-
81 Толанд, Джон
Толанд, Джон (1670, Лондондеррі - 1722) - ірландськ. філософ. Навчався у Глазго, Единбурзі, Оксфорді. Виступаючи з позицій захисту християнства, Т. прагнув обґрунтувати тезу про те, що віра потребує підтвердження розумом, оскільки йому не суперечить. Ірландськ. парламент сприйняв цю тезу як наступ на релігію і засудив кн. Т. "Християнство без таємниць" як антирелігійну. Т. змушений був виїхати до Англії. Т. першим у філософії Нового часу обґрунтував вчення про рух як суттєву властивість матерії, розрізняючи в ньому два прояви: рух як внутрішню активність матерії, що є джерелом багатоманітності в природі, і рух як переміщення у просторі, яке є лише модифікацією цієї активності. Т. підкреслював абсолютний характер руху матерії і відносний характер спокою, вважав, що спокій теж можна розглядати як рух. Що стосується природи та Всесвіту в цілому, то вони є вічні і незмінні. У праці "Пантеїстикон" Т. схиляється до пантеїзму та гілозоїзму, визнаючи одухотвореність усієї природи. Безкінечний і вічний Всесвіт, за Т., управляється "духом Всесвіту", "душею Всесвіту", які називають також Богом. У дискусії із прихильниками соціанства Т. увів у філософський обіг термін "пантеїзм".[br]Осн. тв.: "Християнство без таємниць" (1696); "Життя Мільтона" (1698); "Пантеїстикон" (1720). -
82 Хорні, Карен
Хорні (Горні), Карен (1885, Гамбург - 1952) - нім.-амер. психолог, одна із засновників неофройдизму та феміністичної критики теорії Фройда. Становлення теоретичних поглядів X. охоплює кілька етапів. Перший (ранній) етап пов'язаний з науковими дослідженнями X. в руслі класичного психоаналізу та розробкою основ жіночої психології. Сюди відноситься її наукова діяльність в Берлінському психоаналітичному об'єднанні та Берлінському психоаналітичному ін-ті (од 1920 р.). Еміграція до США в 1932 р. на посаду другого директора Чиказького психоаналітичного ін-ту визначає поворотний пункт її життя і започатковує другий етап. Сприйнявши антропологічну концепцію культурного детермінізму, X. розробляє власну теорію і стає провідною представницею соціально-культурного напряму в психоаналізі. їй належить одна з найґрунтовніших концепцій невротичного конфлікту та психологічних захистів. Відхід X. від ортодоксального психоаналізу був причиною її виключення в 1941 р. із Американської психоаналітичної асоціації (у тому ж році вона створює і очолює альтернативну Асоціацію розвитку психоаналізу). Основні положення Фройда, піддані критиці X.: біологічний детермінізм; принциповий песимізм; терапевтичний скептицизм та маскулінний характер психоаналізу. Власну теорію розробляє у напрямах: обґрунтування визначальної ролі соціокультурних факторів у розвитку психічного; виявлення потенціалу розвитку особистості у сфері самореалізації, де, за X., можливі два сценарії - нормальний (коли реалізація задатків людини не вступає в конфлікт з соціальним оточенням) та невротичний (коли накопичення патологічних змін в характері індивіда призводить до самовідчуження та деперсоналізації); виявлення особливої ролі виховання у розвитку індивідуальної психіки; дослідження структури неврозів (формулювання нею онтологічної позиції "тут і тепер", котра означає, що в основі психологічної ситуації індивіда лежать не вроджені біологічні причини, а інтерперсональні події); розробки концепції ідеалізованого "Я" (визначення феномена власного образу як соціального конструкта, що суперечить самореалізації людини); обґрунтування провідної ролі концепту тривоги (дитяче почуття ізольованості та безпорадності у потенційно ворожому світі) у процесі формування захисних стратегій (три різних рухи - до, від та проти інших людей - спрямовані на подолання цієї тривоги), розкриття соціально-культурної обумовленості маскулінних психоаналітичних упереджень щодо жіночої психології. X. вважає, що принижене положення жінок випливає не із психологічного конфлікту, а з боротьби за владу між статями.[br]Осн. тв.: "Невротична особистість нашого часу" (1937); "Нові шляхи в психоаналізі" (1939); "Самоаналіз" (1942); "Наші внутрішні конфлікти" (1945); "Невроз та розвиток особистості" (1950); "Психологія жінки" (1967). -
83 Шляєрмахер, Фридрих Даніель
