-
41 наличность
1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.* * *1) см. наличиебыть (оказаться) в \наличностьти — см. наличие
2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші -
42 обязанность
обов'язок (-зку), повинність (-ности). Считать своею -стью - мати за свій обов'язок, мати собі за обов'язок Считать своей священной -стью - мати собі за святу повинність, за святий обов'язок. Исполнять свои -сти - виконувати свої обов'язки пильнувати своїх обов'язків. По -сти - з повинности. Возлагать -ность, вменять в -ность - накладати обов'язок, повинність. [Досвід минулого накладає повинність на прийдущі часи (Єфр.)]. Ему вменено в -ность - на його накладено обов'язок, повинність. Срв. Долг.* * *обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності -
43 продолжительность
(длина) довгість (-гости), довжина; (продолжение) тривання, (зап.) тривок (-вка); (свойство) довгість, довгочасність, протяжність (-ости). [Довжина робочого дня. Довжина літніх вакацій встановлюється на кожен рік (Стат. Акад.)]. -ность жизни - довжина життя, реченець (срок) життя. -ность войны - довгочасність, тривання війни. -ность звука - протяжність звука.* * *трива́лість, -лості, трива́ння, час (-у) трива́ння, довготрива́лість, довгоча́сність, -ності; до́вгість, -гості, тя́глість, -лості -
44 промышленность
промисловість (-вости), промислівство. Кустарная -ность - кустарна (домова) промисловість. Обрабатывающая -ность - обробна промисловість. Добывающая - ность - (з)добувальна (здобувна) промисловість.* * *промисло́вість, -вості -
45 изысканность
вишуканість, добірність, виборність, (утончённость) витонченість (- ности). [Убрана з претенсією на виборність, але досить незграбно (Л. Укр.)]. -ность слога - добірність, вишуканість стилю. -ность вкуса - витонченість, вишуканість смаку, вподобань, витончені вподобання.* * *1) ви́шуканість, -ності; ви́тонченість; добі́рність2) ви́шуканість -
46 искусственность
робленість, штучність, фальшивість (-ости). -ность тона - фальшивість тону. Чувствуется -ность - штучністю відгонить, штучність чути.* * *1) шту́чність, -ності, ро́бленість; фальши́вість, -вості2) уда́ваність; ро́бленість -
47 наружность
1) (наружн. сторона, поверхность) около, зовнішність, поверховість, по(з)верховість (-ости), верх, поверх (-ху). По -сти дом хорош - зокола (зоколу, назовні, зовні, на погляд, на взір) будинок (дім) гарний;2) (человека) - а) (внешний вид) (зовнішній) вигляд (-ду), зовнішність, зверхній вигляд, (редко) зверхність, (гал.) поверховість (-ости), (осанка) постава. [Була це людина привабливого вигляду (с располагающей -ностью) (Короленко). Постава свята, а сумління злодійське (Номис)]; б) (физиономия) врода, подоба, природа. Срв. Внешность 4 и 5. [Се був чоловік і на вроду незгірший, і на вдачу (М. Вовч.). Друга любого подобу красну богиня прийняла (Л. Укр.). Гарна дівчина, - такої подоби і не бачили в нас на Україні (Стор.)]. Счастливая -ность - вдатна врода, щаслива зовнішність. Счастливой -сти - що вдався (вдатний) на вроду. -стью, по -сти - назовні, на вигляд, на взір, на вроду, на обличчя. -ность обманчива - врода (зовнішність) облудна. По -сти не суди - не суди з окола (з зовнішнього или з околишнього вигляду).* * *зо́внішність, -ності; ( внешний вид) зо́внішній ви́гляд (-у); ( осанка) поста́ва -
48 неверность
1) невірність; непевність; зрадливість (-ости). Супружеская -ность - подружня невірність (зрада). Делать -ности, сделать -ность - порушувати, порушити (подружню) вірність;2) неправдивість, невірність; несправедливість, неправильність, непоправність; неслушність; хибність, помилковість; фальшивість (-ости); (ошибка) помилка;3) непевність, невпевненість; хиткість, хисткість (-ости);4) непевність. Срв. Неверный 1 - 4.* * *1) неві́рність, -ності; непра́вильність; фальши́вість, -вості2) неві́рність; ненаді́йність, непе́вність; віроло́мність, віроло́мство, зрадли́вість -
49 невинность
