Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

у+той+час

  • 41 временной

    временный тимчасовий (на той час). [Виговський, маючи в себе булаву, «гетьманом на той час» на листах писавсь (Куліш)]; дочасний. [Щастя - дочасне, злидні - довічні]; часовий. [Боярину квітка часовая, а женихові дівка віковая (вес. пісня)]; хвильовий, хвилинний. Временно - тимчасово, дочасно, до якогось часу, поки-що.
    * * *
    часови́й

    Русско-украинский словарь > временной

  • 42 тогда

    1) нареч. тады
    2) (в знач. соотносительного слова) тады

    когда прочитаю книгу, тогда занесу её вам — калі прачытаю кнігу, тады занясу яе вам

    3) (в составе сложного подчинительного союза: тогда как) тады як, у той час як, хоць, калі

    он ходит, тогда как должен лежать — ён ходзіць, у той час як (калі) павінен ляжаць

    Русско-белорусский словарь > тогда

  • 43 as

    [æz], [əz] 1. pron rel.
    яки́й, котри́й; що

    he was a foreigner as they perceived from his accent — він був чужозе́мцем, що вони́ помі́тили з його́ вимо́ви

    this is the same book as I lost — це така́ са́ма кни́га, як та, що я загуби́в

    2. adv
    1) як, згі́дно з; що́до

    do as you are told — робі́ть, як вам ска́зано

    as per order ком. — згі́дно із замо́вленням

    he is late as usual — він спізни́вся, як за́вжди́

    to work as a teacher — працюва́ти вчи́телем

    2) як напри́клад

    some animals, as the fox and the wolf — де́які твари́ни, як напри́клад, лиси́ця і вовк

    he came as soon as he could — він прибу́в так ско́ро, як міг

    3. conj
    1) тоді́, коли́; в той час як (тж. just as)

    she came in as he was speaking — вона́ увійшла́, коли́ він говори́в

    just as I reached the door — тоді́ (в той час), як я підійшо́в до двере́й

    2) тому́ що, оскі́льки, че́рез те що, бо

    I did not wait for him as it was very late — я не став його́ чека́ти, бо було́ ду́же пі́зно

    they could not stay, as they were in a hurry — вони́ не могли́ залиша́тися, тому́ що вони́ поспіша́ли

    3) хоч, як би не

    I was glad of his help, slight as it was — я був ра́дий його́ допомо́зі, хоч вона́ й була́ незначна́

    4) (з inf)

    will you be so kind as to tell me all about it — чи не бу́дете ви такі́ ласка́ві розпові́сти́ мені́ все про це

