-
1 унтер-офіцер
ч військ., іст.non-commissioned officer; corporal -
2 унтер-офіцер
-а; воен.у́нтер-офице́р -
3 унтер-офіцер
unter-oficerч. -
4 нижний
1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.* * *1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній\нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́
\нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр
\нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин
2) (исподний) спі́дній, ни́жній\нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
5 non-commissioned
adj1) що не має офіцерського чину (звання); унтер-офіцерський, сержантськийnon-commissioned officer — унтер-офіцер, сержант; капрал
2) мор. що не перебуває в строю (про корабель в резерві тощо)* * *a; військ.1) який не має патенту на ( офіцерський) чин; унтер-офіцерський, сержантський2) мop. який не знаходиться в строю (про корабель у резерві, на консервації) -
6 commissioned
adj1) наділений повноваженнями2) що має доручення3) військ. що одержав офіцерське звання* * *a1) якому надані повноваженнями; який отримав або має доручення2) вiйcьк. який отримав офіцерське звання3) укомплектований особовим складом, який знаходиться в строю ( про корабель) -
7 havildar
n; іст.сержант, унтер-офіцер колоніальних військ ( з місцевого населення) -
8 non-com.
= noncom; n; військ.сержант; унтер-офіцер -
9 petty officer
військ., мор.унтер-офіцер, старшина -
10 stalag
n; нім.шталаг, табір для військовополонених (рядових, унтер-офіцерів) -
11 non-com
n (скор. від non-commissioned officer) розм.унтер-офіцер, сержант -
12 havildar
n; іст.сержант, унтер-офіцер колоніальних військ ( з місцевого населення) -
13 non-com.
= noncom; n; військ.сержант; унтер-офіцер -
14 petty officer
військ., мор.унтер-офіцер, старшина -
15 stalag
n; нім.шталаг, табір для військовополонених (рядових, унтер-офіцерів) -
16 Feldkochunteroffizier
ḿунтер-офи цер — (старший) поварDeutsch-Russisches militärwörterbuch > Feldkochunteroffizier
-
17 Feldkochunteroffizier
(m)унтер-офи цер — ( старший) поварDeutsch-Russische Militär Wörterbuch > Feldkochunteroffizier
-
18 podoficer
ч1. сержант;2. унтер-офіцер (істор.) -
19 warrant officer
1) вiйcьк. уоррант-офіцер (категорія командного складу між унтер-офіцером, офіцером)2) мop. мічман -
20 warrant officer
1) вiйcьк. уоррант-офіцер (категорія командного складу між унтер-офіцером, офіцером)2) мop. мічман
См. также в других словарях:
унтер-офіцер — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
підофіцер — а, ч., розм., заст. Унтер офіцер … Український тлумачний словник
юнкер — а, ч. 1) У буржуазно феодальній Пруссії – великий землевласник дворянин; взагалі великий німецький поміщик. 2) У російській армії та флоті до середини 60 х рр. 19 ст. – доброволець (рядовий або унтер офіцер) із дворян, який, прослуживши певний… … Український тлумачний словник
дядько — а, ч. 1) Брат батька або матері; чоловік тітки. 2) розм. Дорослий чоловік узагалі. || У звертанні до старшого за віком чоловіка. 3) розм. Селянин (перев. з відсталими поглядами). 4) заст. Особа (зазвичай унтер офіцер), якій доручалося навчання… … Український тлумачний словник
сержант — а, ч. В армії, міліції – звання або чин молодшого командного складу, а також особа, що має це звання. || іст. У дореволюційній армії 18 ст. – піхотний унтер офіцер … Український тлумачний словник
феєрверкер — а, ч., іст. Гармаш, майстер стрільби з гармат; унтер офіцер артилерії … Український тлумачний словник
Ревизор (комедия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ревизор. Ревизор … Википедия
Штуцер — I Штуцер (от нем. Stutzen, буквально обрез) (воен.), ружье с нарезами в канале ствола, предшественник винтовки, заряжалось с дула. Появились в 16 в. в Германии. В начале 17 в. в небольшом числе Ш. состояли на вооружении войск в Польше и… … Большая советская энциклопедия
Германия — (лат. Germania, от Германцы, нем. Deutschland, буквально страна немцев, от Deutsche немец и Land страна) государство в Европе (со столицей в г. Берлин), существовавшее до конца второй мировой войны 1939 45. I. Исторический очерк … Большая советская энциклопедия
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
Штуцер (оружие) — У этого термина существуют и другие значения, см. Штуцер. Штуцер пехотный. Кал … Википедия