1) (невиновность) - а) невинність, безвинність, безневинність (-ности); б) см. Невиновность 2;2) (непорочность, простодушие) невинність, невиннощі (-щів и щей), безвинність, безневинність. [Блиск невинности сніжної (Франко). Думка поетова блукала ще в первісній невинності (Рада). Віриться у молодість жінок, у їх невиннощі (М. Рильськ.)]. Аркадская -ность - аркадійська невинність. В -ти души - в душевній невинності, в невинності своєї душі;3) (физическая девственность) невинність, неблазність, незайманість (-ности), (о девушке ещё, устар.) панянство, (девственность) дівоцтво. [Принести на груди до повії невинність молоду (Крим.). Церква вчить, що й шлюб і дівоцтво, невинність, однаково припущені богом (Безвірник 1930). Здержувати полову жадобу та найдовше шанувати свою неблазність (Наш)]. Лишить -ти (о девушке) - позбавити невинности (устар. панянства), (стар.) справичити, (описат., устар.) з панянством розлучити кого, (в народн.творч., поэзии) розвити (зірвати, з(дій)няти) вінок кому, вінця позбавити кого, розчесати косу кому. Лишиться -ти, потерять -ность - втратити невинність (о девушке ещё, устар. панянство), (в народн. творч., поэзии о девушке) загубити (згубити, втеряти) вінок (віночок), калину стратити;4) (безобидность) невинність, (скромность) скромність (-ности).* * *неви́нність, -ності; невинува́тість, -тості; безви́нність, безневи́нність; цнотли́вість, -вості, цно́та -
50 недостаточность
1) недостатність (-ности), (недостача) недостача, брак (-ку), (недостаточное количество) недосталь (-ли) чого. -ность доказательств - недостатність (недосталь) доказів (Сл. пр. м.). -ность питания - недостатність харчування, недостатнє (злиденне, мізерне) харчування;2) (малосостоятельность) незаможність, малозаможність (-ности).* * *1) недоста́тність, -ностіза \недостаточность тью — че́рез недоста́тність
серде́чная \недостаточностьть — мед. серце́ва недоста́тність
2) незамо́жність -
51 неизвестность
1) (состояние) а) (неизвестного) невідомість, незнаність, незвісність, безвісність; незнайомість; недовідомість; срв. Неизвестный 1. [Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність (М. Вовч.). Кожна хвилина наближала страшну невідомість (Коцюб.). Жах, болючий, як невідомість (Черкас.). Накипіло на серці у купця з недовідомости й горя (Корол.)]. Полная -ность - цілковита невідомість. -ность о чём - невідомість про (за) що. Быть в -ти о чём - бути в невідомості, (нічого) не знати про (за) що, (пров.) бути незвісним (невідомим) про (за) що. Жить в -ти - жити в невідомості. [Невідомість, що в їй живемо (Грінч.)]; б) (незнаменитого) невідомість, незнаність (-ости). Жить в -ти - жити в невідомості, жити (нікому) невідомим (незнаним);2) (неизвестное) невідомість, невідоме, незнане (-ого), безвість (-ти) и (мн.) безвісті (-тей). [Лине в безвість чоловік (Вороний). «Куди ти йдеш?» - «Не знаю. Так, на безвість» (Л. Укр.). Правда й сила в безвістях пропали (Млака)].* * *невідо́мість, -мості; ( безвестность) бе́звість, -ті, бе́звісті, -тейбыть в \неизвестностьти — нічо́го не зна́ти
-
52 неослабность
неослабність, непослабність; щирість, пильність, запопадливість, постійність, повсякчасність, невпинність, безупинність, безнастанність, незмінність; суворість (-ости); срв. Неослабный. -ность присмотра - неослабність (пильність, постійність, суворість) догляду. -ность слежки - запопадливість (безупинність, неослабність) слідкування (стеження, стежі).* * *неосла́бність, -ності, непосла́бність; пи́льність -
53 несмысленность
-
54 общность
спільність, поспільність (-ности). -ность интересов - спільність інтересів. -ность физических законов - поспільність фізичних законів.* * *спі́льність, -ності -
55 особенность
(свойство) особливість, властивість (-вости), (отличность) відміна, (характ. черта, примета) відзнака, ознака, познака, прикмета, прикметність, питоменність (-ности). -ность этого климата - особливість (властивість) цього клімату. -ности памятника - особливості пам'ятника. Диалектические -ности языка - діялектичні відміни в мові. Характеристические -ности того времени - характеристичні ознаки того часу. -ность его характера - особливість (властивість, прикметність) його вдачі. В -ности - зосі[о]бна. См. Особенно.* * *особли́вість, -вості; осі́бність, -ностів осо́бенности же — особли́во ж, а на́дто