    ••

    as... as... — так са́мо як

    he is as tall as you are — він таки́й же на зріст, як і ви

    as far as — наскі́льки; так дале́ко, (аж) до

    I will go as far as the station with you — я проведу́ вас до ста́нції

    as for — що́до, стосо́вно

    as for me — що́до ме́не

    as good as — по су́ті; факти́чно, ма́йже

    it is as good as decided — це ма́йже ви́рішено

    as if, as though — нена́че

    as it were — так би мо́вити; ні́бито, немо́вби

    as a matter of fact — само́ собо́ю зрозумі́ло

    as much as — сті́льки, скі́льки

    as much as you like — сті́льки, скі́льки ви хо́чете

    as to, as concerns, as concerning — відно́сно, що́до, що стосу́ється

    as well — та́кож

    English-Ukrainian transcription dictionary > as

  • 44 антропологічний поворот

    АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПОВОРОТ в укр. філософії 60-х р р. - зміна парадигми філософування, переорієнтація знелюдненої на той час ідеологічними спрощеннями філософської думки до проблем людини, способів її самоствердження у світі. Відбуваючись у межах загальнообов'язкової філософії марксизму-ленінізму, дана переорієнтація пов'язана з філософською розробкою низки концептів, котрі виводили за ці межі або надавали традиційній філософії гуманістичного спрямування. Вагомою підставою для звинувачень в "ревізіонізмі" стало звернення прибічників нової тенденції до принципу практичної діяльності як наріжного в осмисленні особливостей взаємозв'язку людини й світу, що засвідчувало певну спорідненість цієї тенденції з поглядами західних неомарксистів. А.п. в укр. філософії виявився також багато у чому співзвучним тенденціям, що утвердилися на ту пору у світовій філософії (феноменологія, "фундаментальна онтологія" Гайдеггера, філософія життя, екзистенціалізм, персоналізм, "раціовіталізм" Ортеги-і-Гассета та ін.). Він став також поновленням філософсько-гуманістичних, кордоцентричних тенденцій вітчизняної думки: Сковороди, Юркевича, Хвильового. Осереддям гуманістичної переорієнтації філософських досліджень став створений 1968 р. відділ - тоді діалектичного матеріалізму, тепер філософської антропології - Ін-ту філософії НАНУ, який очолював Шинкарук. Вагомі передумови А. п. пов'язані з діяльністю у Києві відомого укр. і рос. філософа Копніна. Хоча діапазон досліджень на той час дуже звужувався рецидивами соціологічного редукціонізму, притаманного марксизмові, розпочалися плідні світоглядно-методологічні пошуки, пов'язані зі з'ясуванням культурно-історичної визначеності сутнісних ознак людини, структури цілепокладаючої діяльності, взаємодії наріжних регулятивів діяльності, а в ширшій перспективі - регулятивів людського світовідношення. Постала необхідність вивчення історичних типів світогляду, категорійної структури останнього, взаємодії світогляду та філософії як його теоретичної форми, ширше - співвідношення теоретичного, практичного та практично-духовного освоєння світу; духовного універсуму особистості, особливостей духовних почуттів (віра, надія, любов та ін.), світоглядно-культурного змісту філософських категорій. В результаті була введена у науковий обіг вилучена з ортодоксального марксизму тематика: "подвоєння" світу у свідомості (наявне та належне буття), феномен досвіду, етичні виміри практики, співвідношення предметного змісту та форми практики тощо. "Київська світоглядно-антропологічна школа" набуває популярності за межами України. 1982 р. групі її представників (Булатов, Іванов, Табачковський, Шинкарук, Яценко) присуджено Держ. премію України. Критичне осмислення даного теоретичного набутку здійснюється на щорічних "Філософськоантропологічних читаннях" (од 1995 р.), на читаннях пам'яті Копніна та ін.
    В. Табачковський

    Філософський енциклопедичний словник > антропологічний поворот

  • 45 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

    Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.
    [br]
    Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

    Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

  • 46 till

    1. n
    1) шухляда для грошей
    2) каса
    4) геол. тиль; валунна глина
    2. prep
    1) до

    till now — досі, до цього часу

    till then — доти, до того часу

    2) не раніше, (тільки) після, до
    3. v
    1) обробляти, орати (землю)
    2) розвивати; розробляти (галузь науки); шліфувати (знання)
    3) розм. ставити (сітку)
    4) амер. займатися хліборобством
    5) класти гроші в шухляду (в касу)
    4. conj
    1) доти, поки (не)

    do not leave till he comes — не йдіть, поки він не прийде

    2) тільки після того, як; перш ніж

    she will not come till you invite her — вона приїде (прийде) тільки після того, як ви її запросите

    3) до«, поки (не)
    4) амер. без
    5) розм. ніж

    more till one can take — більше, ніж можна взяти

    6) (для того,) щоб

    come here till I see you — підійдіть, щоб я міг побачити вас

    7) до

    till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; коли рак свисне

    * * *
    I [til] v
    1) обробляти, орати ( землю)

    to till the land /the earth/ — обробляти землю

    2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)
    3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю
    II [til] n
    1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас
    2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

    to be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку

    III [til] v
    класти гроші в ящик, у касу
    IV [til] n; геол. V [til] prep
    1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

    till now [then] — до цих [до тих]пір

    till morning [evening] — до ранку [до вечора]

    from. till — з/від /... до

    2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після
    3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

    till the end — до кінця; досягнення певного результату

    VI [til]
    2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

    wait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж

    he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите

    3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

    to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без

    5) до
    6) у той час як, поки

    enjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть

    7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

    he scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ

    8) ( для того) щоб
    ••

    till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне

    VII [til]
    частка, що вживається замість to

    English-Ukrainian dictionary > till

  • 47 yet

    1. adj
    теперішній; нинішній; який поки що існує
    2. adv
    1) ще, все ще
    2) уже
    3) досі, до цього часу
    4) до того часу, до того моменту; ще
    5) коли-небудь ще; все-таки
    6) ще (крім того, додатково)
    7) навіть; навіть більше

