-
81 Українка, Леся
Українка Леся (Косач (Квітка), Лариса Петрівна) (1871, Звягель, Волинь - 1913) - укр. поетеса, драматург, прозаїк, публіцист. Чільна постать укр. модернізму. Онука укр. декабриста Я. Дрогоманова, небога М. Драгоманова, дочка однієї з перших укр. феміністок Олени Пчілки. У своїх соціально-політичних поглядах У.Л. виступала як послідовна спадкоємиця родинних ліберально-демократичних традицій О. сновний внесок У.Л. в історію філософської думки здійснено в жанрі філософської драми, уперше розробленому нею в укр. літературі. Представлена в її драматургії філософія культури ідейно споріднена з філософією життя Ніцше й Шопенгауера та з європейським інтуїтивізмом кін. XIX - поч. XX ст. Історію європейської цивілізації У.Л. розглядає крізь призму символічної опозиції Античності й християнства - як трагічну поразку органічного, стихійно-творчого вітального першопочатку (найповніше репрезентованого грецьк. Античністю) перед лицем дедалі більшої агресії глибоко прагматичного за своєю етикою моністичного світогляду (остаточно інституціалізованого християнством: "Християни убивали дух так, як ні один цезар не вмів убивати"), принципово ворожого творчості й самій безпосередності життя ("Одержима", "У пущі", "В катакомбах", "Адвокат Мартіан", "Руфін і Присцілла"). В такому культурфілософському песимізмі У.Л. випередила Шпенглерову антитезу культури й цивілізації, оскільки в соціально-філософському плані вказана дихотомія проявляється у неї як боротьба прагматичних імперій, покликаних нівелювати відмінності, проти вільного "духа оргії" підкорених провінцій ("Оргія"), тобто імперіалізм за своєю суттю означає смерть культури як безпосередньо-етичного переживання життя О. станнім притулком культури, відтак, залишається міф ("Лісова пісня"). Фактично стверджуючи в своїй художній практиці пріоритет (попри обережніше постульовану в теорії "доповнюваність") інтуїтивного, "жіночого" пізнання над раціональним, "чоловічим" ("Кассандра"), У.Л. виступила предтечею феміністичної філософії культури, піддавши послідовній реверсії традиційні тендерні ролі активного ("сильного") чоловіка і пасивної ("слабкої") жінки ("Камінний господар"). Така реверсія, на думку більшості сучасних дослідників, складає одну з сутнісних характеристик модерністичного світогляду. В Україні цей інтелектуальний переворот, здійснений У.Л., був оцінений критикою (Веретельником, Агєєвою, Павличко) тільки наприк. XX ст.[br]Осн. тв.: "Повне зібр. творів". У 12 т. (1927 - 1930); "Зібр. творів". У 12 т. (1975-1979).О. Забужко -
82 Юнг, Карл Густав
Юнг, Карл Густав (1875, Кесвіль, біля Базеля - 1961) - швейц. психолог, психоаналітик, засновник аналітичної психології. Спочатку серйозно цікавився археологією, потому остаточно зосередився на медицині (науковий ступінь у цій галузі отримав у 1912 р. (Базель). Працював у психіатричній клініці Цюрихського ун-ту. У1907 - 1912 рр. тісно співпрацював із Фройдом. у 1913 р. принципово розійшовся із ним у поглядах щодо засадничих положень психоаналізу: наукові орієнтації Ю. дедалі більше концентрувалися на символічних аспектах людської культури. На відміну від Фройда, Ю. розглядає лібідо не як винятково прояв сексуальних ваблень, а як психічну енергію, кількість якої є більш-менш сталою і визначає, зрештою, інтенсивність психічних процесів, загальний тонус усієї життєдіяльності індивідів. Ю. розробив поняття "настанова": свідома "настанова" має компенсуватися, врівноважуватися діяльністю позасвідомого. На основі розрізнення екстравертної та інтровертної настанов Ю. класифікує психологічні типи особистості. Після розриву з Фройдом Ю. досліджував спонтанні прояви психіки по аналогії з міфологічно-фольклорними мотивами і дійшов висновку, що окрім індивідуального