-
121 sweet
[swiːt] 1. adj1) соло́дкий2) запашни́й, духмя́ний; паху́чий3) сві́жий, незіпсо́ванийsweet butter — несоло́не ма́сло
sweet water — прі́сна вода́
to keep the room sweet — до́бре прові́трювати кімна́ту
4) мелоді́йний, благозву́чний5) лю́бий, ми́лий; приє́мний; ласка́вийsweet disposition — м'яки́й хара́ктер
sweet face — прива́бливе обли́ччя
sweet words — ласка́ві слова́
sweet one — коха́ний; коха́на; лю́бий; лю́ба ( у звертанні)
6) розм. безшу́мний ( про мотор тощо); ле́гко керо́ваний7) родю́чий ( про ґрунт)••a sweet one sl. — си́льний уда́р кулако́м
to have a sweet tooth — бу́ти ласуно́м
at one's own sweet will — як замане́ться, наздога́д
2. nto be sweet on smb. — бу́ти зако́ханим у ко́гось
1) льодяни́к; цуке́рка2) (звич. pl) соло́дке, со́лодощі ( про страву)3) соло́дкість, соло́дкий смак4) pl насоло́да, вті́ха5) (звич. pl) арома́ти6) коха́ний; коха́на -
122 sweet-tempered
[ˌswiːt'tempəd]adjласка́вий, ла́гідний, з м'яки́м хара́ктером -
123 temper
['tempə] 1. v1) регулюва́ти, стри́мувати; пом'я́кшувати2) роби́ти су́міш; змішувати3) муз. темперува́ти4) мет. відпуска́ти; гартува́ти(ся) (тж. перен.)2. ntempered in battle — загарто́ваний в бою́
1) вда́ча, хара́ктер2) запа́льність, дратівли́вістьto show temper — виявля́ти роздратува́ння
to get into a temper — розгні́ватися
3) на́стрійin a bad [good] temper — у пога́ному (га́рному) на́строї
4) стри́маність, самовлада́нняto keep [to control] one's temper — володі́ти собо́ю
to lose one's temper — втрача́ти самовлада́ння
to recover [to regain] one's temper — заспоко́їтися, оволоді́ти собо́ю
to put smb. out of temper — роздрато́вувати кого́сь
5) хім. склад6) мет. вміст вуглецю́; сту́пінь тве́рдості та пру́жності -
124 temporality
[ˌtemp(ə)rælɪtɪ]n1) тимчасо́вий хара́ктер2) pl церко́вні володі́ння і прибу́тки -
125 terror
['terə]n1) жах, страх2) люди́на (річ), що вселя́є жах3) теро́р4) розм. несте́рпна люди́на; неспокі́йна дити́наa holy terror — люди́на із складни́м хара́ктером; надоку́члива дити́на
•• -
126 айлян-
1. крутитися, кружляти, обертатися, повертатися, розвертатися, обходити, міняти думку; далапчы йисан урчух тарзы айляный старанна людина крутиться веретеном СБЧ; бай айляный, берий хырар эвленмейе багатій змінює думку й дає їм дозвіл одружитися П; башым айляный у мене крутиться голова К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; круғом кӧйнӱ айляныйляр обходять село кругом Б; йармалығы айляный обходить базар Г; изин версен, минейим, айлянаам абуун ичине якщо дозволиш, я сяду верхи, проїду по колу тут усередині СК; айляный т'елий бостанны повертається, обійшовши баштан СМ; айляный т'елий тавуну повертається, обійшовши гору Б; айляндым т'ельдим т'ери я з'їздив і повернувся назад Б; айлянды т'етти повернувся й пішов СМ; айляный учай повертається і злітає, зривається СМ; айлянды чыхты зробив коло ВН.2. крутитися, порядкувати; хыз ичери айляный, эриф тэ чыхары дівчина порядкує в хаті, хлопець у дворі Г.3. увиватися, догоджаючи; бизд'е мисафир т'еселер, бек айлянып бахаймыз коли до нас приїздять гості, ми приймаємо дуже гостинно У.4. захоплюватися; айлянайым бен сендэн, балдан татлы тилиңдэн я захоплююся тобою, твоєю мовою, солодшою за мед Б; айлянайым халайым хара / хуба хашлы душмандан я безмежно закоханий у цю чорноброву / тонкоброву вражу дочку У; башыңдан айлянайым У, айлянайдым башындан СК я в захопленні від тебе; айланый-салланый тэнтэк тавух т'ибик кружляє, заточуючись, як дурна курка СБЧ; башым, айлян, кӧзӱм, байлян, сӱгилли хызым, маңа айлян запаморочуйся, голово, зав'язуйтеся, мої очі, кохана дівчино, закохайся в мене СБЧ.5. бути підмазаним, підмальованим, підведеним, облямованим П, СМ, У, К; кӧше башна эвлери ағарылған, айлянған їхня хата на розі вулиці побілена й підведена — підмазана К; пор. айлан-, айлен-, эйлен- II. -