    he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

    8) проте, все ж

    it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

    it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

    3. conj
    але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

    he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

    * * *
    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

    he loves her yet — он ( все) ще її кохає

    he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 48 till

    I [til] v
    1) обробляти, орати ( землю)

    to till the land /the earth/ — обробляти землю

    2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)
    3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю
    II [til] n
    1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас
    2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

    to be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку

    III [til] v
    класти гроші в ящик, у касу
    IV [til] n; геол. V [til] prep
    1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

    till now [then] — до цих [до тих]пір

    till morning [evening] — до ранку [до вечора]

    from. till — з/від /... до

    2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після
    3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

    till the end — до кінця; досягнення певного результату

    VI [til]
    2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

    wait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж

    he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите

    3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

    to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без

    5) до
    6) у той час як, поки

    enjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть

    7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

    he scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ

    8) ( для того) щоб
    ••

    till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне

    VII [til]
    частка, що вживається замість to

    English-Ukrainian dictionary > till

  • 49 yet

    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

    he loves her yet — он ( все) ще її кохає

    he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 50 т'ерет

    певний момент, раз, тоді СБ-СМ, Г-СК; т'ерет хартана дэген тоді бабуся сказала СБ; падша сӧлеген т'ерети в той момент, як цар говорив СГ; хайтты ғын т'ерети д'ир олара повертаючись, зайди до них СК; бир т'еретин відразу СГ; о бир т'еретин билип т'ельди-йе а він сходив і взнав за один раз К; о т'еретин аңладым тоді (на той момент) я зрозумів П; о т'еретин дэ йахтлар олары і от тоді їх підпалили СК; о т'ереттэ в той час, у ту мить СМ, Г, СГ; о т'ереттэ су тохталый в ту ж мить річка зупиняється Г; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерес.

    Урумско-украинский словарь > т'ерет

  • 51 на

    I прийм.
    1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon
    2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) at

    на березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank

    на вході — at ( the) entry, at the point of entry; at the input

    на вулиці — in the street; out of doors, outdoors

    на безпечній відстані — clear (of), at a safe distance ( from)

    на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)

    класти на місце — to put back in place, to replace

    на схід від — to the east of, eastward(s) of

    на початок 20-го ст. — by 20th century

    на той час — by that time, by then

    на цей час — by this, by now

    8) (згідно з, відповідно до) by, in, to

    на мою думку, на мій погляд — in my opinion

    на зразок — after (on, upon) a model

    9) (y значенні "для") for

    на метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre

    16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to
    17)

    на щастя — fortunately, luckily

    на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas

    на вагу — by weight; specific gravity

    на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion

    на віру — on trust, on faith

    на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set

    на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side

    на голодний шлунок — on an empty stomach/belly

    на душу (населення) — per head, per capita

    на межі — on the verge of, on the brink of

    на око — approximately, by eye

    на моїй совісті — on ( upon) my conscience

    на вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances

    II
    ( візьми) here; here you are; here, take it

    Українсько-англійський словник > на

  • 52 thereat

    adv; іст.
    1) там, у тому місці; у згаданому місці
    2) тоді, у той час; у згаданий час
    3) з тієї причині; через це, у зв'язку з цим

    English-Ukrainian dictionary > thereat

  • 53 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 54 when

    [wen] 1. adv
    коли́
    2. conj
    1) якщо́
    2) коли́; в той час як; тоді́ як; як ті́льки

    when seated — си́дячи

    when speaking — розмовля́ючи

    3) хоч, хоча́; тоді́ як
    3. n
    час, да́та

    he told me the when and the why of it — він розпові́в мені́, коли́ і чому́ це ста́лося

