-
1 snow storm
-
2 боран
буря, хуртовина, буран, ураган; боран тут- знятися бурі СБФ, К; топрах боран курна буря СБА тӱтэме боран хуртовина Б, У, К; хар боран хуртовина, хурделиця СК; бир ай хара боран ойнады чӧльче місяць у степу лютувала чорна буря НКД; боран чӧктӱ буря стихла СК; тоз туман, топрах боран этти зняв страшенну куряву, букв. пилюку здійняв туманом, землю — бураном СБА; пор. буран. -
3 blizzard
n1) завірюха, хуртовина, віхола2) амер. залп (рушничний)3) влучний постріл4) амер. дотепна репліка; нищівна відповідь5) розм. сильний удар6) розм. занепад; криза* * *n1) заметіль, ( сніжна) буря, буран, хуртовина; пилова буря2) aмep. залп ( рушниці); влучний постріл3) aмep. дотепна репліка; нищівна відповідь; нападки4) сильний удар5) занепад, криза -
4 snow-blast
nсніговий вихор; завірюха, віхола, хуртовина* * *nсніжний вихор, заметіль, хуртовина -
5 вьюга
заметіль (р. -іли), хуртовина, завірюха, метелиця, заметь (р. -ти), сніжниця, сніговійниця (р. -ці), фуґа, хуґа, завія, хуртеча (р. -чі), ш[с]квиря (р. -рі), віхало, віхола; (с мокрым снегом), хвижа, хвища.* * *завірю́ха, ві́хола, хуртовина, ху́га, хугові́й, -ві́ю, снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сні́жниця, заві́я; хурде́лиця, хурте́ча, хурди́га; ( метелица) мете́лиця -
6 метель
завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].* * *завірю́ха, заметіль, -лі, мете́лиця, ( вьюга) снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, заві́я, хурде́лиця, хурди́га, хурте́ча; диал. меті́ль, хви́жа, замета -
7 drift
1. n1) повільна течія; повільне пересування2) мор. дрейф3) ав. девіація, знесення; швидкість знесення4) військ. деривація5) рад. зсув6) напрям (розвитку); тенденція7) (прихований) смисл; намір, мета; прагнення; спрямованістьthe drift of a speech — (прихований) смисл промови
I don't understand his drift — я не розумію, куди він гне
8) пасивність, бездіяльність9) перегін (худоби)11) злива; хуртовина13) геол. льодовиковий нанос14) дрифтерна сітка15) колода (деревина), що пливе16) гірн. горизонтальна виробка17) тех. пробійник2. v2) дрейфувати; переміщатися (за вітром, течією)3) пливти за течією; покладатися на божу волю5) пробивати (розширювати) отвір* * *I n1) повільний рух; повільне переміщення2) мop. дрейф3) aв. девіація, знесення; швидкість знесення; кут знесення4) вiйcьк. деривація; рух хмари диму або отруйної речовини5) paд. відхід частоти6) напрямок ( розвитку); тенденція; лiнгв. тенденція розвитку мовної структури; напрямок мовного розвитку7) ( прихований) зміст; ( прихована) мета; прагнення8) пасивність; бездіяльність10) евакуація поранених ( у тил)11) злива ( що швидко минає); сніг, що женеться вітром12) замет ( снігу); нанос ( піску); купа ( листя), нанесена або наметена вітром; лід, винесений морем на берег; гeoл. морений матеріал, делювій; льодовиковий нанос13) лісосплав розсипом; пливуча колода14) дрифтерна або плавна сітка ( тенета)15) дiaл. брід16) гipн. горизонтальна виробка17) тex. пружна післядія18) тex. пробійникII v1) відносити або гнати (вітром, течією); зносити; відноситися, переміщатися (вітром, течією); дрейфувати; змінювати стан; paд. відходити ( про частоту)2) плисти за течією; не діяти; покладатися на волю випадку4) cпeц. сплавляти ( ліс) розсипом5) пробивати, розширювати або збільшувати отвір6) гipн. проводити горизонтальну виробку -
8 ripsnorter
n амер., розм.1) галаслива, буйна людина2) щось шумне і буйне3) сильна буря (хуртовина)4) чудова людина5) чудова річ* * *n; сл.1) шумна, галаслива, буйна людина; щось гучне, шумне е буйне; сильна буря або заметіль2) чудова людина; чудова річ -
9 snowstorm
nсніжна бура, хуртовина, буран -
10 storm
n ж. ім'яСторм* * *I [stxːm] n1) буря, гроза, ураган; мeтeop. ураганauroral /magnetic/ storm — магнітна бура
