-
1 assurance
n1) запевнення, гарантія2) упевненість3) упевненість у собі; твердість; безстрашність4) нахабство, зухвалість5) страхування6) юр. передача майна (прав) за договоромassurance factor (coefficient) — тех. запас міцності, коефіцієнт запасу міцності
* * *n1) запевнення, завірення, засвідчення, гарантія2) упевненість3) упевненість у собі; твердість; безстрашність4) самовпевненість; нахабність5) страхування (звич. життя); гарантія6) юp. передача майна або майнових прав за договором -
2 assuredness
n1) упевненість2) упевненість у собі; твердість3) самовпевненість; зухвалість, нахабство* * *n1) упевненість2) упевненість в собі; твердість3) самовпевненість, нахабність -
3 masterfulness
n1) владність; деспотичність2) упевненість3) майстерність* * *n1) владність, деспотичність2) упевненість3) майстерність -
4 sureness
n1) упевненість2) безсумнівність, безперечність3) надійність; вірність4) безпомилковість5) твердість* * *nупевненість [див. sure1] -
5 certainty
n1) безперечний факт2) певність, упевненість* * *n2) упевненість3) вірний шанс4) мaт. вірогідність ( стовідсоткова ймовірність) -
6 certitude
nупевненість; певність; неминучість* * *n1) упевненість ( суб'єктивна)2) безсумнівність, неминучість ( об'єктивна) -
7 conviction
n1) засудження, визнання підсудного винним2) переконання, переконаність3) pl погляди, переконання4) упевненість5) рел. усвідомлення гріховності* * *n1) юp. визнання підсудного винним; судимість2) переконання, переконливість; pl переконання, погляди3) упевненість, переконаність4) peл. усвідомлення гріховності -
8 sanguinity
n1) кровна спорідненість2) повнокровність3) життєрадісність; упевненість* * *n1) icт. кревне споріднення2) повнокров'я; життєрадісність; упевненість -
9 assurance
n1) запевнення, завірення, засвідчення, гарантія2) упевненість3) упевненість у собі; твердість; безстрашність4) самовпевненість; нахабність5) страхування (звич. життя); гарантія6) юp. передача майна або майнових прав за договором -
10 confidence
n1) довір'яto take smb. into one's confidence — довірити комусь свою таємницю
2) конфіденційне повідомлення, секрет3) упевненість4) самовпевненість5) юр. опікаconfidence game (trick) — шахрайство; зловживання довір'ям
* * *n1) довіра2) конфіденційне повідомлення, секрет3) упевненість5) cтaт. вірогідність, ступінь вірогідності6) = confidence trick -
11 assuredness
-
12 bield
1. n1) притулок2) допомога, захист3) сміливість, упевненість2. v1) давати притулок2) знаходити притулок3) захищати; укривати, ховати4) бути упевненим (сміливим)* * *I [biːld] n; діал.1) притулок2) допомога, захист3) сміливість, упевненістьII [biːld] v; діал.1) давати притулок; знаходити притулок2) захищати, укривати3) бути впевненим, сміливим -
13 preassurance
n1) попередня гарантія; завчасне запевнення2) упевненість, переконаність* * *n1) попередня гарантія, попереднє запевнення2) упевненість, переконаність ( у чому-небудь) -
14 securance
n1) забезпечення2) упевненість; переконаність* * *n1) забезпечення2) упевненість, переконаність -
15 surety
n1) упевненість; надійність2) поручительство; порука, запорука; гарантія3) поручитель, гарантto stand surety for smb. — поручитися за когось; взяти когось на поруки
* * *n1) упевненість2) поручительство, гарантія; порука; застава3) поручитель, гарант -
16 self-reliance
-
17 self-righteousness
n1) самовдоволення; упевненість у своїй правоті2) лицемірство, фарисейство* * *n1) лицемірство, фарисейство2) самовдоволення; упевненість у своїй правоті -
18 must
I1. n1) розм. необхідність; нагальна потреба2) те, що необхідно побачити (прочитати тощо)3) муст, виноградне сусло; молоде вино4) розм. жом яблук (груш)5) цвіль, пліснява6) затхлість7) період парування (у тварин)2. adj1) необхідний, обов'язковий2) що настійно потребує (чогось)IIvмодальне дієслово, що виражає:1) повинність, зобов'язання2) необхідність3) упевненість, очевидністьyou must have heard about it — ви, мабуть, про це чули