    English-Ukrainian transcription dictionary > when

  • 55 двоїстої істини теорія

    ДВОЇСТОЇ ІСТИНИ ТЕОРІЯ, подвійна істина - вчення про поділ філософських та богословських істин, згідно з яким істинне в філософії може бути хибним в теології, і навпаки В. чення про двоїсту істину виникло в Середні віки, під час поширення філософії Аристотеля, коли виявилось, що ціла низка філософських положень Аристотеля суперечить догматам мусульманської та християнської релігій. Найбільш впливовими мислителями, які утверджували Д.і.т., були Аверроес (Ібн Руїид), Брабантський, Жандунський, Ніфо, Ок кам, Помпонацці та ін. Згідно з принципом двоїстої істини, досягнуті наукою результати мають право на існування, але лише як наділені статусом можливих імовірних істин, в той час як теологічним істинам притаманні абсолютність, очевидність та достовірність. Такий погляд на науку в межах християнського вчення про божественну всемогутність був плідним, оскільки слугував виправданню наукових занять. Найбільш докладно ця точка зору розвинута у вченні ТомиАквінського про істини віри та істини знання, згідно з яким теологічні істини мають пріоритетне значення по відношенню до наукових. Д.і.т. вступила в конфлікт з науковим знанням у період зародження наукової картини світу, зокрема геліоцентричної системи Коперника, коли наукові істини стали претендувати на онтологічний статус. Це особливо проявилось в процесах інквізиції над Бруно та Галілеєм, яка повела нещадну боротьбу з новими, науково-природничими уявленнями про картину світобудови. Поступово Д.і.т. поступається місцем поняттю наукової істини, яке, стаючи абсолютно незалежним від Істини Одкровення, перебирає на себе атрибути останньої - абсолютність, достовірність та довершеність. У новій формі Д.і.т. була відновлена Кантом, який вважав необхідним не захист науки від релігії, а, навпаки, захист релігії від науки: "я повинен був обмежити сферу знання, щоб дати місце вірі".
    Л. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > двоїстої істини теорія

