-
1 yoke
1. n1) ярмо; хомут; нашийник2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)4) жарт. узи, союз5) пара запряжених волів6) коромисло7) кокетка (на сукні)8) невеликий маєток9) тех. скоба, бугель, обойма10) поперечка; траверса11) ав. штурвальна колонка2. v1) запрягати (в ярмо)2) перен. з'єднувати, сполучати3) підходити один одному4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)* * *I n1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)3) коромисло4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса7) cл. ярмо8) aв. штурвал, ручка управління9) мop. поперечний румпель10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізмуto cast /to shake, to throw/off the yoke — скинути іго /ярмо
to send under the yoke — провести під ярмом, принизити ворога; розбити вщент
II vto pass /to come/ under the yoke — пройти під ярмом; здатися на милість переможця/ визнати свою поразку
1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися3) підходити/ відповідати одне одномуto yoke to a plough — упрягти ( волів тощо) у плуг
-
2 yoke
I n1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)3) коромисло4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса7) cл. ярмо8) aв. штурвал, ручка управління9) мop. поперечний румпель10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізмуto cast /to shake, to throw/off the yoke — скинути іго /ярмо
to send under the yoke — провести під ярмом, принизити ворога; розбити вщент
II vto pass /to come/ under the yoke — пройти під ярмом; здатися на милість переможця/ визнати свою поразку
1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися3) підходити/ відповідати одне одномуto yoke to a plough — упрягти ( волів тощо) у плуг
-
3 впрягать
-ся, впрячь, -ся запрягати, -ся, запрягти, -ся, (реже) впрягати, -ся, впрягти, -ся. Впряженный - запряжений.* * *несов.; сов. - впрячьупряга́ти, упрягти; ( запрягать) запрягати, запрягти́ -
4 впрягаться
несов.; сов. - впр`ячьсяупряга́тися, упрягти́ся; запряга́тися, запрягти́ся -
5 напрягать
напрячь1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;3) прлг. - см. отдельно. -ться -1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].* * *несов.; сов. - напр`ячьнапру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити -
6 упрягать
прост.; несов.; сов. - упр`ячьзапряга́ти, запрягти́ и позапряга́ти, упряга́ти, упрягти́ и повпряга́ти
См. также в других словарях:
упрягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
упрягтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
упрягання — упряга/ти, упряга/тися, упрягти/, упрягти/ся див. впрягати, впрягатися і т. д … Український тлумачний словник
впрягати — (упряга/ти), а/ю, а/єш, недок., впрягти/ (упрягти/), впряжу/, впряже/ш; мин. ч. впріг, впрягла/, впрягло/; док., перех., у що. Те саме, що запрягати … Український тлумачний словник
впрягатися — (упряга/тися), а/юся, а/єшся, недок., впрягти/ся (упрягти/ся), впряжу/ся, впряже/шся; мин. ч. впрі/гся, впрягла/ся, впрягло/ся; док., у що. Те саме, що запрягатися … Український тлумачний словник