хвалебний

См. также в других словарях:

• хвалебний — а, е. 1) Сповнений похвал. 2) Який виражає похвалу, схвалення …   Український тлумачний словник

• хвалебний — [хвале/бнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• хвалебний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• величання — я, с. 1) Дія за знач. величати. 2) Дія за знач. величатися 2). 3) Короткий хвалебний літургійний спів …   Український тлумачний словник

• глорія — ї, ж. 1) Хвалебний спів, друга частина католицької меси. 2) Оптичне явище в атмосфері – кольорові кільця навколо тіні предмета, яка падає на хмару чи шар туману …   Український тлумачний словник

• компліментарний — а, е. Хвалебний; що стосується тільки позитивних аспектів, властивостей кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

• мадригал — у, ч. 1) Невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі. 2) заст. Комплімент, похвала. 3) заст. Вид вокального твору ліричного характеру …   Український тлумачний словник

• панегірик — а, ч. 1) У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2) Похвальний відгук про кого , що небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). || Літературний твір, зокрема давньоруський і… …   Український тлумачний словник

• пеан — а, ч. 1) У Стародавній Греції – хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. || Хвалебний гімн на честь кого , чого небудь. 2) поет. Те саме, що пеон I 1) …   Український тлумачний словник

• хвалебність — ності, ж. Абстр. ім. до хвалебний …   Український тлумачний словник

• хвалебно — Присл. до хвалебний. || у знач. присудк. сл. Заслуговує на похвалу; похвально …   Український тлумачний словник