хитрощі

См. также в других словарях:

• хитрощі — ів, мн. 1) Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. || Вдалий, хитрий прийом чи задум. Пускатися на хитрощі. 2) Властивість за знач. хитрий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• хитрощі — [хи/трошч і] шч іy …   Орфоепічний словник української мови

• хитрощі — мн. (неправдиві, зазв. обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), хитрість, лукавство, крутійство, мудрування, підступи, мн., каверзи мн., мудрощі мн., хитромудрощі мн.; хитринка, лукавинка (деяка хитрість, кмітливість);… …   Словник синонімів української мови

• хитрощі — множинний іменник …   Орфографічний словник української мови

• диффукгия — хитрощі …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• клюка — хитрощі, облуда …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• викрутень — тня, ч. 1) Що небудь нерівне, вигнуте. 2) тільки мн. Хитрощі. 3) Людина, яка вдається до хитрощів …   Український тлумачний словник

• лукавий — а, е. 1) Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2) Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3) …   Український тлумачний словник

• хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… …   Словник синонімів української мови

• безхитрісний — а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. || Простий, немудрий …   Український тлумачний словник

• виверт — у, ч. 1) розм.Вигадливий поворот, незвичайний рух кого , чого небудь. || Дуже крутий вигин (дороги і т. ін.). || перен. Відхилення від чого небудь загальновизнаного, загальноприйнятого. 2) Хитрощі, спритна дія, що має на меті досягнення або… …   Український тлумачний словник