-
56 погрешность
огріх, прогріх, помилка, обмилка, хиба, похибка. Маленькая -ность - огрішок (-шка). [Не вельми-то великий огрішок, що не так сказав]. Типографская -ность - друкарська похибка, помилка.* * *1) погрі́шність, -ності; (оплошность, промах, упущение) о́гріх, -у и огрі́х; ( ошибка) поми́лка и по́милка, хи́ба, по́хибка2) мат. и пр. по́хибка, погрі́шність3) (грех, проступок) про́гріх, прогрі́шення -
57 подозрительность
1) (свойство возбуждать подозрения) підозренність, непевність, підзорність, підозрілість (-ости). -ность всех этих уловок несомненна - непевність (підзорність) усіх цих викрутів - безперечна;2) (склонность к подозрениям) підзорливість, підозріливість, запозирливість (-вости). Его -ность ко всем безгранична - його підзорливість до всіх міри не має.* * *1) підозрі́лість, -лості; непе́вність, -ності2) підозрі́ливість, -вості; недові́рливість -
58 последовательность
послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.* * *послідо́вність, -ності -
59 потребность
потреба чого, в чому, на що, потреби(з)на. [Національні потреби. Народні потребизни (Куліш). Не було гострої та пекучої (жгучей) потреби на щиронароднє письменство (Єфр.). Потреба якогось порозуміння ніж національностями (Єфр.). Почував потребу в тихій спокійній роботі (Єфр.)]. Чувствовать -ность (нуждаться) в чём - потребувати чого, від[по]чувати потребу в чому и чого. Чувствуется -ность в чём - від[по]чувається потреба в чому и чого. Возникает -сть - заходить потреба. По мере -сти - по потребі, як до потреби.* * *потре́ба -
60 преданность
відданість (-ности), вірність кому, (щира) прихильність до кого. Нерушимая - ность - непохитна, не(по)хибна вірність. -ность своей идее - відданість, вірність своїй ідеї.* * *ві́дданість, -ності, відда́ння и віддання́; ві́рність
См. также в других словарях:
Солёность — Среднегодовая солёность воды Мирового океана (в промилле). Данные из Мирового океанического атласа, 2001 … Википедия
СОЛЁНОСТЬ — СОЛЁНОСТЬ, солёности, мн. нет, жен. Насыщенность солью. Высокая солёность воды в Каспийском море. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МУДРЁНОСТЬ — МУДРЁНОСТЬ, мудрёности, мн. нет, жен. (разг.). отвлеч. сущ. к мудреный; что нибудь мудреное. Тут никакой мудрености нет, все просто. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СМЫШЛЁНОСТЬ — СМЫШЛЁНОСТЬ, смышлёности, мн. нет, жен. отвлеч. сущ. к смышленый; сообразительность. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
УЧЁНОСТЬ — УЧЁНОСТЬ, учёности, мн. нет, жен. Большие сведения; обладание большими познаниями, основательное знание науки или наук. Человек большой учености. Он подавлял всех своей ученостью. « Хороша твоя ученость! Ученость свою уж ты доказала.» Лейкин.… … Толковый словарь Ушакова
СОЛЁНОСТЬ — СОЛЁНОСТЬ, и, жен. 1. см. соленый. 2. Насыщенность солью. Степень солёности. С. океанской воды. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
УЧЁНОСТЬ — УЧЁНОСТЬ, и, жен. Большие познания в науках. Выделяться своей учёностью. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
копчёность — копчёность, копчёности, копчёности, копчёностей, копчёности, копчёностям, копчёность, копчёности, копчёностью, копчёностями, копчёности, копчёностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
мудрёность — мудрёность, мудрёности, мудрёности, мудрёностей, мудрёности, мудрёностям, мудрёность, мудрёности, мудрёностью, мудрёностями, мудрёности, мудрёностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
смышлёность — смышлёность, смышлёности, смышлёности, смышлёностей, смышлёности, смышлёностям, смышлёность, смышлёности, смышлёностью, смышлёностями, смышлёности, смышлёностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
солёность — солёность, солёности, солёности, солёностей, солёности, солёностям, солёность, солёности, солёностью, солёностями, солёности, солёностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
