фізіяномія

gener. ik heet Jan

lat. physionomia

gener. ik heet Jan

* * *

прям., перен. фізіяномія, -міі жен.

зарости

1) (чем) заростати, зарости (о мн. позаростати), поростати, порости чим. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Бодай ви терном заросли (Шевч.)]. -ть, -ти сорной травой - бур'яніти, з(а)бур'яніти, глушіти, бур'яном поніматися, понятися, (травой дёрном) замуравитися. [Город глушіє, бур'яном понімається земля родюча (М. Вовч.). Криниця й замуравилася (Грінч. I)]. -ть грязью (о посуде, теле) - поростати, порости, уростати, урости брудом, лепом. -сти в землю - урости в землю;

2) (о ранах, язвах) - см. Заживать;

3) (переносно: опускаться, дичать) опускатися, опуститися, дичавіти, здичавіти, мохом поростати, порости. Душа быстро -тала в такой жизни - душа швидко дичавіла в такому житті. Я стараюсь по возможности не -ти, как говорится, мохом (Тургенев) - я дбаю, скільки змоги, не порости, мовляв, мохом. Заросший - зарослий, порослий, зарощений, урослий. [Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (М. Вовч.). Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно (Рудч.)]. -ший сорными травами - з(а)бур'янілий, бур'януватий. Густо -шее место - гущавина, глушина, глуш (- ші). [У глуші, між вербами, капуста погано росте (Сл. Гр.)].

зарослий бур'яном; забур'янений; бур'янистий; засмічений (про землю)

* * *

1) зарослий бур'яном; засмічений (про землю)

2) кволий, слабий, недолугий (про людину, тварину); виснажений і довготелесий

3) одягнений у траур (особл. про вдову)

* * *

1) зарослий бур'яном

2) той, що розростається як бур'ян

3) кволий, слабкий (про людину, тварину); худий

  Госпожа Юлия

   1951 - Швеция (90 мин)

     Произв. Sandrew

     Реж. АЛЬФ ШЁБЕРГ

     Сцен. Альф Шёберг по одноименной пьесе Августа Стриндберга

     Опер. Йоран Стриндберг

     Муз. Даг Вирен

     В ролях Анита Бьорк (госпожа Юлия), Ульф Пальме (Ян), Марта Дорфф (кухарка), Андерс Хенриксон (граф Карл), Лисси Аланд (графиня Берта), Ингер Норберг (Юлия в детстве), Ян Хагерман (Ян в детстве), Курт-Улоф Сандстрём (жених Юлии) Аке Фриделл (Роберт), Макс фон Зюдов (конюх), Инга Гилл (Виола).

   В ночь накануне дня Иоанна Крестителя дочь графа Карла госпожа Юлия, недавно расторгнувшая помолвку, дразнит отцовского слугу и отдается ему. Она ведет себя с ним высокомерно, но покорно. На рассвете любовники подумывают сбежать в Швейцарию, где Ян найдет себе работу в гостинице. Они рассказывают друг другу о своем детстве. Еще мальчишкой Ян был страстно влюблен в хозяйскую дочку. По своему происхождению она была от него так далека, будто жила на другой планете. Однажды Ян пробрался в хозяйский дом, чтобы полюбоваться ею вблизи. Этот оскорбительный поступок был равносилен преступлению, и за Яном гнались по всей деревне. Он бросился в реку, но его вытащили из воды, после чего отец задал ему жестокую порку. На Юлию же в детстве сильно влияла мать, эмансипированная женщина, ни за что не желавшая выходить замуж за отца своего ребенка. Она с гораздо большим удовольствием согласилась бы иметь сына, а не дочь. Она воспитывала Юлию как мужчину, как в манерах одеваться, так и в поведении. Однажды она подожгла дом своего сожителя-графа. Тот же, вынужденный взять денег в долг у любовника жены, пытался застрелиться, но остался жив. Ян и Юлия готовятся уехать. Юлия воображает, что ее отец покончит с собой после ее отъезда. Но размолвка с Яном возвращает ее к реальности, и она понимает, что все их прекрасные планы - только праздные мечты. Она берет бритву и кончает с собой. Ее тело обнаруживает отец, только что убедивший прежнего жениха Юлии вернуться к ней.

   ► Не картина Шёстрёма, Стиллера или Бергмана, а именно Госпожа Юлия стала самым знаменитым в мире шведским фильмом. В этом фильме действительно есть все темы, все визуальные штампы, а также атмосфера, характерная для кинематографического образа Швеции; светлая и бурная ночь накануне дня Иоанна Крестителя на фоне озер и лесов; подавленные чувства персонажей, временами отчаянно рвущиеся наружу; метафизическая тревога; война полов (излюбленная тема Стриндберга), в данном случае усиленная не менее яростной войной классов. Смелость фильма (в отношениях невротичной героини к мужчине смешиваются высокомерная властность и подчиненность; Юлия по-своему проживает конфликты собственной матери) постепенно поблекла с годами. Актерская игра значительно ниже того уровня, к которому приучил зрителя Бергман, и сегодня кажется почти академичной. То же относится и к раскадровке, и к самой режиссуре в целом. По-прежнему может представлять интерес то, как Шёберг осовременил и расширил в пространстве и времени замкнутый мир пьесы Стриндберга, которую режиссер ставил в театре в 1945 г. и где действие разворачивается только на кухне особняка. Фильм приобретает некое визуальное богатство за счет снов 2 главных героев (изображенных комбинированными съемками) и флэшбеков об их детстве. Много разговоров вызвал довольно смелый по тем временам план, где встречаются прошлое и настоящее: перед взрослой Юлией в тех же декорациях появляются Юлия в детстве и ее мать. Следует также упомянуть «флэш-форвард» - сцену самоубийства отца. Эта смелая стилистическая фигура, которую используют лишь немногие режиссеры (напр., Уолш в фильме Когда вор встречает вора, When Thief Meets Thief, 1937), ныряет в будущее точно так же, как флэшбек ныряет в прошлое. Здесь она показывает игру воображения героини, гипотетическое развитие событий после ее отъезда. Роскошная операторская работа Йорана Стриндберга талантливо воссоздает атмосферу деревенского праздника Иоанна Крестителя, который является своеобразным визуальным образом Швеции. В эту необыкновенную ночь в героине пробуждаются противоречивые инстинкты и в частности - беспокойство, тяга к бездне, которые ее никогда не покидали.