snow storm — хуртовина; мop. шторм
2) (of) вибух, град, буря ( чого-небудь)3) сильне хвилювання, сум'яття4) вiйcьк. штурм, наступ5) фiз. іоносферне збурюванняII [stxːm] v1) бушувати, лютувати2) кричати, гарячитися, лаятися, буйствувати3) стрімко нестися, проноситися4) вiйcьк. брати приступом, штурмувати -
11 windstorm
nбуря, ураган; хуртовина, метелиця* * *[windstorm]nбуря, ураган -
12 snow-drift
n1) замет; сніговий завал2) хуга, хуртовина -
13 snow-storm
nзавірюха, хуртовина; хуга, віхола; буран -
14 blizzard
n1) заметіль, ( сніжна) буря, буран, хуртовина; пилова буря2) aмep. залп ( рушниці); влучний постріл3) aмep. дотепна репліка; нищівна відповідь; нападки4) сильний удар5) занепад, криза -
15 snow-blast
nсніжний вихор, заметіль, хуртовина -
16 snowstorm
nсніжна бура, хуртовина, буран -
17 storm
I [stxːm] n1) буря, гроза, ураган; мeтeop. ураганauroral /magnetic/ storm — магнітна бура
snow storm — хуртовина; мop. шторм
2) (of) вибух, град, буря ( чого-небудь)3) сильне хвилювання, сум'яття4) вiйcьк. штурм, наступ5) фiз. іоносферне збурюванняII [stxːm] v1) бушувати, лютувати2) кричати, гарячитися, лаятися, буйствувати3) стрімко нестися, проноситися4) вiйcьк. брати приступом, штурмувати -
18 буря
буря, хуртовина, шуря-буря, борвій (р. -вію), борва. -ря с дождём или с снегом - хвища, (р. -щі), (с ливнем) хвиля. Во время -ри - під бурю. Буря поднимается (безл.) - буриться. -ря поднялась - буря схопилася, зірвалася, (на воде) хвиля піднялася.* * *бу́ря; борві́й, -ві́ю и -во́ю; диал. чва́ра -
19 затихать
затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.* * *несов.; сов. - зат`ихнутьзатиха́ти, зати́хнути и мног. позатиха́ти; (о звуках, движении) згаса́ти, зга́снути; ( о звуках) загаса́ти и га́снути, зага́снути, (несов.: отдаляясь) далені́ти; (сов.: отшуметь) відгомоні́ти -
20 катить
1) (двигать плавно) котити, (о реке) нести. [Котить чорна безодня безмірні вали (Л. Укр.)]. Котя - котячи, котом, (о яйце) павкотка;2) (быстро двигаться) котити, катати; срвн. Катиться и Катать 3. [Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем (Шевч.). Ну, що ж, катай в участок! (Васильч.)]. -тить во всю - гнатися, махати. Он катит на лихих конях - він жене (чеше) баскими кіньми;3) см. Катать 1.* * *1) коти́ти2) ( быстро передвигаться) ката́ти, коти́ти, коти́тися
См. также в других словарях:
хуртовина — и, ж. 1) Сильний вітер зі снігом; заметіль. 2) перен., розм. Те саме, що завірюха 2). 3) Буря (у 1 знач.), ураган. || перен., розм. Те саме, що вихор I 2). 4) перен., розм. Нещастя, знегода, тяжка година і т. ін … Український тлумачний словник
хуртовина — [хуртови/на] ние, д. і м. н і … Орфоепічний словник української мови
хуртовина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Газовик-Хуртовина — ФОК Газовик Хуртовина Полное наз … Википедия
заверюха — хуртовина … Лемківський Словничок
Юрчишин, Степан Фёдорович — Степан Юрчишин … Википедия
фуртуна — буря , укр. хвортуна – то же, кроме этого только др. русск. фуртуна, Хожд. Зосимы 3, хортуна, Путеш. Лукьянова 138, 237, фуртовина, Афан. Никит. 10. Скорее через ср. греч. φουρτοῦνα буря , чем непосредственно из ит. fortuna (di mаrе); см. Фасмер … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ХУРТА — жен., сиб. хурта курск. буран, метель, кура, вьюга, падера. Хуртовина южн. вихрь, торон, внезапный удар, набег ветра. Хуртать ниж., каз. хворать, недомогать, болеть. Хозяйка моя все хуртает. Хуртовать курск., вор. вьюжить, мести. Толковый словарь … Толковый словарь Даля
Список футбольных клубов Украины — Профессиональные клубы по алфавиту # А Б В Г Д Е Ё Ж З И К Л М Н О … Википедия
Вирт, Юрий Николаевич — Юрий Вирт … Википедия
Мазяр, Владимир Иванович — Владимир Мазяр Общая информация … Википедия