Шляєрмахер, Фридрих Даніель (1768, Бреслау - 1834) - нім. протестантський теолог і філософ, один із засновників герменевтики. В ранній період творчості був близьким до гуртка ієнських романтиків, зокрема до Шлегеля, що знайшло вияв у створенні цілісного релігійно-естетичного образу світу О. снову релігії, яку Ш. визначив як "споглядання універсуму", або "почуття залежності" від безконечного, вбачав у особистому внутрішньому переживанні З. годом, зосередившись на проблемах філософії, Ш. виходив з єдності буття і мислення, яку, проте, вважав лише передумовою знання, а не його предметом. В етиці Ш. намагався подолати дуалізм необхідності і свободи, обов'язку і схильності, введений Кантом і Фіхте, вважаючи, що в конкретному бутті свобода і необхідність, обов'язок і уподобання існують як протилежні і водночас уже об'єднані сторони. Найбільший доробок Ш. вніс у розвиток герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів. Висунутий ним принцип герменевтичного кола утверджував циклічний характер процесу розуміння: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його окремі частини, але для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про ціле. Ш. виокремив психологічний аспект герменевтичного кола: текст є фрагментом цілісного духовного життя певної особистості, через що розуміння "частини" і "цілого" завжди обопільно опосередковане Г. ерменевтику Ш. розумів перш за все як мистецтво розуміння чужої індивідуальності, відрізняючи її, з одного боку, від діалектики, яка спрямована на розкриття предметного змісту твору, а з другого, від граматики, яка не може виявити його індивідуально-стилістичний характер Р. азом із тим Ш. зауважував важливість "граматичного", або лінгвістичного, аспекту тлумачення, що усуває звинувачення в психологізації процедури розуміння.[br]Осн. тв.: "Розмови про релігію" (1799); "Монологи" (1800); "Критичний начерк попередньої етичної теорії" (1803); "Діалектика" (1804); "Короткі нариси з теології" (1811), "Християнська віра" (1821).Філософський енциклопедичний словник > Шляєрмахер, Фридрих Даніель
-
84 визначати
admeasure, condition, designate, determinate, determine, ( в законодавчому порядку) enact, estimate, ( характер тощо) measure, mete out, mete, recognize, stipulate, ( дату) set, state, type -
85 важкий
1) ( який має велику вагу) heavy2) ( який вимагає великих зусиль) hard, difficult, arduous3) (серйозний, тяжкий) serious, grave4) ( про соціально-економічні фактори) heavy, hardважкий день — hard ( unlucky) day
5) (про мову, стиль) heavy, ponderous, unwieldy, overloaded6) ( неприємний - про запах)7) (тяжкий, болісний - про почуття) painful, distressing8) (про людину, характер) difficult9) (великий, масивний) solid; massive10) ( позбав-ленний легкості) slowважкий на підйом — hard to move, sluggish
11) (значний за ступенем, силою прояву) heavy, severe -
86 вгамовувати
= вгамувати( заспокоювати) to calm, to quiet, to soothe; ( приборкувати) to appease; ( стримувати - про почуття) to check, to restrain, to keep back; ( припиняти - про сльози) to stopвгамовувати себе — to have command ( control) over oneself
-
87 вдача
ж( характер) temper, disposition, character, nature -
88 виковувати
= викувати1) to forge, to hammer out2) (волю, характер) to fashion, to shape, to mould -
89 витримувати
= витримати1) (прям. і перен.) to bear, to sustain, to stand; перен. тж. to endureвитримувати випробування — to stand the test, to pass muster
витримати іспит — to pass ( to stand) the test, to get through
витримувати конкуренцію — to withstand competition, to meet the competition
2) ( стримуватися) to contain oneself3) (дотримуватися, зберігати) to keep up, to hold, to maintainвитримувати паузу — to pause, to maintain a pause
4) ( зберігати в спеціальних умовах) to age, to cure; ( вино) to mature; ( деревину) to season -
90 вольовий
1) volitional2) ( рішучий - про характер) strong-willed, resolute, determined -
91 жовчний
1) biliousжовчний камінь мед. — gallstone
жовчний міхур анат. — gall bladder
2) ( злостивий) atrabilious; acrimonious; peevish, irritable -
92 змінювати
= змінити, зміняти1) (робити іншим, інакшим) to change, to alter; ( частково) to modifyзмінювати масштаб зображення комп. — to zoom
змінювати на краще — to improve; ( про характер) to mend
змінювати на краще свої звички — to mend one's ways; to turn over a new leaf
змінювати тон — to change one's tone; ( знизити тон) to sing another tune
2) ( замінювати) to replace; to remove; військ. to relieve, to relay -
93 імовірнісний
імовірнісний апарат ч мат. — stochastic apparatus
імовірнісний закон — probability law, мат. law of probability
-
94 крутий
1) ( стрімкий) rapid, steepкрутий віраж ав. — steep turn
крутий поворот — 1) sharp turn; 2) ( в політиці) aboutturn; амер. aboutface
3) ( суворий) severe, stern4) ( першокласний) cool -
95 лагідний
tender, affectionate; mild, gentle, lamblike, meek, benign; ( про характер) placid, clement -
96 ламати
2) ( знищувати) to destroy, to do away with, to wreck; ( різко змінювати) to transform, to alter3)ламати комедію — to put on an act, to try to fool someone
-
97 мати
I ж ім.II дієсл.Мати Божа! виг. — my goodness!
1) to have; to possess; to have gotмати інтерв'ю з кимсь — to interview smb.
