-
1 уривати
= урвати1) ( знаходити - про час) to snatchуривати хвилинку — to snatch ( to contrive) a moment of leisure
2) (припиняти мову, спів) to break off, to cut short -
2 уривати
I = увірва́ти; урва`ти1) отрыва́ть, оторва́ть; (снимать; также о растениях) срыва́ть, сорва́ть; (верёвку, струну) обрыва́ть, оборва́ть2) (прекращать речь, пение) прерыва́ть, прерва́ть; ( внезапно) обрыва́ть, оборва́ть3) ( находить - о времени) урыва́ть, урва́ть4) ( получать) урыва́ть, урва́ть6) (только соверш. - ударить) хвати́ть; ( чем-либо гибким) хлестну́ть, стегну́ть, хлестану́ть, стегану́тьII = ури́ти(во что) врыва́ть, врыть; ( целиком) зарыва́ть, зары́ть -
3 уривати
urywatyдієсл. -
4 урвати
-
5 увірвати
см. уривати I1) оторва́ть; сорва́ть; оборва́ть2) (прекращать речь, пение) прерва́ть; ( внезапно) оборва́ть3) ( находить - о времени) урва́ть5) (добывать для себя некоторое количество чегон.) урва́ть -
6 урвати
см. уривати I1) оторва́ть; (снимать; также о растениях) сорва́ть; (верёвку, струну) оборва́ть2) (прекращать речь, пение) прерва́ть; ( внезапно) оборва́ть3) ( находить - о времени) рвать4) ( получать) урва́ть6) ( ударить) хвати́ть; ( чем-либо гибким) хлестну́ть, стегну́ть, хлестану́ть, стегану́ть -
7 урити
См. также в других словарях:
уривати — I (врива/ти), а/ю, а/єш, недок., увірва/ти (ввірва/ти) і урва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Тягнучи, смикаючи, відокремлювати частину від цілого; відривати. || Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо);… … Український тлумачний словник
уривати — 1 дієслово недоконаного виду відривати; захоплювати; зменшувати; надривати уривати 2 дієслово недоконаного виду заривати … Орфографічний словник української мови
ввірвати — див. уривати … Український тлумачний словник
вривати — I (урива/ти), а/ю, а/єш, недок., ври/ти (ури/ти), ври/ю, ври/єш, док., перех. Те саме, що заривати. II див. уривати I … Український тлумачний словник
зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т … Український тлумачний словник
скубти — бу/, бе/ш; мин. ч. скуб, ла, ло; і ску/ба/ти, ску/ба/ю, ску/ба/єш, недок., перех. 1) Захоплюючи пальцями, злегка смикати що небудь. || також без додатка. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір я, вовну тощо, завдавати болю. || … Український тлумачний словник
спинятися — я/юся, я/єшся, недок., спини/тися, спиню/ся, спи/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переставати битися (про… … Український тлумачний словник
увірвати — див. уривати I … Український тлумачний словник
урвати — див. уривати I … Український тлумачний словник
уривання — я, с. Дія за знач. уривати … Український тлумачний словник
леда — Леда: будь який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: леда марниця яка небудь дрібна справа, марна справа; леда хто будь хто, хто небудь; леда що що… … Толковый украинский словарь
