фальсифікація

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ в логіці ( від лат. falsificatio - підробка; facio - роблю) - спосіб перевірки наукових результатів (гіпотез, теорій, ідей) шляхом спростування положень, які їм суперечать В. наслідок складності верифікації певної системи тверджень її перевірка на істинність іноді замінюється альтернативним варіантом, тобто доведенням хибності заперечення цієї теоретичної системи. Для цього необхідно висловлювати наукові положення таким чином, щоб вони припускали можливість чіткого формулювання їхнього заперечення. Ф. слід відрізняти від запропонованого Поппером принципу Ф., який переоцінює евристичність логічного заперечення теоретичних тверджень та перетворює його на показник науковості.

фальсифікація

фальсифікація

- adulteration of goods

n юр. обман; ошуканство; шахрайство; зловживання; фальсифікація; підробка; a обманний; неправдивий; шахрайський

приховані, неправильно висвітлені чи навмисно перекручені факти; ♦ до прикладів обману можна віднести: незаконне привласнення активів (asset¹), фальсифікацію документів, перекручення фінансової інформації, недозволений доступ до даних у комп'ютерній системі для особистої користі тощо

═════════■═════════

accident fraud шахрайська симуляція нещасного випадку; bank fraud банківське шахрайство; business fraud шахрайство в бізнесі; commercial fraud шахрайство в торгівлі; computer fraud шахрайство в комп'ютерній галузі; consumer fraud обман споживача; contract fraud обман при укладанні договору • обман при укладанні контракту; corporate fraud шахрайство з боку фірми • шахрайство з боку корпорації; criminal fraud злочинний обман; electoral fraud підробка результатів голосування • фальсифікація результатів голосування; insurance fraud шахрайство при укладанні договору страхування; mail fraud шахрайство з використанням пошти; positive fraud фактичний обман • прямий обман; securities fraud шахрайство з цінними паперами; tax fraud податкове шахрайство

═════════□═════════

fraud against creditors обман кредиторів; fraud by cheque підробка чека; fraud in fact прямий обман • фактичний обман; fraud in obtaining a judgment фальсифікація в ході судового розгляду • фальсифікація у процесі судового розгляду; fraud losses збитки від ошуканства; fraud on court шахрайство під час проведення судового процесу; to charge with fraud обвинувачувати/обвинуватити у здійсненні шахрайства; to be guilty of fraud бути винним у шахрайстві; to commit fraud вчиняти/вчинити шахрайство