см. тж. Wienerwald, Türkenkriege, Sobieski Johann, Grillparzer Franz

общ. меня зовут Яном

1. n

1) припадок ядухи; ядуха

2) задушення

3) зав'язаний кінець (мішка)

4) тех. заслінка, дросель

5) щелепи

6) серцевина артишоку

2. v

1) душити

2) задихатися; душитися (від кашлю тощо)

3) гасити (вогонь)

4) засмічувати, забивати; захаращувати (тж choke up)

5) закупорювати

6) набивати ущерть (мішок тощо); напихати

* * *

1) ядуха; напад ядухи; удушення; зашморг

2) зав'язаний кінець ( мішка)

3) тex. повітряна заслінка, дросель

4) eл. дросельна котушка

1) душити; задихатися

2) давитися ( від кашлю); подавитися; поперхнутися; захлинутися

3) заглушати (тж. choke up)

4) засмічувати, забивати, захаращувати (тж. choke up); закупорювати

5) набивати до відказу ( мішок); наповнювати

6) тex. дроселювати; заглушати; засмічувати

7) розгубитися

8) перестати ( робити що-небудь)

v (past overgrew; p.p. overgrown)

1) переростати (щось)

2) виростати (з чогось)

3) рости надто швидко

4) заростати

* * *

1) pass заростати

2) рости занадто швидко

3) переростати ( що-небудь); виростати ( з чого-небудь)

v (past overran; p.p. overrun)

1) переливатися через край; затоплювати; наводняти

2) переходити межі (визначені строки), перевищувати

3) швидко поширюватися (про ідеї тощо)

4) спустошувати; грабувати

5) кишіти

6) заростати (бур'яном)

7) друк. перекидати

8) перебігати

9) авт. рухатися накотом

* * *

1) переливатися через край, наводняти; швидко поширюватися, розповзатися; охоплювати

2) переходити межі, границі; перевищувати встановлені терміни

3) спустошувати, грабувати; захоплювати, займати (територію, місто); розбити дощенту; зім'яти

4) кишіти

5) заростати ( бур'янами)

6) пoлiгp. перекидати

7) aвт. рухатися накатом

1. n

1) бур'ян

2) водорість

3) дикоросла рослина

4) (the weed) тютюн (тж Indian weed, soothing weed)

5) (the weed) розм. сигара

6) (the weed) амер., розм. марихуана

7) розм. худюща і довготелеса людина

8) розм. шкапа

9) pl жалоба, траур

10) траурна пов'язка, креп на рукаві

11) поет. одяг, вбрання

12) pl амер., розм. стиляжний чоловічий костюм

2. v

1) полоти; знищувати бур'ян

2) очищати; позбавляти

3) вибраковувати

4) розм. очищати кишеню; витягти (гроші)

* * *

1) бур'ян

2) водорість

3) ( the weed) табак (Indian weed, soothing weed); цигарки; cл. марихуана ( weed tea)

4) квола людина; худий хлопець, "жердина"; шкапа

5) що-н. небажане, огидне

1) полоти; прополювати; виривати бур'ян (weed away, weed out)

2) очищювати, позбавляти

3) cл. очистити чий-н. карман, витащити (гаманець; weed off)

1) pl траур, жалоба, траурний одяг

2) траурная пов'язка, креп на рукаві

1) збірн. бур'яни

2) поле, заросле бур'яном

* * *

1) бур'яни

2) поле, що заросло бур'янами

1) бур'ян

2) водорість

3) ( the weed) табак (Indian weed, soothing weed); цигарки; cл. марихуана ( weed tea)

4) квола людина; худий хлопець, "жердина"; шкапа

5) що-н. небажане, огидне

1) полоти; прополювати; виривати бур'ян (weed away, weed out)

2) очищювати, позбавляти

3) cл. очистити чий-н. карман, витащити (гаманець; weed off)

1) pl траур, жалоба, траурний одяг

2) траурная пов'язка, креп на рукаві

1) зарослий бур'яном

2) той, що розростається як бур'ян

3) кволий, слабкий (про людину, тварину); худий

Посмотреть со злостью, со зверским выражением.

1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.

2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;

3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];

4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;

5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];

6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];

7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);

8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];

9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.

* * *

1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у

2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у

3)

4) ( паспорт) вид; по́свідка

и пр. вид, -у