  • 56 Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України

    ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ім. Г.С. СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ - наукова установа для розробки фундаментальних проблем філософської науки і координації філософських досліджень в країні, підготовки наукових кадрів. Створений 1946 р. в Києві. І. ф. очолювали: акад. М.Е. Омельяновський (1946 - 1952), чл.-кор. Д.Х О. стрянин (1952 - 1962), акад. П.В К. опнін (1962 - 1968), акад. В.І. ІПинкарук (1968 - 2001), од 2001 р. - чл.-кор. М.В. Попович. У розвитку І.ф. вирізняється три періоди. Перший (1946 - 1960) характеризується тим, що його наукова діяльність була дуже обмеженою ідеологічним контролем. Однак уже в той час І.ф. видав пращ, в яких зроблено серйозні кроки до осмислення досягнень фізики пер. пол. XX ст. (М.Е. Омельяновський, М.Б. Вільницький), висвітлення світогляду визначних представників укр. культури і науки - Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, П. Грабовського, М. Максимовича (Д-Х. Острянин, І.П. Головаха, В.Ю. Євдокименко, М.В. Гончаренко, О.Г. Білоус). Другий період (1961 - 1990) відзначається потужним професійним зростом і кадровим зміцненням, істотним розширенням і урізноманітненням тематики досліджень, різким скороченням кон'юнктурної тематики, створенням нових та реорганізацією існуючих наукових підрозділів, надаючи їм нового наукового спрямування. Попри незначну кількість видань, які мали апологетичний характер і намагалися підвести філософський ґрунт під ідеологічні та політичні догми, що нав'язувалися, переважна більшість наукових розробок і видань цього періоду були присвячені актуальним проблемам філософської науки. В цей час започатковуються нові наукові напрями, набирають нового повороту існуючі. Виросла група науковців, яка отримала наз ву "Київської школи філософів". Засновано новий напрям у філософії науки - логіку наукового дослідження (П.В. Копнін, М.В. Попович, С.Б. Кримський, П..Ф. Йолон, А.Т. Артюх, Є.Є. Лєдніков), у межах якого засобами формального та концептуального аналізу досягається реконструкція наукового дослідження як логічно послідовного процесу. Накреслився відхід від ортодоксальних схем аналізу філософських проблем природознавства і перехід до розробки нового концептуального апарату (П.С. Дишлевий, Н.П. Депенчук, Ф.М. Канак, В.С. Лук'янець). Розгортаються дослідження філософських проблем людини, умов формування та функціювання людського світогляду, людського світовідчуття та світосприймання (В.І. Шинкарук, В.П. Іванов, О.І. Яценко, М.Ф. Тарасенко, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов). Висвітлення історії укр. філософії та укр. культури взагалі вперше було поставлено на міцну базу історичних першоджерел. Розпочато вивчення недосліджених періодів, подій і явищ укр. філософської культури, філософської спадщини визначних мислителів минулого, зокрема, діячів Києво-Могилянської академії (В.М. Нічик, В.С Г. орський, М. В. Кашуба, М. Рогович, В.І. Іваньо). Видані фундаментальні праці з історії класичної нім. філософії (В.І.Шинкарук, М.О. Булатов). Були виконані розробки з методології соціального пізнання (В.І. Куценко, М.М. Мокляк, І.В. Бойченко, М.І. Михальченко, Ю.Д. Прилюк), соціально-психологічної структури особи та умов її формування (Л.В С. охань, О.А. Донченко). Вперше в Україні були застосовані методи конкретної соціології до вивчення радянської дійсності і обґрунтовані соціологічні концепції, істотно відмінні від офіційних (В.П. Чорноволенко, Ю.П. Сікорський, В.Л. Оссовський, В.І. Волович, В.І. Паніотто, А.О. Ручка, Є.І. Головаха, К.К. Грищенко). В кінці 70-х соціологічні підрозділи були об'єднані у Відділення соціології І.ф., а в кінці 80-х реорганізовані в окремий Ін-т соціології НАН України.. За свої наукові новації І.ф. і його науковці зазнавали гострих ідеологічних нападів та політичних звинувачень з боку партійних органів і ортодоксальних філософів. У третій період (од 1991р.) була перебудована тематика і науково-організаційна структура І.ф. відповідно до сучасних потреб трансформації укр. суспільства та духовного відродження, тенденцій розвитку світової філософської науки. Здійснені розробки і видані фундаментальні праці з актуальних проблем філософської антропології (В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов, Є.І А. ндрос), філософії культури та методологічних засад осмислення історії укр. культури (В.І. Шинкарук, М.В. Попович, С.Б. Кримський, Є.К. Бистрицький, С.В. Пролеєв), естетики та філософії мистецтва (В.І. Мазепа, О.В. Білий, Р.П Ш. ульга), етики (В.А. Малахов, А.М Є. рмоленко), філософії дискурсу і філософських проблем знакових систем (М.В. Попович), логіки (А.Т. Ішмуратов, В.Й О. мельянчик), методології науки (С.Б К. римський, В.І. Кузнєцов, П.Ф. Йолон), філософії природознавства (В.С. Лук'янець, М.О. Кравченко, Л.В. Озадовська, В.Л. Храмова), екології (Ф.М. Канак, М.М. Кисельов, В.С. Крисаченко), соціальної філософії і філософії історії (М.М. Мокляк, В.І. Бойченко, В.Й. Коцюбинський), філософії нації та етносу (М.Т. Степико, Б.В. Попов, Л.Є. Шкляр), політичної філософії (В.С. Лісовий, Г.В Б. адзьо), історії філософської думки Київської Русі (В.С. Горський, Т.С Г. оліченко), філософської думки XIV - XVIII ст. (В.М. Нічик, Я.М. Стратій, В.Д Л. итвинов, О.М. Сирцова), філософської думки XIX - XX ст. (М.І.Лук, С.В. Бондар, О.С. Забужко, Л.П. Депенчук), пам'яток укр. та світової філософської думки (В.С. Лісовий, Н.П. Поліщук), історії зарубіжної філософії (В.С. Пазенок, А.Т. Гордієнко, В.В. Лях, Н.П. Поліщук, Є.М. Причепій, О.М. Соболь, Я.В. Любивий). Утворене в 1992 р В. ідділення релігієзнавства здійснило розробки і видало фундаментальні праці з філософії та історії релігії, сучасних релігійних процесів в Україні (О.С. Онищенко, А.М. Колодний, П. Косуха, П.Л Я. роцький, Л.О. Филипович, В.Є Є. ленський). Наукові розробки удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, шести наукових премій НАН України імені видатних учених. І.ф. співпрацює з багатьма зарубіжними науковими центрами. Має наукову бібліотеку, ж. "Філософська думка", "Практична філософія", "Філософські обрії", "Українське релігієзнавство", "Релігійна панорама", альманах "Мультиверсум". В І.ф. працює 91 науковець: 28 докт. наук, 56 канд. наук, 1 акад., 2 чл.-кор. НАН України, члени зарубіжних академій: Російської, Нью-Йоркської, Білоруської, Молдавської.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України

  • 57 Леонардо да Вінчі

    Леонардо да Вінчі (1452, Вінчі, біля Флоренції - 1519) - італ. художник, вчений, інженер, філософ; одна з центральних постатей Відродження. Л.д.В. - автор художніх творів, у яких щонайглибше постали головні устремління та інтуїції Відродження з його намаганням віднайти автентичне місце людини у світобудові, буттєву рівновагу поміж людським і космічним началами. Художня спадщина Л.д.В. - послідовний вияв у фарбах та лініях провідної філософії Відродження. Крім того, він багато і плідно працював поза межами пластичних мистецтв, у царині інженерно-практичній, безперестанно осмислюючи свою діяльність теоретично, у напрямі, вже гранично наближеному до першооснов новоєвропейської науки, до пізнішого природознавства й наукового експерименту як провідного сюжету в інтелектуальній культурі Нового часу. Власне, сам феномен Л.д.В. - це вже ніби перший розділ у культурі цього часу. Тому особливого значення набувають не лише титанізм особистості Л.д.В., його духовна продуктивність, а й відкрита уже в новітній час песимістична рефлексія в його "записниках", літературно-теоретичних спостереженнях над негативними можливостями - і молодої цивілізації, і людини взагалі. Почасти похмура тональність, яка становить немалу частку і художньої, і літературної спадщини Л.д.В., зумовлена драматичною на той час розосередженістю науково-практичного досвіду (передовсім, у природничих студіях самого Л.д.В.). Окрім того, Л.д.В. спостерігав не лише розквіт італ Р. енесансу, а й перші політичні катастрофи в тодішніх італ. державах, які прискорили згодом і катастрофу самого Ренесансу. Певна асиметричність постаті Л.д.В. як мислителя і художника - творча повнота і воднораз песимістична тональність - зумовили насамкінець у XIX ст. (і далі) свого роду ревізію цієї постаті (передовсім у рос. культур-філософіїтого часу, в "леонардознавстві" Мережковського, Волинського, Флоренського, почасти Лосева), ревізію, що у ній феномен Л.д.В. емблематично постав як уособлення і могутніх "фаустівських" творчих поривів європейського людства, і розмаїтих історичних крутозламів у тих поривах. Втім очевидно, що така інтерпретація далеко не вичерпує духовні масштаби явища Л.д.В.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > Леонардо да Вінчі

  • 58 Мід, Маргарет

    Мід, Маргарет (1901, Філадельфія - 1978) - амер. антрополог. Навчалась у Барнет-Коледжі (Нью-Йорк) та Колумбійському ун-ті, де слухала курси з антропології у Боаса та Бенедикт, з соціології - в Огборна; аспірантка Боаса. У 1939 р. захистила у Колумбійському унті дис. і отримала ступінь докт. філософії. Певний час працювала куратором в Американському музеї природничої історії; од 1954 р. - ад'юнкт-проф. Колумбійського ун-ту. Від 1925 р. М. проводила польові дослідження культури первісних племен на островах Океанії, матеріали яких лягли в основу 26 монографій, що принесли їй світове визнання. У порівняльно-антропологічних дослідженнях М. критично переосмислені домінуючі на той час біологізаторські, психоаналітичні та структуралістські уявлення щодо переваги внутрішніх, біологічно-спадкових чинників поведінки людини над соціокультурними, чітко виявлена культурна детермінація процесу розвитку первісних народів. Праці повоєнного періоду досліджують проблематику успадкування та наступності культури, а також конфліктів між поколіннями К. ритичні міркування щодо стану шкільної освіти ініціювали дослідження з антропології та філософії освіти у Пн. Америці. У1949 р. М. проголошено Видатною жінкою року в галузі науки, у 1956 р. - однією із видатних жінок XX ст., у 1969 р. - Матір'ю Світу, У 1950 - 1969 рр. М. обирається президентом Американської антропологічної асоціації.
    [br]
    Осн. тв.: "Зростання у Самоа" (1928); "Зростання у Новій Гвінеї" (1930); "Секс і темперамент у трьох примітивних племенах" (1935); "Чоловік і жінка: Дослідження сексу в мінливому світі" (1949); "Школа в американській культурі" (1951); "Національний характер" (1953); "Антропологи за роботою: Нариси про Рут Бенедикт" (1959); "Наступність в еволюції культури" (1964); "Культура та її передача: Дослідження розходжень між поколіннями" (1970).

