-
1 знавати
( настоящего времени нет) знава́ть, знать -
2 пізнавати
= пізнати1) ( впізнавати) to recognize; to know, to identify; to perceive2) ( осягати розумом) to get to know, to get acquainted ( with); філос. to cognizeпізнавати закони природи — to get to know (to learn, to apprehend) the laws of nature
-
3 розпізнавати
= розпізнатиto recognize, to identify; ( розрізняти) to discern -
4 розпізнавати
( особу тощо) ascertain the identity, identify -
5 упізнавати
ascertain the identity, spot -
6 упізнавати на фотографії
( когось) identify one's photoУкраїнсько-англійський юридичний словник > упізнавати на фотографії
-
7 впізнавати
= впізнати -
8 упізнавати
= упізнатиto recognize, to know, to identify -
9 дізнавати
= дізна́ти(чого́)1) изве́дывать, изве́дать (что); испы́тывать, испыта́ть (что)2) ( о чём-нибудь) см. дізнаватися -
10 запізнавати
знако́мить -
11 обізнавати
узнава́ть -
12 пізнавати
= пізна́ти1) познава́ть, позна́ть2) (обнаруживать, видеть в ком-нибудь знакомого или в чём-нибудь знакомое) узнава́ть, узна́ть; (по признакам, приметам) опознава́ть, опозна́ть, признава́ть, призна́ть -
13 розпізнавати
= розпізна́ти1) распознава́ть, распозна́ть; узнава́ть, узна́ть; ( при помощи зрения или других внешних чувств) различа́ть, различи́ть, отлича́ть, отличи́ть; ( по определённым признакам) спец. опознава́ть, опозна́ть2) ( получать сведения) узнава́ть, узна́ть; разузнава́ть, разузна́ть -
14 спізнавати
= спізна́тиузнава́ть, узна́ть; ( постигать) познава́ть, позна́ть, диал. спознава́ть, спозна́ть; ( испытывать) изве́дывать, изве́дать -
15 упізнавати
= упізна́тиузнава́ть, узна́ть; (только соверш. - установить тождество) опозна́ть -
16 впізнавати
wpiznawatyдієсл. -
17 запізнавати
zapiznawatyдієсл. -
18 пізнавати
piznawatyдієсл. -
19 розпізнавати
rozpiznawatyдієсл. -
20 пізнавати
შემეცნება
См. также в других словарях:
знавати — тільки мин. ч., недок., перех., розм., рідко. Те саме, що знати 3 6) … Український тлумачний словник
знавати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пізнавати — пізнати (кого що виявляти в комусь / чомусь що н. знайоме), у[в]пізнавати, у[в]пізнати, признавати, признати, спізнавати, спізнати; розпізнавати, розпізнати; у[в]знавати, у[в]знати (за якимись ознаками, прикметами) … Словник синонімів української мови
пізнавати — наю/, нає/ш, недок., пізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Осягати розумом явища об єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого , що небудь. || Краще узнавати кого , що небудь. || Зазнавати на собі чого небудь,… … Український тлумачний словник
розпізнавати — аю/, ає/ш, недок., розпізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому , чому небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2)… … Український тлумачний словник
спізнавати — наю/, нає/ш, недок., спізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виявляти в кому , чому небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2) Набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що небудь. 3) Одержувати відомості про кого , що небудь; … Український тлумачний словник
дізнавати — і дознава/ти, наю/, нає/ш, недок., дізна/ти і дозна/ти, а/ю, а/єш, док., розм., рідко. 1) перех. і неперех. Те саме, що довідуватися 1). || Те саме, що вивідувати. || Те саме, що … Український тлумачний словник
упізнавати — (впізнава/ти), наю/, нає/ш, недок., упізна/ти (впізна/ти), на/ю, на/єш, док., перех. 1) Виявляти в кому , чому небудь когось знайомого або щось знайоме. || по чому. Розпізнавати кого , що небудь за якоюсь ознакою. || Знаходити, виявляти в кому… … Український тлумачний словник
запізнавати — аю/, ає/ш, недок., запізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Узнавати кого , що небудь; знайомитися з кимсь, чимсь … Український тлумачний словник
обізнавати — аю/, ає/ш, недок., обізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., діал. Узнавати … Український тлумачний словник
впізнавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови