уповільнювати

См. также в других словарях:

• уповільнювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• уповільнювати — (впові/льнювати), юю, юєш, недок., упові/льнити (впові/льнити), ню, ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого небудь. Уповільнювати кроки …   Український тлумачний словник

• уповільнювати — 1) = вповільнювати, уповільнити, вповільнити (робити повільнішим, зменшувати швидкість чого н.), притишувати, притишити, стишувати, стишити, зменшувати, зменшити; загальмовувати, загальмувати, пригальмовувати, пригальмувати (за допомогою гальма); …   Словник синонімів української мови

• уповільнюваний — (впові/льнюваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уповільнювати (впові/льнювати) …   Український тлумачний словник

• уповільнювання — (впові/льнювання), я, с. Дія за знач. уповільнювати і уповільнюватися …   Український тлумачний словник

• уповільняти — вільням, няш, (уповільнити, вільню), Пр. Уповільнювати; робити повільнішим, зменшувати швидкість чого небудь …   Словник лемківскої говірки

• уповільнити — див. уповільнювати …   Український тлумачний словник

• уповільнюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до уповільнювати …   Український тлумачний словник

• уповільнити — див. уповільнювати …   Словник синонімів української мови

• вповільнювати — див. уповільнювати …   Словник синонімів української мови

• стопорити — рю, риш, недок. 1) перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. || Закріплювати стопором (яку небудь деталь). Стопорити гайку. || перен., розм. Затримувати, уповільнювати розвиток, хід якої небудь справи, якогось заходу, явища …   Український тлумачний словник