    Філософський енциклопедичний словник > Мід, Маргарет

  • 59 ньяя

    НЬЯЯ (санскр. - правило, наказ, положення, принцип, метод, правильний шлях пізнання, логічний доказ, силогізм, логіка) - одна з шести інд. ортодоксальних релігійно-філософських шкіл. Виникнення Н. пов'язується з ім'ям Гаутами, чи Акшапади; твір "Н.-сутри", що йому приписується, вважається першим систематичним викладом філософського вчення цієї школи. Починаючи з праць Удаяни або ж Ганґеши, в історії розвитку Н. (давньої Н.) виділяють новий етап, відомий як нав'я-Н. (нова Н. чи нова логіка, новий метод). Нав'я-Н. продовжує існувати в Індії до цього часу. Деякий час Н. розвивалася як самостійний напрям. Близько VI - X ст. відбулося її злиття з іншою ортодоксальною і суміжною школою вайшешика. Якщо остання спеціалізується більше на проблемах метафізики, то Н. приділяє увагу передусім питанням епістемології, логіки та методології; визнає авторитет Вед, хоча і будує своє вчення у багатьох випадках на незалежних засадах. Н. вбачає кінцеву мету життя людини в досягненні звільнення (мокши), що уможливлюється через істинне пізнання реальності, оперте на логіку. Значних успіхів у сфері логічної проблематики Н. досягла, зокрема, завдяки узагальненню засобів і методів публічних філософських диспутів, що досить широко практикувалися на той час в Індії. В епістемології Н. визнає чотири самостійних джерела істинного пізнання: 1) сприйняття, 2) висновок, 3) порівняння та 4) свідоцтво. До неістинного пізнання залічуються пам'ять, сумнів, помилка та гіпотетичний аргумент. Правильне пізнання приводить до звільнення "Я" людини (субстанції, яка володіє свідомістю як своїм атрибутом, коли має зв'язок із тілом). Перший систематичний виклад учення Н. в Україні належить проф. Київського ун-ту Новицькому. Ю. Завгородній

    Філософський енциклопедичний словник > ньяя

  • 60 Осиповський, Тимофій Федорович

    Осиповський, Тимофій Федорович (1765, с. Осипово Володимирської губ. - 1832) - рос. вчений-математик, філософ З. акінчив Петербурзьку учительську гімназію (1786). Докт. філософії (1807), проф. (1850). Викладав фізику та математику (Москва, Петербург), автор високо поцінованого на той час "Курсу математики" (Т. 1-2,1801 - 1802). Від 1803 р. - в Харкові: зав. кафедрою чистої математики (1805 - 1820), ректор (1813 - 1820) Харківського ун-ту. Переклав і видав "Логіку" Кондильяка. Створив і очолив "Тов-во наук при Харківському ун-ті" (1812 - 1832), редагував ж. "Український вісник". За філософськими поглядами - переконаний емпірик, об'єктивіст, критик апріоризму, ідеалістичного спекулятивного конструювання, містики. Зокрема, О. належить ґрунтовна критика ідей Канта стосовно простору і часу та "метафізичних основ" природознавства, логічної концепції Шада, фізики шеллінгіанця Стойковича.
    [br]
    Осн. тв.: "Про простір і час" (1807); "Міркування щодо динамічної системи Канта" (1813); "Відзив про підручник "Логіки" професора І.Є. Шада" (1816).

    Філософський енциклопедичний словник > Осиповський, Тимофій Федорович

Страницы

См. также в других словарях:

  • той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… …   Український тлумачний словник

  • Час волка (фильм) — Час волка Vargtimmen Жанр драма, ужас …   Википедия

  • Час расплаты — Paycheck …   Википедия

  • Час расплаты (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Час расплаты. Час расплаты Paycheck …   Википедия

  • Детский час (фильм) — Детский час The Children s Hour …   Википедия

  • 25-й час — 25th Hour Жанр …   Википедия

  • делу время, а потехе час — посл. Нужно отдавать делам больше времени и внимания, чем забавам и развлечениям. 1. Современный смысл пословицы (приданный ей еще в XIX в.) ошибочен с исторической точки зрения. Возникновение ее связывается с книгой, составленной по приказу царя …   Справочник по фразеологии

  • "Веселый час" — «ВЕСЕЛЫЙ ЧАС», юношеское стих. Л. (1829), впитавшее нек рые мотивы песен П.Ж. Беранже. Поводом к его созданию послужило, очевидно, известие об аресте франц. поэта, приговоренного 10 дек. 1828 к тюремному заключению за оскорбление «общественной и… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»