-
81 affricate
n фон.африката* * *nфон. африката, африкативний звук -
82 alveolar
adjкомірковий; ямковий, альвеолярнийalveolar abscess — мед. флюс
* * *I nфон. альвеолярний або апікально-альвіолярний звукII a1) cпeц. ніздрюватий, пористий, ямковий2) фон. альвеолярний -
83 articulate
Iadj1) членороздільний, виразний; розбірливий2) ясний, чіткий, добре сформульований (складений)3) колінчастий; членистий; суглобистий4) тех. шарнірний, зчленований5) амер. статутнийIIv1) вимовляти виразно (чітко)3) фон. артикулювати4) анат. з'єднуватися), сполучати (ся)* * *I a1) членороздільний; ясний, виразний, чіткий2) ясний, чіткий; добре складений, сформульований; який вміє добре, чітко виражати свої думки3) рідко відокремлений; який стоїть окремо, осібно; відмежований від інших4) бoт., зooл., aнaт. колінчастий, суглобистий; членистий5) тex. шарнірний; зчленований; колінчастийII v1) вимовляти чітко, виразно, ясно; фон. артикулювати2) ясно, чітко виражати, формулювати3) координувати4) aнaт. звич. pass зв'язувати, з'єднувати; зчленовувати суглобами; з'єднуватися, зчленовуватися -
84 articulation
n1) фон. артикуляція, чітке вимовляння; чітка вимова2) зчленування, з'єднання; спосіб сполучення3) анат., зоол. суглоб4) бот. місце прикріплення листка до стебла5) тех. шарнір; вісь шарніра; центр шарніра* * *n1) членороздільна, чітка вимова; фон. артикуляція; словесний вираз, формулювання2) зчленування, з'єднання; спосіб з'єднання, зчленування3) aнaт., зooл. суглоб; бoт. місце прикріплення листка на стеблі4) тex. зчленування, шарнір; вісь шарніра, центр шарніра; точка обертання ( коліна) -
85 aspiration
n1) прагнення; сильне бажання2) вдих; дихання3) фон. придих4) мед. відсмоктування з порожнини (рідини тощо)5) тех. усмоктування* * *n1) прагнення, сильне бажання ( досягти чого-небудь)2) рідко дихання; вдих3) фон. придих4) мeд. відсмоктування гною або рідини з якої-небудь порожнини5) cпeц. підсмоктування; підсос -
86 bivocal
n фон.дифтонг* * *nфон. двоголосний дифтонг -
87 breath
n1) дихання; подих; спорт. друге диханняto bate (to catch, to hold) one's breath — затамувати подих
to take breath — перевести дух, передихнути, віддихатися
2) повітря, що вдихається і видихається3) подув, повівання; пахощі; подих4) шепіт, ледь чутний звук5) момент, мить6) пауза, передишка7) запотівання; вологий слід від дихання8) пляма9) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язокto draw breath — дихати, жити
to draw one's last breath — спустити дух, померти
to waste (to spend) breath — говорити на вітер, кидати слова даремно
to stop smb.'s breath — задушити когось
to take smb.'s breath away — здивувати когось
to keep one's breath to cool one's porridge — помовчувати, тримати язик за зубами
* * *[brea]n1) дихання; подих; зітхання; повітря, що вдихається, видихається2) подув; пахощі3) легкий, ледве чутний звук; шепітbelow /under/ one's breath — пошепки, тихо
4) момент, мить; пауза, перепочинок5) запотівання, вологий слід від подиху ( на холодному предметі)6) пляма ( на репутації)7) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язок8) легкий слід, натяк -
88 breathe
v1) дихати; вдихати, видихати; зітхатиto breathe one's last — спустити дух, померти
2) жити, існувати3) дати передихнути (віддихатися)4) легенько повівати (про вітер)5) пахнути6) ледь долинати (про звук)7) говорити тихо (пошепки)not to breathe a word — не сказати й слова, тримати в таємниці
