указувати

1) показ, демонстрація

2) виставка

3) видовище, спектакль, вистава

4) вечір, прийом, банкет, торжество

5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина

6) зовнішній вигляд; видимість

7) показна сторона; зовнішній ефект

8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція

9) прояв, ознака

10) cл. можливість, шанс

11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)

12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

13) фiзioл. води ( перепологові)

1) показувати; показуватися, з'являтися

2) указувати ( дорогу), показувати ( приклад); показувати, пояснювати, учити

3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)

4) зображувати

5) театр. грати, давати ( спектакль); виступати на рингу ( бокс)

6) виявляти, встановлювати

7) проявляти, виявляти

8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним

9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)

10) виглядати, здаватися, мати вигляд

11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

12) пред'являти ( документ)

13) показувати, відмічати ( про прилад)

14) юp. надавати ( докази)

15) to show smb to /into, over, round / a place проводжати, супроводжувати кого-небудь куди-небудь

16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь

17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони

v; амер.

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

вказувати, указувати; настанова

показання; показувати; вказувати, указувати

видавати; доносити; вказувати, указувати

вказувати, указувати

вказувати, указувати