▹▹ embezzlement

Поппер, Карл (1902, Відень - 1994) - австро-британський філософ. Навчався у Віденському ун-ті (вивчав математику, фізику, філософію). Викладацьку діяльність розпочав в університетському коледжі у Новій Зеландії. Од 1949 р. працював на посаді проф. Лондонської школи економіки Лондонського ун-ту. Філософські зацікавлення охоплюють галузь епістемології та філософії науки. Напрям, до якого відносять П. (разом із Піаже), відомий під назвою "еволюційної епістемології". Крім того, П. є одним із чільних представників "критичного раціоналізму". П. вважав, що наукове пізнання не відрізняється принципово від ненаукового, оскільки в основі першого і другого лежить пристосування до життєвого середовища шляхом проб і помилок. Іще в ранній період своєї діяльності П. почав здійснювати критику логічного позитивізму, зокрема принципу емпіричної верифікації. Він заперечував емпіричний фундаменталізм на тій підставі, що факти не можуть бути основою для перевірки істинності теорій, оскільки стають значущими тільки в світлі певної ідеї чи гіпотези. Замість принципу емпіричної верифікації він запропонував принцип емпіричної фальсифікації. Будь-яке наукове твердження відрізняється від метафізичного не тим, що друге не може мати емпіричних тверджень, а тим, що ненаукові твердження сформульовані таким чином, що не можуть бути спростовані за допомогою певних фактів. Звідси слідує, що будь-яке твердження, що претендує бути науковим, повинно передбачати можливість емпіричного спростування (фальсифікації). П. розглядав будь-яку теорію як гіпотетико-дедуктивну систему, з якої (ймовірно за допомогою деяких додаткових гіпотез) можуть бути виведені твердження, хибність яких піддається емпіричній перевірці. Сукупність усіх тих фактів, які в принципі можуть спростувати дану теорію, П. називав "потенційними фальсифікаторами". Жодна теорія не гарантована від того, щоб бути спростованою. У філософії науки такий підхід дістав назву "фаллібілізму". П. допускав можливість конкуренції різних теорій та їхню боротьбу за виживання. Чим більше потенційних фальсифікаторів має дана теорія і чим суворіші перевірки вона витримує, тим вона є життєздатнішою. У своїй соціальній філософії П. піддав критиці есенціалізм та голізм, джерелом яких вважав філософію Платана, а також "історицизм" - як віру в необхідні закони історичного розвитку (фаталізм). У такий спосіб П. прагнув виявити способи мислення, які лежать в основі тоталітарних ідеологій. Суспільства, що в них панують такі ідеології, він назвав "закритими"; їм він протиставив суспільства, де немає владних структур, що встановлюють критерії "правильного" мислення, а створені умови для діалогу різних ідей та взаємної критики Д. еякі моменти епістемології та соціальної філософії П. зазнали пізнішої критики або модифікації, але це не підважило його вагомого внеску у філософію.

[br]

Осн. тв.: "Логіка наукового відкриття" (1935); "Відкрите суспільство та його вороги" (1945); "Злиденність історицизму" (1957); "Припущення та спростування" (1963); "Об'єктивне знання" (1972).

КРИТИЧНИЙ РАЦІОНАЛІЗМ - у широкому значенні - філософський напрям, що об'єднує різноманітні концепції нового типу раціоналізму, спільним для яких є підвищений рівень критичності. Представники К.р. відкидають принцип абсолютної підтверджуваності знань (вважають їх лише вірогідними), допускають взаємодоповнюваність та конкуренцію різних теорій та концепцій. Основоположник К.р. - Поппер. Серед його послідовників - Агассі, Уоткінс, Лакатос, Альберт, Топіч, Шпінер та ін В. історичній еволюції К.р. умовно вирізняють періоди "наївного фальсифікаціонізму", "онтологічної реформи", "зрілого фальсифікаціонізму", "ревізії ортодоксального попперіанства". Ініціатори К.р. вважають, що раціонально діє лише той дослідник, який, висуваючи сміливі наукові гіпотези, проекти, програми, сам піддає їх неупередженій фальсифікації, спростуванню з метою очищення їх від ірраціоналізму, суб'єктивізму, волюнтаризму. Більш пізні версії К.р. посилюються завдяки принципу "критики своїх власних основ". Безкомпромісний критицизм перетворюється на синонім справжньої раціональності, на етичну основу діяльності не тільки наукового, а й будь-якого іншого соціокультурного співтовариства (професійного, мовного і т.ін.). Умоглядна модель "великої науки" (тобто модель соціокультурної практики "відкритого співтовариства вчених", яка розгортається відповідно до згаданих критеріїв раціональності) постулюється як мегапарадигма демократичного устрою суспільства в цілому.

1. n

1) перекручення, фальсифікація

2) відбір, сортування

3) крихти; висівки; сміття

2. v

1) перекручувати, фальсифікувати; підтасовувати

2) переплутати, сплутати

3) відбирати, вибирати (краще)

4) сіяти, просівати

* * *

1) перекручування, фальсифікація

2) відбір, сортування

3) icт. сміття; крихти; висівки

1) спотворювати, фальсифікувати; підтасовувати; переплутати, сплутати

2) (тж. garble out) відбирати, вибирати ( краще); сіяти, просівати

- falsification of accounts

фальсифікація, підробка; підмішування, домішування

* * *