-
1 ფეოდალური
феодальний -
2 feudal
феодальний -
3 feudalny
феодальний -
4 feudal
-
5 feudal court
-
6 feudal regime
-
7 feudal system
феодальний устрій, феодалізм -
8 feudalismistic
феодальний, феодалістичний -
9 beneficiary
n1) іст. феодальний васал2) священик, що очолює парафію3) юр. особа, що одержує прибутки від довірчої власності; бенефіціарій* * *n1) особа, яка виявилася у виграші, для вигоди якої що-небудь відбувається2) священик, який стоїть на чолі парафії3) юp. бенефіціарій; бенефіціар4) icт. власник бенефіція або феоду; феодальний васал5) той, хто отримує економічну вигоду ( від впровадження нововведення) -
10 feoff
1. nфеодальний маєток2. v іст.дарувати феодальний маєток* * *I [fefˌ fiːf] = fief II [fefˌ fiːf] v; іст.наділяти ( кого-небудь) феодальним маєтком -
11 feudal
adj1) феодальний2) ворогуючий* * *I [`fjuːdl] aворожий, пов'язаний відносинами кревної помстиII [`fjuːdl] aфеодальний, ленний -
12 feudalism
nфеодалізм, феодальний лад* * *nфеодалізм, феодальний лад -
13 feudality
-
14 fief
n іст.феодальний маєток, феод* * *[fiːf]n; іст.феодальний ( ленний) маєток, володіння, феод; ірон. (чия-небудь) вотчина; місцевість або сфера, підвладна кому-небудь -
15 manor
n1) (феодальний) маєток2) див. manor-house* * *n1) ( феодальний) маєток, манор2) icт.; = manor-house -
16 sasine
n шотл., юр.1) право власності на феодальний маєток2) документ про володіння феодальним маєтком* * *[`seisin]n; діал.; юр. -
17 suzerain
n1) сюзерен, феодальний володар2) сюзеренна держава (тж suzerain state)* * *I n; іст.1) сюзерен, феодальний володар ( suzerain lord)II aверховний, вищий; сюзеренний -
18 villein
n1) іст. вілан, кріпак; феодальний селянин2) простолюдин; селюк* * *іст.1) віллан, феодальний селянин2) кріпак ( у феодальній Англії) -
19 suzerain
n1. сюзерен, феодальний володар- suzerain lord сюзерен, феодальний володар- suzerain state сюзеренна держава -
20 feudalism
См. также в других словарях:
феодальний — а, е. Стос. до феодалізму, до феодалів. || Який ґрунтується, заснований на принципах феодалізму. || Власт. феодалізмові, феодалам … Український тлумачний словник
феодальний — [феиода/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
феодальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
військово-феодальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… … Український тлумачний словник
магнат — а, ч. 1) Великий феодальний землевласник. 2) Представник великого промислового та фінансового капіталу. || Глава монополії … Український тлумачний словник
напівфеодальний — а, е. Феодальний не повною мірою; з елементами феодалізму … Український тлумачний словник
поволовщина — и, ж., іст. У 14 17 ст. – прямий феодальний податок на загарбаних феодальною Литвою і шляхетською Польщею українських землях … Український тлумачний словник
посошне — ного, с. У Російській державі 16 17 ст. – феодальний поземельний податок, за якого одиницею оподаткування була соха … Український тлумачний словник
феодально — Присл. до феодальний … Український тлумачний словник
здрухотати — Здрухотати, друхотати: звалити, трощити в друзки, стерти на порох [12] поламати (кості) [IV] потрощити [14] тут: знищити, ліквідувати, зламати [45] тут: знищити; дослівно: з тріском поламала [XIX] В Франції скажений опір шляхти, попів і королів… … Толковый украинский словарь