8) дути (на щось)9) заплямувати репутацію (чиюсь); чорнити; зводити наклеп10) грати на духових інструментах11) стомити; вимотати13) фон. вимовляти без вібрації голосових зв'язок* * *v1) дихати; вдихати; видихати; зітхнути; ( into) вдихнути2) жити, існувати3) злегка віяти ( про вітер); пахнути; ледь доноситися, тихо лунати ( про звук)4) говорити тихо, шепотіти5) ( upon) дути ( на що-небудь)6) заплямувати ( чию-небудь) репутацію; чорнити, обмовляти7) грати на духових інструментах; дути в духові інструменти9) стомити, вимотати10) виражати ( що-небудь), дихати ( чим-небудь)11) фон. вимовляти без вібрації голосових зв'язок -
89 breathing
1. n1) дихання, подих, віддих2) подув3) пахощі4) мить, момент5) сильне бажання (прагнення)6) висловлювання7) фон. придих2. adj1) що дише; живий2) немов живий (про статую тощо)* * *I n1) дихання; подих; зітхання2) легкий подув; пахощі3) мить, момент; пауза, перепочинок4) ( after) сильне бажання, прагнення5) висловлення6) фон. придих; знак, що вказує на придихII a1) дихаючий, живий2) немов живий ( про портрет) -
90 broad
1. n1) широка частина (спини, спинки)2) амер., розм. молода дівчина, дівчинка3) груб. дівка4) (the B.) розм. оксфордські студенти5) кін. освітлювальний прилад2. adj1) широкий2) просторий, великий3) вільний, широкий4) явний, відвертий; помітний; ясний, очевидний5) повний, цілковитий6) загальний, у загальних рисах7) грубий, непристойний8) фон. відкритий (про звук)9) головний, основнийit is as broad as it is long — те на те й виходить; хоч верть-круть, хоч круть-верть
broad gauge — зал. широка колія
3. adv1) широко2) вільно, відкрито3) цілком4) з помітним (сильним) акцентом* * *I [brxːd] n1) широка частина (спини, спинки)2) aмep. молода дівчина, дівчисько; дівка3) заст. = broad-piece4) ( the Broad) оксфордські студенти5) кiнo освітлювальний прилад загального, розсіяного світла; широковипромінювачII [brxːd] a1) широкий2) великий, просторий3) широкий, вільний; терпимий4) явний, певний; помітний; відвертий; повний, цілковитий; помітний, сильний ( про акцент)5) загальний, широкий; у загальних, основних рисах6) грубий, непристойний7) вільний, нестриманий, розкутий, розхлябаний8) фон. відкритий ( про звук)III [brxːd] adv1) широко2) вільно, відкрито3) цілком, цілковито4) з помітним, сильним акцентом -
91 cerebral
1. n фон.церебральний звук2. adj1) анат., мед. церебральний2) фон. церебральний (звук)3) раціоналістичний* * *I n; грам. II a1) aнaт., мeд. черепно-мозковий; який відноситься до головного мозку; церебральнийcerebral haemorrhage /apoplexy/ — крововилив у мозок
2) розумовий; інтелектуальний; розрахований на інтелектуалів3) гpaм. церебральний ( про звук) -
92 champ
1. n1) плямкання2) розм. апетит3) розм. жуйка; щось розжоване4) поле5) фон (малюнка)6) розм. чемпіон2. v1) плямкати; жувати2) гризти (вудила)3) бути нетерплячим4) заст. скреготати, клацати (зубами)5) шотл. душити, м'яти* * *I n II v1) плямкати; голосно жувати3) дiaл. давити, м'ятиIII n; іст.1) поле2) поле, фон (вишивки, малюнка)IV n; (скор. від champion) -
93 counterpoint
n муз.контрапункт* * *n1) мyз. контрапункт; поліфонія2) лiт. багатоплановість ( роману); поліфонічна побудова ( літературного твору)3) розмаїтість; гра контрастів -
94 dapple
1. n1) нерівномірне забарвлення (фарбування); строкатий фон2) сірий в яблуках кінь3) плямиста тварина2. v1) покривати плямами; цяткувати2) вкриватися плямами; рябіти* * *I n1) нерівне забарвлення; строкатий фон2) сірий в яблуках кінь (тж. dapple horse); плямиста тваринаII vпокривати плямами; цяткувати; покриватися плямами; рябіти -
95 darkness
