-
1 хватати
I = хвати́ти( брать) хвата́ть, хвати́ть; (соверш. прям.) схвати́тьII = хвати́ти( быть достаточным) хвата́ть, хватить, става́ть, стать -
2 хватити
I см. хватати I II( быть достаточным) хвати́ть, статьIII см. хватати II IV( брать) хвати́ть; (прям.) схвати́ть
См. также в других словарях:
хватати — I а/ю, а/єш, недок., рідко хвати/ти, хвачу/, хва/тиш, док., перех., розм. Те саме, що хапати I. II а/є, недок., хвати/ти, хва/тить, док., безос., розм. Бути достатнім для кого , чого небудь; вистачати … Український тлумачний словник
хватати — 1 дієслово недоконаного виду вистачати безос., рідко хватати 2 дієслово недоконаного виду брати розм … Орфографічний словник української мови
хватать — Древнерусское – хватати. Старославянское – хватати. Общеславянское – chvatati (присваивать). Глагол «хватать» появился в русском языке, будучи заимствованным из старославянского, в XIII в. Базой для образования данного слова явилась… … Этимологический словарь русского языка Семенова
хватити — I див. хватати I. II див. хватати II … Український тлумачний словник
хватить — хвачу, несврш. хватать, укр. хватати, др. русск. хватити, ст. слав. хватати δράσσεσθαι (Супр.), болг. хващам, хватя хватаю, ловлю , сербохорв. хва̏тити, хва̏ти̑м, хва̏тати, хва̏та̑м, словен. hvatati, hvatam, чеш. chvatiti, chvatati хватать , слвц … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
охота — Древнерусское – охвота (желание, рвение). В русском языке слово «охота» широко употребляется с начала XVII в. Исследователи предполагают, что это слово происходит от глагола «хотеть» (желать что либо). Предполагается также родство со словом… … Этимологический словарь русского языка Семенова
ловити — ловлю/, ло/виш; мн. ло/влять; недок., перех. і без додатка. 1) Хапати що небудь на льоту. || Хапаючи що небудь на льоту, збирати докупи. 2) Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. || Намагатися вхопити те, що… … Український тлумачний словник
хватаний — а, е. 1) розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до хватати I. 2) у знач. прикм., заст. Поспішний … Український тлумачний словник
хватання — я, с. Дія за знач. хватати I … Український тлумачний словник
хватнути — ну/, не/ш, док., перех., розм. Однокр. до хватати I … Український тлумачний словник
хвать — виг., розм. Уживається як присудок за знач. хватати I і хватнути … Український тлумачний словник
