укорінювати

См. также в других словарях:

• укорінювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вкорінювати — (укорі/нювати), юю, юєш і вкоріня/ти (укоріня/ти), я/ю, я/єш, недок., вкорени/ти (укорени/ти), ню/, ни/ш, док., перех. 1) Саджаючи, давати можливість закріпитися корінням у ґрунті (про рослини). 2) перен. Міцно встановлювати, запроваджувати. ||… …   Український тлумачний словник

• укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д …   Український тлумачний словник

• вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися …   Український тлумачний словник