n1) темнота, темрява2) темний колір; темний фон3) смуглявість4) похмурість5) сліпота6) неуцтво7) секретність, таємничість8) неясність, загадковість; туманність9) військ. затемнення* * *n1) темрява; морок; ніч2) темний колір; темний фон; смаглявість3) похмурість4) сліпота5) неуцтво; пітьма (бібл.)6) таємність, таємниця7) неясність, загадковість, невиразність8) вiйcьк. затемнення9) кocм. тінь ( Землі) -
96 dental
1. n1) фон. зубний приголосний звук2) жарт. зуб2. adj1) зубний2) зуболікувальний3) фон. зубний; дентальнийdental gas — хім., мед. веселящий газ, закис азоту
* * *I [`dentl] n1) гpaм. дентальний або зубний приголосний2) = dentil3) зубII [`dentl] a1) зубний2) зуболікарський; стоматологічний3) гpaм. зубний, дентальний ( про звук) -
97 explosive
1. n1) вибухова речовина2) фон. вибуховий (проривний) приголосний2. adj1) вибуховий2) розривний3) запальний, гарячий, нестриманий (про людину)4) гірн. гримучий5) фон. проривний, вибуховий, експлозивний6) стрибкоподібний* * *I n2) гpaм. вибуховий приголоснийII a1) вибуховий; розривний2) бурхливий, швидкий; подібний до вибуху; запальний, нестриманий (про людину, характер)3) гipн. який стріляє ( про породу)4) гpaм. вибуховий; експлозивний5) cпeц. стрибкоподібний6) тex. створений керованим вибухом -
98 field
1. n1) поле; лука, луг2) великий простір3) ділянка; майдан (призначений для чогось)flying field — льотне поле; аеродром
4) спорт. майданчик5) збірн., спорт. гравці, учасники змагання6) геол. родовище7) поле боюin the field — у діючій армії, у польових умовах
8) галузь, поле (сфера) діяльності9) мист. фон, ґрунт (картини)10) гладка сторона монетиfield bean — бот. кінський біб
field bindweed — бот. польова берізка
field brooder — курник, польовий брудер
field dodder — бот. повитиця
field pea — бот. польовий горох
field service — а) служба у діючій армії; б) обслуговування військ
out in left field — амер. несповна розуму
to leave smb. a clear field — надати кому-н. свободу дій
2. v1) приймати м'яч (крикет)2) сушити просто неба (зерно тощо)3) закладатися, піти на парі* * *I [fiːld] n1) поле, луг; великий простір2) майданчик, площадка, ділянка ( для якої-небудь мети); спортивний майданчик; cпopт. гравці, учасники змагання3) гeoл. родовище4) поле бою, поле битви; битва, бій; вiйcьк. район розгортання5) галузь, сфера діяльності6) cпeц. поле, областьfield of definition — мaт. область визначення
7) гepaльд. поле щита8) миcт. фон, ґрунт ( картини)10) тб. кадрII [fiːld] a1) польовий; field crop c-г. польова культура; який здійснюється у польових умовах; периферійний, який працює на периферії2) виїзний; роз'їзний3) вiйcьк. ( військово-) польовий4) cпopт. який відноситься до легкої атлетикиIII [fiːld] v1) приймати м'яч ( крикет)3) виставляти, висувати ( кандидатуру); робити ставку ( на коня); битися об заклад4) відповідати без підготовки, експромтом5) cпopт. випустити на поле, виставити ( гравців) -
99 foil
1. n1) фольга; станіоль2) амальгама3) архт. листяний орнамент4) контраст; фон5) слід звіра6) фехтувальна рапіра2. v1) покривати фольгою; амальгамувати3) архт. прикрашати листяним орнаментом4) збивати зі сліду (собаку)5) обдурювати, підманювати, ставити в тупик6) зривати (розладнувати) плани7) відбивати удар; брати гору8) фехтувати на рапірах* * *I [fxil] n1) фольга2) амальгама, дзеркальна наводка3) apxiт. листяний орнамент ( у готиці)4) контраст; фон; партнер, який подає репліки виконавцевіII [fxil] v1) покривати фольгою, амальгамувати; кyл. загортати у фольгу ( перед смаженням)2) підкреслювати, виділяти ( що-небудь) шляхом контрасту3) apxiт. прикрашати листяним орнаментомIII [fxil] n; мисл. IV [fxil] v1) миcл. збивати зі сліду ( собаку); обдурювати, заганяти в глухий кут2) розстроювати, зривати планиV [fxil] n VI [fxil] n; ав.крило, крилоподібний профіль; підводне крило -
