недок. 1) Заперечуючи що небудь, не погоджуватися з кимсь, протидіяти чомусь. || Заважати кому , чому небудь. || Протистояти кому , чому небудь. 2) розм. Те саме, що суперечити …   Український тлумачний словник

• подвоюватися — ююся, юєшся, недок., подво/їтися, о/юся, о/їшся; наказ. сп. подво/юйся і подві/йся; док. 1) Збільшуватися вдвічі. || Значно збільшуватися проти звичайного; посилюватися. 2) Здаватися подвійним (у 1 знач.); двоїтися (про предмети). 3) діал.… …   Український тлумачний словник

• промовчувати — ую, уєш, недок., промо/вчати, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех.Утримуватися від висловлювання чого небудь уголос або на письмі. || Не відповідати на поставлене запитання. 2) перех. і про кого – що. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою… …   Український тлумачний словник

• протистояти — ою/, ої/ш, недок., кому, чому. 1) Бути протилежним до кого , чого небудь, суперечити комусь, чомусь. 2) Чинити опір дії, напору кого , чого небудь, витримувати тиск із боку когось, чогось. || перен. Опираючись, протидіючи кому , чому небудь, не… …   Український тлумачний словник

• розріз — у, ч. 1) Дія за знач. розрізати, розрізувати 1), 3). 2) Розрізане місце, отвір, прорізаний у чому небудь. || Форма, обрис очної щілини. 3) Площина дійсного чи уявного перерізу якого небудь предмета. •• Геологі/чний ро/зріз графічне зображення на… …   Український тлумачний словник

• спинатися — а/юся, а/єшся, недок., сп ясти/ся і зіп ясти/ся, зіпну/тися і зіп я/тися, зіпну/ся, зіпне/шся, док. 1) Тягнучись угору, намагатися що небудь дістати, поставити, побачити і т. ін.; підніматися на пальцях ніг. || Піднімати передні ноги, лапи,… …   Український тлумачний словник

• сходитися — і рідко зіхо/дитися, джуся, дишся, недок., зійти/ся, зійду/ся, зі/йдешся, док. 1) Приходити з різних місць в одне; збиратися. || Пливучи, приходити в одне місце. || у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким небудь способом. ||… …   Український тлумачний словник