-
1 усякі
-
2 усяк
-
3 усяк
-
4 всяко
-
5 всячески
-
6 по-всякому
усяк; усяляк* * *нареч. па-ўсякаму, усяк, усяляк -
7 всяк
-
8 ĉiel
усяк, усяляк -
9 всякий
-
10 неприкрашенный
— у непадфарбаваным (непрыаздобленым) выглядзе (у выглядзе без усякіх прыкрас) -
11 every
adj1) кожний, всякий; будь-який; усі2) усілякий, усякevery time — коли б не, завжди
every bit — а) усе, цілком; б) у всіх відношеннях
every so often — іноді, інколи
* * *[`evri]a1) кожний, всякий; усякий, усі; кожний; будь-який; в заперечних реченнях (не) кожний, (не) усі2) усякий; всілякий -
12 foible
n1) слабість; уразливе місце; вада; недолік2) химера; пунктик3) слабка частина клинка (шпаги, рапіри, еспадрона)* * *n1) слабість, уразливе місце, недолік2) пунктик, примха3) слабка частина клинка (рапіри, еспадрона) -
13 turnabout
n1) поворот2) зміна позиції (поглядів); перехід у протилежний табір3) амер. карусель4) той, хто любить усякі зміни* * *n1) поворот2) зміна позиції, поглядів; перехід на іншу сторону; зміна; a sharp turnabout i prices різкий стрибок цін3) cл. карусель4) той, хто любить будь-які зміни -
14 усялякі
lat. uselikeyвсякий, различный, всевозможный, разнообразный* * *всякий, различный, всевозможный, разнообразный* * *усякі, усяляківсякий -
15 крывянка
крывянка, -і ж. разм.Кровяная колбаса....Пасярод стала з вялізнай глінянай міскі дыхала пахучай парай бялюткая рассыпчатая бульба, а побач на патэльні яшчэ сквірчэла крывянка. Шамякін. Аднойчы ўвечары Юзік расказваў, што ў яго дома прасцей з кабанінаю: заколюць кабана, не пэцкаюцца з крывянкамі, крупянкамі, усякімі там сальцісонамі, кумпякамі. Янкоўскі.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > крывянка
-
16 вертеться
вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).* * *вертітися, крути́тися; ( вращаться) оберта́тися -
17 вне
чего) по-за чим. [Град випав по-за нашим полем. Інтелігентність «по-за часом і просторонню» (Крим.). По-за письменством не маємо джерела, щоб спізнати істоту нашого народу (Єфр.)]. Вне пределов - по-за межами. Вне всякого сомнения - по-за всякими сумнівами, по-над усякі сумніви. Вне сравнения - по-над (усяке) порівняння, без порівняння. Вне себя - нестямно, у нестямі, у нестямці, не тямлячи себе. Быть вне себя (от радости и т. д.) - нетямитися (сов. нестямитися) (від [з] радощів). Находящийся вне себя - нестямний, несамовитий (в исступлении).* * *предл. с род. п.по́за (ким-чим); (без чего-л.) без (чого)вне вре́мени — и
простра́нства — по́за ча́сом і простором
-
18 вожделенный
пожаданий, жаданий. [Жаданий час настав]. -но - ласо, пожадливо, хтиво. [На торбу з грішми дивиться усяк так весело та ласо так (Гліб.)].* * *жада́ний; пожада́ний -
19 всякий
всяк1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].* * *мест. -
20 дорогой
дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].* * *I дор`огойнареч.доро́гою, по доро́зі, у доро́зіII дорог`ойдороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий\дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!
дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю
См. также в других словарях:
усяк — усяка/ння, усяка/ти, уся/кий, уся/кнути, уся/ко, усякча/с, уся/чина див. всяк, всякання, всякати, всякий і т. д … Український тлумачний словник
усяк — 1 займенник розм. усяк 2 прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Belarusian grammar — The norms of the modern Belarusian grammar were adopted in 1959. Belarusian Grammar is mostly synthetic and partly analytic. Belarusian orthography is constructed on the phonetic principle ( you write down what you hear ) and is mainly based on… … Wikipedia
ДБАТЬ — что, курск., вор., зап., малорос. заботиться, стараться, радеть о хозяйстве; копить, собирать, готовить, гонодобить, припасать, запасать. Хто дбаеть, той маеть. Хто мало маеть, мало дбаеть, смол. Усяк дбаеть, себя знаеть, вор. Толковый словарь… … Толковый словарь Даля
ЗЮКАТЬ — с кем о чем, зап., калуж. беседовать. болтать, говорить, разговаривать; курск. беседовать невслух, про себя, шептаться. | Клюкать, тянуть: пить вино, упиваться. Усяк день зюкает! Назюкался, назюлился. | пск., твер. зюкать или зюканить, зюкнуть… … Толковый словарь Даля
Idioma bielorruso — Bielorruso Беларуская / Biełaruskaja Hablado en Bielorrusia Polonia y otros 14 países … Wikipedia Español
Скрипка (фамилия) — Скрипка фамилия украинского происхождения. Иное написание фамилии: Скрипко, Скрыпко, Скрыпка, Скрыбка, Скрибка. Содержание 1 История 2 Переселение из первоначального места проживания … Википедия
вшейки — прысл. усякім чынам … Старабеларускі лексікон
жадный — Iзайм. 1. ніхто; 2. ніводзін, ніводны; 3. ніякі; жаднымъ обычаемъ (способомъ), жадною мерою ніякім чынам, ні ў якім разе, ні ў якім выпадку, ні за што; 4. які небудзь; любы, усякі, усялякі IIпрым. 1. сасмаглы, прагнучы, які адчувае смагу; 2.… … Старабеларускі лексікон
илекротъ — (илекроть) прысл. колькі разоў; усякі раз, як; як толькі … Старабеларускі лексікон
илекроть — илекротъ (илекроть) прысл. колькі разоў; усякі раз, як; як толькі … Старабеларускі лексікон