100 glide
1. n1) ковзання; плавний рух2) спокійний плин; плесо3) хід, перебіг (часу)4) ав. планерування, плавний спуск5) фон. сковзання; проміжний звук6) косий удар (крикет)7) похила площина2. v1) ковзати; плавно рухатися2) текти, струменіти3) проходити непомітно; пролітати (про час)4) рухатися крадькома (безшумно)6) ав. планерувати7) фон. плавно переходити в інший звук* * *I n1) ковзання; плавний рух2) плесо, спокійна течія3) плин, перебіг ( часу)4) мyз. ліга, знак легато5) aв. планерування6) гpaм. ковзання, опорний голосний, глайд7) косий удар ( крикет)II v1) ковзати; рухатися плавно2) текти, струменіти ( про річку)3) проходити непомітно, пролітати, збігати ( про час)4) рухатися крадькома або безшумно; рухати, пересувати безшумно5) ( into) непомітно, поступово переходити ( у який-небудь стан)6) мyз. виконувати ( групу звуків) легато7) aв. планерувати (тж. glide down)8) гpaм. плавно переходити в інший звук
См. также в других словарях:
фон — 1, а … Русский орфографический словарь
Фон — Фон: От фр. fond из лат. fundus «дно, основание, главный элемент, основа»: Фон основной цвет или тон, на котором размещается изображение или текст; часть изображения, образующая задний план Фон в психологии часть… … Википедия
ФОН — (нем.). Частица, прибавляемая пред немецкими дворянскими фамилиями. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ФОН (фр. fond, от лат. fundus основание, почва). Общий цвет поля, на котором сделан рисунок, узор; … Словарь иностранных слов русского языка
фон — а, м. ФОНД а, м. fond m. 1. Фон. Основной цвет, тон, по которому сделан рисунок, узор и т. п. БАС 1. Сестре ее прислали материйку .. Фон голубой и через полоску все глазки и лапки, глазки и лапки. Гоголь Мертв. души. С фона портьеры выступило… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… … Толковый словарь Ушакова
ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… … Толковый словарь Ушакова
ФОН — 1. ФОН1, фона, муж. (франц. fond). 1. Основной цвет, тон, на котором пишется картина. Светлый фон. Мрачный фон картины. || Задний план картины. Фигура женщины на фоне деревьев. 2. перен. Общая основа, на которой выделяется кто что нибудь,… … Толковый словарь Ушакова
фон — 1. ФОН, а; м. [франц. fond] 1. Основной цвет, тон, по которому сделан рисунок, узор и т.п. Купили ситец на красном фоне мелкие цветочки. Вывязать белый узор на синем фоне. 2. Задний план картины, рисунка и т.п., способствующий выделению главных… … Энциклопедический словарь
фон — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? фона, чему? фону, (вижу) что? фон, чем? фоном, о чём? о фоне; мн. что? фоны, (нет) чего? фонов, чему? фонам, (вижу) что? фоны, чем? фонами, о чём? о фонах 1. Фоном называется основной цвет, тон, по… … Толковый словарь Дмитриева
фон — См. поле... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. фон дворянин; поле, обстановка, окружение, ореол, микроклимат, среда, задний план, тон, земля, воздух, помехи, цвет, атмосфера … Словарь синонимов
фон- — (нем. von, букв. из). Приставка при немецкой фамилии, указывающая на дворянское происхождение, напр. фон Гинденбург. «Барон фон Клоц в министры метил.» Грибоедов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова