-
1 хвойный
хво́йний; шпилькови́йхво́йные ва́нны — хво́йні ва́нни
\хвойный — лес хво́йний (шпилькови́й) ліс, хвойни́к, -у
-
2 почечник
хво́рий на ни́рки -
3 хвоинка
хвої́нка; шпи́лька -
4 хворый
хво́рий, слаби́й -
5 хвоя
хво́я, гли́ця; диал. чати́на ( игла хвойного дерева) шпи́лька -
6 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
7 игла
Иголка, Иголочка1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;2) (у животных) голка, колька, колючка;3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.* * *1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка3) ( у животных) го́лка, колю́чка4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -аадмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль
морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка
-
8 числить
1) ( исчислять) лічи́ти, рахува́ти; диал. чи́слити2) (считать, признавать) уважати, рахувати, числити\числить больны́м — уважа́ти хво́рим (за хво́рого), рахува́ти хво́рим
\числить за шта́том — рахува́ти за шта́том
-
9 bad
I [bæd] 1. adj ( comp worse [wё:s]; sup worst [wё:st])1) пога́ний, ке́пський, нега́рнийthe patient is very bad today — хво́рому сього́дні ду́же пога́но
bad lands амер. — неродю́чі зе́млі
2) зіпсо́ванийto go bad — зіпсува́тися; згни́ти
3) розбе́щений, розпу́тний; немора́льний4) шкідли́вийwhisky is bad for you — ві́скі вам шко́дить
5) хво́рийa bad leg — хво́ра нога́
6) си́льний (про біль, холод і т.ін.)I have a bad headache — у ме́не ду́же боли́ть голова́
7) гру́бий ( про помилку)••bad blood — ворожне́ча
bad coin — фальши́ва (неповноці́нна) моне́та
bad debt — безнаді́йний борг
bad egg, bad hat, bad lot перен. розм. — пога́на люди́на; шахра́й; непутя́ща люди́на
bad fairy — злий ге́ній
bad form — неви́хованість, нетакто́вність
bad language — ла́йка
bad name [for] — нега́рна репута́ція
bad shot — неві́рна до́га́дка
with bad grace — неохо́че
2. nto be taken bad — захворі́ти
1) невда́ча; неща́стя, ли́хоto take the bad with the good — сті́йко перено́сити мінли́вість до́лі
2) зби́токto the bad — на зби́ток
3) заги́бель; зруйнува́нняto go to the bad — пропа́сти, заги́нути; зби́тися з пуття́
II [bæd] = badefrom bad to worse — все гі́рше й гі́рше; із вогню́ та в по́лум'я
-
10 больной
(физически)1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].* * *1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий -
11 сказываться
несов.; сов. - сказ`аться1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)\сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою
6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти\сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)
ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши
8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тисяско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га
9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується -
12 сосна
со́сна и сосна́; диал. хво́я; ( об одном дереве) сосни́на, диал. хвої́на -
13 хвостик
-
14 хвостишко
уничиж.хво́стик, хво́стичок, -чка -
15 числиться
1) ( насчитываться) налі́чуватися, лічи́тися\числиться за кем — лічи́тися (бу́ти) за ким
2) (состоять, значиться) рахува́тися, зна́читися, числи́тися; ( считаться) уважа́тисяон не чи́слится в спи́сках — його́ нема́є (нема́) в спи́сках
чи́слится больны́м — вважа́ється (раху́ється) хво́рим (за хво́рого)
3) страд. лічи́тися, рахува́тися; уважа́тися, рахува́тися -
16 шилохвость
орн.шилохві́ст, -хво́ста, шилохві́сть, -хво́сті -
17 Кострел
глиця, шпилька, хвоїна, хвоїнка. -
18 ill
[ɪl] 1. adj1) pred. хво́рий, слаби́йto be ill — бу́ти хво́рим
to fall ill — захворі́ти
2) (comp worse; sup worst) пога́ний, лихи́й; шкідли́вийill humour — пога́ний на́стрій
2. nill luck — невда́ча
1) зло; шко́да2) pl зли́годні; неща́стя3. adv1) пога́но, зле, недо́бре; несприя́тливоill at ease — нія́ково
2) навря́д (чи)I can ill afford — я навря́д чи мо́жу собі́ дозво́лити
-
19 in-patient
['ɪnˌpeɪʃ(ə)nt]nстаціона́рний хво́рий; лежа́чий хво́рий -
20 invalid
I ['ɪnvəliːd] 1. adjхво́рий; непрацезда́тний2. nхво́рий; інвалі́д3. тж. [ˌɪnvə'liːd]; vстава́ти інвалі́домII [ɪn'vælɪd] adj1) неді́йсний; що не ма́є зако́нної си́лиto declare a marriage invalid — розірва́ти шлю́б
2) необґрунто́ваний
См. также в других словарях:
ХВО — химводоочистка ХВО Харьковский военный округ воен., г. Харьков Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ХВО «Хуй в очко» панк группа … Словарь сокращений и аббревиатур
хвоїти — хво/ю, хво/їш, недок., перех., заст. Бити лозиною … Український тлумачний словник
хво́я — хвоя, и [не хвоя, и] … Русское словесное ударение
хвоёй — (пр. п. хвоя) … Словарь употребления буквы Ё
хвоїна — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хво́рый — хворый, хвор, хвора, хворо, хворы … Русское словесное ударение
хво́йный — хвойный; хвойный лес; хвойныепороды (деревьев и кустарников) … Русское словесное ударение
хвоённый — хвоённый, ён, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
хво́йник — хвойник … Русское словесное ударение
хво́йные — хвойные, ых … Русское словесное ударение
хво́рост — хворост, а и у … Русское словесное ударение