127 ахча
гроші; монета ВН-П, Б, ГК; он беш капик ахча п'ятнадцять копійок грошей У; ахча чалыш- заробляти гроші СБ; алтын, бахыр, т'ағыт ахча золоті, мідні, паперові гроші П; фах ахча дрібні гроші СМ; ах ахча хара кӱнге білі гроші на чорний день СБФ; пор. акче, ахче, ахчи, ахчы. -
128 балчых
глина, рідка глина, багно, болото, мул, глиняний розчин ВН-У; сльота СБФ; балчых чине баттым я загруз у багні Б; балчых ур- обкидати, обмазувати глиною СБ; балчыхтан т'ерпич т'ес- робити саман із глини СБФ; сары балчых жовта (вогнетривка) глина СБ; хара балчых сіра, звичайна глина П; хызыл балчых червона глина ВН.
См. также в других словарях:
хара́дж — харадж, а, ем … Русское словесное ударение
Хара — многозначный термин. Содержание 1 Религия и мифология 2 Фамилия 3 Топонимы … Википедия
хара — лучица Словарь русских синонимов. хара сущ., кол во синонимов: 5 • водоросль (89) • звезда … Словарь синонимов
ХАРА — (Chara), род харовых водорослей. Слоевище выс. до 1 м, в виде стеблевидных зелёных побегов членистомутовчатого строения. «Стебли» и «листья» обычно с хорошо развитой корой из узких клеток. «Листья» состоят из большого числа члеников и расположены … Биологический энциклопедический словарь
ХАРА — (лучица) многоклеточная крупная водоросль (рис. 109). Обычно встречается в пресных и солоноватых водах в неспускных прудах и озерах, размножается вегетативным и половым способом. X. многолетнее растение, образует значительные заросли, мешающие… … Прудовое рыбоводство
Хара В. — Виктор Хара Víctor Lidio Jara Martínez Чилийский поэт, театральный режиссёр, певец, политический активист Дата рождения: 28 сентября 1932 … Википедия
Хара З. — Здено Хара Здено Хара (словацк. Zdeno Chára, родился 18 марта 1977(19770318) в городе Тренчин, Словакия) профессиональный словацкий хоккеист. Амплуа защитник. Прозвища «Большой Зет» (англ. Big Z ), «Большой Хара» (англ. Big Chara ), «Зверь»… … Википедия
хара — I [خره] дар буҷулбозӣ як паҳлуи буҷул, ки муқобили паҳлуи дигараш – аспа воқеъ мешавад; хара баромадан бо паҳлуи хара истодани буҷул II [خره] 1. тӯби баланди чизе, хирмани чизе; хара кардан хирман кардан, чош кардан, боло болои ҳам чидан 2. кит.… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Хара — I Хара Такаси (2.9.1856, Мориока, 4.11.1921, Токио), японский политический деятель, адвокат. В 1900 01 министр путей сообщения. В 1906 08, 1911 12 и 1913 1914 министр внутренних дел. С 1914 президент партии Сэйюкай. В 1918 возглавил… … Большая советская энциклопедия
Хара — 1) р. , лп Архары, в Архаринском р не. Название с эвенк. : харан – место для жилища; на реке эвенками было выбрано место для одной из временных стоянок для местожительства на какой то период [22]; др. вариант с якутского: хара черный; с монгол … Топонимический словарь Амурской области
Хара-Даван — Хара Даван, Эренджен Эренджен Хара Даван (1883 1942) калмыцкий учёный, представитель движения евразийства. Содержание 1 Биография 2 Хара Даван о евразийстве … Википедия