-
1 укажчик
ч; ж -
2 укажчик
= ука́зник, -аука́зчик -
3 укажчиця
-
4 указник
-а; см. укажчикука́зчик
См. также в других словарях:
укажчик — а, ч., розм. Особа, яка вказує іншим, що і як робити, яким чином діяти … Український тлумачний словник
укажчик — [ука/жчиек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
укажчик — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
укажчиця — і, розм. Жін. до укажчик … Український тлумачний словник
указник — (вка/зник), а, ч., розм. Те саме, що укажчик … Український тлумачний словник