ухиля+се

ухѝля се,

ухѝлвам се възвр. гл. разг. grin (на at); • \ухиля се до уши smile/grin from ear to ear/broadly/a yard wide.

grin (на at)

ухилвам се до уши smile/grin from ear to ear/broadly/a yard wide. ухилен grinning

ухилвам като пача grinning like a Cheshire cat

* * *

ухѝлвам се,

възвр. гл. разг. grin (на at); • \ухилвам се до уши smile/grin from ear to ear/broadly/a yard wide.

* * *

grin (at - на)

1. n

1) безхазяйна (нічия) річ; щось непотрібне

2) судно, покинуте командою

3) знедолений, відщепенець, ізгой

4) амер. особа, що ухиляється від виконання свого обов'язку

5) геол. суша; колишнє дно моря або ріки, які відступили

2. adj

1) покинутий власником, безхазяйний, нічий

2) покинутий командою (про судно)

3) знедолений

4) амер. що ухиляється від виконання свого обов'язку; що порушує обов'язок (зобов'язання)

5) геол. що утворилася внаслідок відступу моря або ріки (про сушу)

* * *

1) що-небудь покинуте через непридатність; безхазяйна річ

2) покинутий командою ( про корабель)

3) ізгой, відщепенець

4) aмep. особа, що ухиляється від виконання обов'язку

5) суша, оголена морем або рікою, що відступили

1) покинутий власником; кинутий напризволяще; безхазяйний

2) покинутий командою ( про корабель)

3) знедолений; знехтуваний

4) aмep. який ухиляється від виконання обов'язку

5) гeoл. який утворився внаслідок відступання моря ( про сушу)

I. избежать и избегнуть кого, чего

I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.

II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].

II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].

* * *

1) невиконання зобов'язань; неявка до суду; ухилення від сплати

2) який порушує ( щось); який ухиляється від явки ( до суду); який ухиляється від сплати

•

- defaulting party

1) відсутній

2) юр. особа, яка тривалий час живе далеко від свого постійного місця проживання

3) той, хто ухиляється (від чогось); прогульник

* * *

1) відсутній; прогульник; особа, відсутня при перепису або на допиті; вiйcьк. відсутній на перевірці; власник підприємства, що живе далеко від нього; = absentee landlord

2) той, хто ухиляється (від відвідування зборів, занять); = absentee voter

1) двозначний (вислів тощо)

2) що ухиляється (від прямої відповіді)

* * *

1) той, хто не виконує своїх зобов'язань (обов'язків)

2) неплатник

3) банкрут

4) розтратник

5) юр. сторона, яка ухиляється від з'явлення в суд

6) солдат — порушник дисципліни

7) спортсмен, який вибув із змагання

* * *

1) див. default II 1, 2 + - er

2) сторона, що не виконує обов'язків або зобов'язань; неплатник

3) розтратник

4) юp. сторона, що ухиляється від явки до суду

5) провинений солдат; порушник дисципліни

6) спортсмен, що вибув зі змагання

1) що розходиться (про промені тощо)

2) що ухиляється, що відступає

3) відмінний, відмітний, різний

4) мат. дивергентний

5) опт. що розсіює (про лінзу)

* * *

1) розбіжний

2) який відхиляється, відступає; який відходить, який ухиляється

3) який відрізняється, відмінний

4) cпeц. який спричиняється відхиленням; який характеризується дивергенцією

5) cпeц. дивергентний; oпт. який розсіює ( про лінзу)

n амер.

1) розмір податку з особи, що ухиляється від його сплати

2) штраф

* * *

n; амер.

той, хто ухиляється (від військової служби тощо)

* * *

1) див. evade + - er

2) той, хто ухиляється (пepeв. від військової служби)

1. n

1) людина, яка ухиляється від праці (відповідальності тощо)

2) ухиляння, огинання; уникання

2. v

1) ухилятися, уникати

2) перекладати (відповідальність тощо на когось — on to, upon)

3) шахраювати, ошукувати

* * *

1) людина, яка ухиляється від роботи, відповідальності

2) ухиляння

1) ухилятися

2) cл. (on to, upon) перекладати (відповідальність на інших; shirk off)

3) тікати; вислизнути, ушитися (shirk away, shirk off, shirk out)

1. n

1) вибрик (зляканого коня тощо)

2) розм. кидок

3) розм. різкий випад

4) розм. спроба

2. adj

1) соромливий, сором'язливий; тихий

2) полохливий, обережний (про птахів, тварин)

3) норовистий (про коня)

4) нерішучий, несміливий

5) боязкий, недовірливий

6) тихий, відлюдний

7) амер., розм. недостатній

8) скромний, убогий

9) сумнівний, підозрілий

3. v

1) відступати, зупинятися (перед чимсь); не зважуватися, вагатися

2) полохатися, лякатися

3) сторонитися; уникати; ухилятися

4) лякати

5) кидати, шпурляти

6) спорт. кидати в ціль

* * *

1) соромливий, сором'язливий; боязкий, тихий

2) полохливий, обережний (про птахів, тварин); норовистий ( про коней)

3) (of) який не схильний, який не може зважитися або насмілитися ( зробити що-небудь); нерішучий

4) (of) боязкий, недовірливий

5) відлюдний, тихий; затишний

6) недостатній; відсутній

7) icт. убогий, скромний

8) icт. сумнівний, підозрілий

9) як компонент складних слів (- shy) який боїться, який ухиляється

1) відступати, зупинятися ( перед чим-небудь); вагатися; боятися, злякатися; цуратися, уникати; ухилятися (shy away, shy off)

2) відлякувати ( shy off)

1) кидок; cпopт. кидок

2) різкий випад; мішень ( для глузувань)

3) спроба

1) l. кидатися, шпурлятися; кидати

2) cпopт. кидати в ціль

n розм.

1) ледащо, ледар

2) військ. той, хто ухиляється від служби в армії

* * *

1) ледар; прогульник

2) cл. той, хто ухиляється від служби в армії

n розм.

неплатник (податку); особа, яка ухиляється від сплати податків

* * *

1. n

ледар, нероба

2. adj

ледачий до праці; що ухиляється від роботи

* * *