мати місце — to have a place; to take place, to occur, to happen
не мати ні друзів, ні рідні — to have neither kith nor kin
2) з інф. (бути повинним, змушеним) to must, to have to3)мати голову на плечах — to have one's head screwed on the right way, to know what is what
мати гострий язик — to have a glib ( sharp) tongue, to have one's tongue well oiled
мати значення — to matter, to be of importance ( consequence)
мати важливе значення — to be important, to be significant
це не має значення — it doesn't matter; it is of no importance
мати вагу — to be influential ( про особу); to carry weight ( про думку) ( consequence)
мати доступ — to have access (to)
мати звичку (до чого-небудь) — to be accustomed (to); to be in the habit (of), to be given (to)
мати зуб (на кого-небудь) — to have a grudge ( against), to be out to get smb.
мати можливість — to be in a position, to have the possibility ( opportunity) of (+ gerund), to have a ( good) chance
мати на увазі — to bear ( to have) in mind
я не мав на увазі — І did not mean this (that, it); it was not my intention (to)
мати на озброєнні — військ, to operate; to mount; to be armed with
мати претензії — to claim, to lay claim (to), to pretend (to), to aspire (to)
мати силу юр. — to be valid; ( від якоїсь дати) to come into force
мати смак (чого-небудь) — to taste (of)
мати смисл — to be not unreasonable, to make sense
мати тенденцію — to tend, to trend
мати щось проти когось — to have smth. against someone
мати юридичну дію — to enure, to inure, to operate
-
98 м'який
(у різн. знач.) soft; (про характер, людину) gentle, mild, sweet, sweet-tempered, soft-hearted, easy, compliant; ( не суворий) lenient; (про шкіру, волосся) smooth, soft, sleek; ( про м'ясо) tender; ( про клімат) genial, mildм'який вагон — soft-seated carriage, sleeping car
м'який клімат — clement [mild] climate
м'який кожух тех. — barney
м'який шанкр мед. — chancroid
м'який як віск — waxen, plastic as wax
-
99 натура
ж1) nature; ( характер) character, temper, dispositionнатура зерна с.-г. — grain-unit
2) мист. model; sitter3) ек. kind -
100 неконстантний
комп.( про характер несправності) nonstuck
См. также в других словарях:
ХАРАКТЕР — встречается реже, чем героизм. Поль Клодель Совершенство характера выражается в том, чтобы каждый день проводить, как последний в жизни. Марк Аврелий Характер человека лучше всего раскрывается, когда он описывает характер другого человека. Жан… … Сводная энциклопедия афоризмов
характер — Ограниченная, скованная, ригидная структура поведения, мешающая творческому приспособлению, достижению необходимой приспособительной гибкости (Смотри также: личный стиль). Краткий толковый психолого психиатрический словарь. Под ред. igisheva.… … Большая психологическая энциклопедия
ХАРАКТЕР — Для изучения фразеологического творчества Карамзина пре дставляют большой интерес наблюдения над карамзинским употреблением слова характер. А. Н. Греч в своем словарике неправильностей русского литературного языка первой половины XIX в. писал под … История слов
ХАРАКТЕР — характера, м. [греч. charakter, букв. черта]. 1. Совокупность психических особенностей, из к рых складывается личность человека и к рые проявляются в его действиях, поведении. Добродушный характер. Мягкий характер. Крутой характер. Сильный… … Толковый словарь Ушакова
Характер — Характер ♦ Caractere Первое значение этого слова – отпечаток (от греческого kharakter – чеканщик монеты), т. е. неотделимый признак, постоянный и отчетливый знак. Соответственно, под характером мы понимаем совокупность постоянных или… … Философский словарь Спонвиля
ХАРАКТЕР — (греч. charakter, от charasoo рисую). Нравственные качества человека и вообще совокупность отличительных свойств человека, предмета или действия. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ХАРАКТЕР греч.… … Словарь иностранных слов русского языка
характер — Нрав, норов, натура, темперамент, вид, тип, фасон, форма, покрой, облик, обличье. У него такая натура. Девица, в которую я влюбился, была свойства молчаливого. Нрав буйный, кроткий, крутой, тихий. .. Ср … Словарь синонимов
ХАРАКТЕР — (от греч. отпечаток, признак, отличит, черта) в психологии, целостный и устойчивый индивидуальный склад душевной жизни человека, проявляющийся в отд. актах и состояниях его психич. жизни, а также в его манерах, привычках, складе ума и… … Философская энциклопедия
ХАРАКТЕР — муж., франц., нем. нрав человека, нравственные свойства, качества его, свойства души и сердца. Характер добродушный, кроткий. Он крутого характера. Характер времени, дух, отличительные свойства. | Характер зодчества, живописи, особенность,… … Толковый словарь Даля
ХАРАКТЕР — (от греч. charakter отличительная черта признак),..1) своеобразная особенность человека, вещи, явления (напр., характер местности)2)] В психологии индивидуальный склад личности человека, проявляющийся в особенностях поведения и отношения… … Большой Энциклопедический словарь
Характер — (от греч. character черта, признак, примета, особенность) индивидуальная, достаточно устойчивая система привычных способов поведения человека в определенных условиях. В формировании характера человека ведущую роль играют формы социальных… … Психологический словарь