позасвідомого людську психіку визначає більш глибокий пласт - колективне позасвідоме. Зміст його становлять архетипи колективного позасвідомого, що ґрунтуються на спадковій структурі психіки й нервової системи людини і закріплюються у певних культурних виразно-символічних системах, що мають релігійне забарвлення І. нтеграція змісту колективного позасвідомого відбувається через перехід від Ego - центру повсякденної свідомості до Самості - "Бога всередині нас". Образ Бога, згідно з Ю., виявляється доконечним уособленням, ідентифікацією цінностей та сенсу буття. Основне завдання психотерапії - шляхом активізації архетипів гармонізувати між собою різні рівні психіки, що в традиційних культурах здійснювалося за допомогою міфів, ритуалів, обрядів, колективних емоційних станів та медитацій. Значну увагу Ю. приділяв аналізові східної мудрості, технікам медитації, глибинного сенсу парапсихологічних явищ, алхімії, реінкарнації.[br]Осн. тв.: "Метаморфози і символи лібідо" (1912); "Психологічні типи" (1921); "Два нариси з аналітичної психології" (1940); "Психологія і релігія" (1940); "Психологія і алхімія" (1944); "Архетипи і колективне позасвідоме" (1950).
См. также в других словарях:
Самостоятельная Украина (брошюра) — Самостоятельная Украина (укр. Самостійна Україна) произведение Н. И. Михновского, написанное в 1900 году. Произведение затрагивает политические, правовые и философские аспекты бытия украинской нации и государства. На… … Википедия
нестійкий — 1) (про предмет позбавлений стійкости: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким / чим н.), нетривкий Пор. хисткий I 2) (непостійний у своїх поглядах, переконаннях тощо, який легко піддається чужому впливові), нетвердий, хисткий,… … Словник синонімів української мови
Кавалеров, Анатолий Иванович — (р. 03.06.1937) укр. философ; спец. по соц. филос. и истории укр. филос.; д р филос. наук, проф. Род. в Одессе. Окончил Ровенский гос. пед. ин т (1963) и асп. филос. ф та Киевского гос. ун та (1971). Гл. ред. науч. ж. "Перспекти ви" и… … Большая биографическая энциклопедия
Калинчак — Иван (Kalinčak) известный словенский деятель и беллетрист (1822 1881); отец его был евангелический пастор. Учился в Пресбурге, где вошел в кружок Штура (см.), потом в Галле; был директором гимназии в Модре и Тешине. Проникшись идеями Штура, К. не … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хохол (прозвище) — У этого термина существуют и другие значения, см. Хохол. Русский князь Святослав … Википедия
блукання — я, с. 1) Дія за знач. блукати. 2) Непостійність, хитання (у поглядах і т. ін.) … Український тлумачний словник
вагання — я, с. 1) Дія за знач. вагатися. 2) Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. 3) Непослідовність у поглядах, хитання … Український тлумачний словник
вилка — I и, ж. 1) тех. Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. Штепсельна вилка. 2) військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для наступного уточнення удару. 3) Положення … Український тлумачний словник
відстань — і, ж. 1) Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль. 2) перен. Різниця між ким небудь у поглядах, у соціальному становищі і т. ін … Український тлумачний словник
вірний — а, е. 1) Який заслуговує на довір я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. || Який відзначається відданістю. || чому. Який незмінно дотримується чого небудь, не зраджує. 2) розм., рідко. Те саме, що правильний 1); правдивий, точний. 3) … Український тлумачний словник
вольтер'янство — а, с. Світогляд, який базується на філософських поглядах Вольтера. || Назва ідейно політичних течій і релігійного вільнодумства кінця 18 – початку 19 ст., пов язаних з ученням Вольтера; вільнодумство … Український тлумачний словник