4) заборону (в заперечній формі)* * *I [mest] n1) необхідність, насущна потреба2) те, що необхідно побачити, прочитатиII [mest] v1) повинність, обов'язок, необхідність; умовляння, наказ; заборону (у заперечних реченнях) you mast ти повинен… ( наказ)2) непередбачену е прикру випадковість; небажану дію3) припущення (з простим інфінітивом відносно сьогодення, з перфектним інфінітивом- минулого; викор. тільки в стверджувальних реченнях); нездійснену можливість у минулому, вживається з перфектним інфінітивом тільки в умовних реченняхIII [mest] n1) муст, виноградне сусло; молоде вино2) дiaл. макуха яблук або грушIV [mest] nцвіль; затхлістьV [mest] v; діал.запліснявіти, покритися цвіллю, зацвісти; покрити цвіллюVI [mest] n -
19 security
n1) безпека; безпечність; надійністьnational security — національна безпека, безпека країни
to live in security — спокійно жити, жити в (цілковитій) безпеці
2) органи безпекиS. service — служба безпеки
security officer — військ. офіцер служби безпеки (контррозвідки)
S. Council — Рада Безпеки (в ООН)
3) амер. контррозвідка4) упевненість (у майбутньому), забезпеченість, відчуття безпеки5) захист, охорона, гарантія (від чогось)6) військ. охорона7) військ. бойове забезпечення8) юр. запорука, гарантія; застава; забезпеченняto give security — дати поруку, ручатися
9) поручитель10) звич. pl цінні папери11) безтурботність; легковажністьsecurity black-out — військ. засекречування
security detachment — військ. охоронний підрозділ
security echelon — військ. ешелон охорони
security jump (throw) — спорт. заліковий стрибок (кидок)
security measures — військ. заходи бойового забезпечення
security mission — військ. завдання для бойового забезпечення
security patrol — військ. сторожовий дозір
* * *n1) безпека; cпeц. надійність; органи безпеки, контррозвідка; таємність; захищеність інформації ( від доступу)2) убезпеченість, відчуття безпеки3) захист, охорона, гарантія ( чого-небудь)4) вiйcьк. охорона5) вiйcьк. бойове забезпечення6) юp. забезпечення; гарантія, застава; поручительство, порука7) pl цінні папери8) пpикм.; cпopт. заліковий -
20 positiveness
n1) позитивність2) визначеність, певність; безсумнівність3) упевненість4) самовпевненість; безапеляційність
См. также в других словарях:
упевненість — (впе/вненість), ності, ж. 1) Усвідомлення своєї сили, своїх можливостей. 2) Тверде переконання в чомусь, щодо чогось, віра в кого , що небудь … Український тлумачний словник
упевненість — [ўпе/ўнеин іс т ] = впевненість нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
упевненість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самовпевненість — (наявність аж надто великої впевнености у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), апломб; самовдоволення, самовдоволеність, самозадоволення (неприховане вдоволення собою); самозакоханість (упевненість у власній винятковості) Пор.… … Словник синонімів української мови
впевненість — [ўпе/ўнеин іс т ] = упевненість нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
обм'якати — а/ю, а/єш, недок., обм я/кнути, ну, неш, док., розм. 1) Ставати м яким, втрачати первісну твердість, пружність. 2) Ставати млявим, розслабленим. || перен. Під впливом чого небудь раптово втрачати рішучість, упевненість у діях, поведінці. 3) перен … Український тлумачний словник
віра — I и, ж. 1) Упевненість у чомусь, у здійсненні чого небудь. || у кого. Впевненість у позитивних якостях кого небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки. 2) Те саме, що довір я. •• Ві/ри не йме/ться кому не віриться комусь. Жи/ти на ві/ру… … Український тлумачний словник
впевнений — впе/вненість, впе/внення, впе/внено, впе/внити, впе/внитися, впе/внювати, впе/внюватися, впевня/ти, впевня/тися, впекти/, впекти/ся див. упевнений, упевненість і т. д … Український тлумачний словник
іпохондричний — а, е. Стос. до іпохондрії. Іпохондричне марення. •• Іпохондри/чна фікса/ція надмірна зосередженість на стані свого здоров я. Іпохондри/чний синдро/м патологічно перебільшене побоювання за своє здоров я, а також упевненість у наявності того чи… … Український тлумачний словник
обнадіювати — юю, юєш, недок., обнаді/яти, і/ю, і/єш, док., перех., розм. Подавати, вселяти надію, упевненість у чому небудь … Український тлумачний словник
пересвідчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пересвідчити. 2) у знач. прикм. Який виражає переконання, упевненість … Український тлумачний словник
