-
121 intrusion
[ɪn'truːʒ(ə)n]n1) вто́ргнення, втруча́ння ( без запрошення або без дозволу)2) нав'я́зування ( своїх думок тощо)3) юр. узурпа́ція чужи́х прав4) геол. інтру́зія -
122 vehicle
['viːɪk(ə)l]n1) екіпа́ж, за́сіб пересува́ння (автомобіль, вагон, візок тощо)2) літа́льний апара́тescape vehicle, space vehicle — космі́чний корабе́ль
3) за́сіб ви́раження і поши́рення ( думок)4) провідни́к (звуку, світла тощо)5) хім. розчи́нник; зв'я́зувальна речовина́ -
123 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
124 фит'ир
думка, мислення, глузд, розсудливість, пам'ять, задум, намір, бажання СБ, Б, Г, СЛСГ, СК; бир фит'ире вардых ми надумали СГ; фит'ир эт- думати Г; чыхармам ахлымдан, фитьримдэн сени я не можу викнути тебе зі своїх думок, зі своєї свідомості СК; ахыл бар, фит'ир йохту розум є, розсудливості немає СБФ; пор. фикир, фт'ир, эфт'ар. -
125 эфт'ар
думки СК; тилифтар олдум эфт'арымдан у мене від думок зовсім замакітрилося в голові СК; пор. фикир, фит'ир, фт'ир. -
126 агімса
АГІМСА (санскр. - вбивство або насильство) - етичний принцип, характерний для інд. філософії і релігії, найважливіша категорія релігійно-філософського вчення джайнізму. Означає необхідність утримуватися від завдання шкоди будьякому живому творінню, заборону вбивати або чинити насильство. В основі принципу А. лежить ідея єдності і спорідненості всього живого, а то й неживого у світі. У деяких інших релігіях, зокрема індуїзмі, буддизмі, А., як етичний принцип, доповнюється вимогою особливого моральнісного ставлення (перейнятого співчуттям, шануванням, оберіганням) до всього живого; ненанесення шкоди довкіллю сповідується тут навіть на рівні думок та помислів. За такого розширеного тлумачення А. набуває сенсу всеосяжної любові до всього живого. -
127 альтруїзм
АЛЬТРУЇЗМ ( від лат. alter - друга (інша) людина, ближній) - моральний принцип, спосіб думок та поведінки, протилежний егоїзму. А. спрямований на благо іншої людини, яке визнається морально більш значущим, порівняно з власним "Я". Принцип А. передбачає ставлення до іншого не як до засобу, а як до самодостатньої цінності. Цей аспект змісту А. був філософськи обґрунтований в етиці Канта. Сам термін "А." належить Конту, центральною ідеєю етичної системи якого є - "жити для інших" С. порідненими з А. є християнський принцип любові до ближнього, моральні настанови буддизму, стоїцизму. Тенденція до А. яскраво виявилася в англ. етиці XVIII ст. (Шефтсбері, Гатчесон). У XIX ст. філософський відголос А. міститься в етиці "співчуття" Шопенгауера, обґрунтуванні щастя за допомогою принципу міжіндивідуальних стосунків ("Я" - "Ти") Фоєрбахом. Розроблений Швейцером у XX ст. світоглядний принцип благоговіння перед життям також близький до етики А. Поняття А. набуло значного поширення у біологічних дисциплінах, які виходять з того, що А. - це дія (сукупність дій) індивіда (групи індивідів), що приводить до підвищення їхньої пристосованості до умов існування за рахунок зниження пристосованості окремої особини. Вперше поняття альтруїстичної поведінки ввів Холдейн, а потім найбільш послідовно воно розроблялося Триверсом. Альтруїстична поведінка може бути несвідомою (як у тварин) або мати усвідомлений характер (як у людському суспільстві), коли альтруїст очікує відповідних вчинків і щодо себе. Альтруїстична поведінка може відігравати особливу роль в еволюції, коли її дотримується значна частина популяції. В цьому разі користь від альтруїстичної поведінки перевищує втрати, що їх спричиняє А. -
128 Ауробіндо, Гош
Ауробіндо, Гош (1872, Калькутта - 1950) - інд. філософ, поет, громадський діяч. Освіту отримав в Англії. Проф. коледжу в Бароді (Індія) (1893 - 1908). Повернувшись на батьківщину, активно вивчає культуру, мови й релігії Індії Ф. ілософська спадщина А. викликала найрізноманітніші оцінки і коментарі: деякі вважають А. одним з найвидатніших інд. філософів, інші вбачають у його системі безглузде нагромадження інтуїтивних побудов, містицизму, суперечливих думок. Це пояснюється тим, що однією з головних рис філософії А. є її інтегральний характер, внутрішня настанова інтегрувати, синтезувати різноманітні вчення й світоглядні принципи (матеріалізм і ідеалізм, раціоналізм і містицизм, плюралізм і монізм). Інтегралізм А. базується на осучасненому тлумаченні Веданти.[br]Осн. тв.: "Життя Божественного". У 2 т. (1947); "Синтез йоги" (1948); "Понадментальне виявлення на землі" (1952).
См. также в других словарях:
мова — и, ж. 1) Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2) Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування … Український тлумачний словник
розбуджувати — ую, уєш і рідко розбуджа/ти, а/ю, а/єш, недок., розбуди/ти, буджу/, бу/диш, док., перех. 1) Переривати чийсь сон, примушувати кого небудь прокинутися. || перен. Примушувати кого небудь опам ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав … Український тлумачний словник
склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці … Український тлумачний словник
експертних оцінок методи — экспертных оценок методы methods of expert estimations, Delphi technique *Methoder der Begutachtungs Schätzungen – один з основних класів методів науково технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна … Гірничий енциклопедичний словник
Станиславский, Антон Григорьевич — заслуженный профессор Харьковского и Казанского университетов по кафедре русского государственного права, тайный советник, писатель, происходил из дворян Киевской губ., род. 13 июня 1817 г. в Ставищах, Таращанского уезда. Первоначальное… … Большая биографическая энциклопедия
взвесели́ть — лю, лишь; прич. страд. прош. взвеселённый, лён, лена, лено; сов., перех. устар. Привести в веселое настроение; развеселить. Как худых думок в голове держать не станешь, так и все у тебя ладно пойдет, гладко покатится. И белый свет взвеселит, и… … Малый академический словарь
ду́мка — и, род. мн. мок, дат. мкам, ж. 1. разг. уменьш. к дума (в 1 знач.); то же, что дума. В сумерки от одиночества Кате стало страшновато, в голову полезли всякие дурные думки. Марков, Сибирь. 2. Народная украинская или польская лирическая песня.… … Малый академический словарь
Серенада — (франц. serenade, от итал. serenata, от sera вечер; нем. Serenade, Stдndchen). 1) Песня, представляющая собой обращение к возлюбленной. Истоком такой С. является вечерняя песня трубадуров (serena). Вок. С. была широко… … Музыкальная энциклопедия
ДУМКИ — ДУМКИ, думок, ед. думка, думки, жен. (прост. ист.). Думские деньги (см. думский). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
выдумка — выдумка, выдумки, выдумки, выдумок, выдумке, выдумкам, выдумку, выдумки, выдумкой, выдумкою, выдумками, выдумке, выдумках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Завадский, Михаил Адамович — Михаил Адамович Завадский укр. Михайло Адамович Завадський Дата рождения 7 августа 1828(1828 08 07) Место рождения … Википедия
